Електромагнітна зброя-2: THOR проти «Алабуги»

Створенню "класичної" зброї електромагнітного імпульсу (ЕМІ) у світі приділяється все більше й більше уваги. Про це йшлося у першій із публікацій, присвячених розробкам, випробуванню і використанню електронної зброї в майбутній війні. Найбільш активно розробки систем ЕМІ ураження радіоелектронних засобів здійснюються в США. Може саме тому в цій країні серйозно ставляться і до наслідків нападу із застосуванням зброї ЕМІ. Намагаються не відставати від лідера й ряд інших країн Світу.

ВСЕ ПОЧАЛОСЯ З ЛОС-АЛАМОСА

Основні науково-дослідні організації США, які беруть участь в розробці компонентів ЕМІ-зброї – Лос-Аламоська національна лабораторія, Дослідницька лабораторія Армії США (штат Меріленд), Дослідницька лабораторія ВМС, Лабораторія ім. Лоуренса, Техаський технологічний університет (м. Лаббок) і цілий ряд інших університетських і військових лабораторій.

Перший в історії вибухомагнітний генератор був випробуваний саме в Лос-Аламоській національній лабораторії ще наприкінці 1950-х років. Початок робіт у ВПС США зі створення мобільного генератора радіочастотного ЕМІ і вивчення впливу СВЧ-випромінювання на РЕЗ авіаційних і космічних носіїв датується 1986 роком. У 1987 році на авіабазі Kirtland (шт. Нью-Мексіко) було введено в дію імітаційне обладнання "Джипсі" з імпульсною потужністю 1 ГВт у діапазоні частот від 0,8 до 40 ГГц.

У 1991 році науково-технічний напрям створення зброї ЕМІ в США відділився як самостійний і був включений до переліку критичних військових технологій. У той же час в МО США (Harry Diamond Laboratory, нині Adelphi Laboratory Center) розпочали роботи зі створення мобільних систем радіочастотної зброї (1-40 ГГц) з вузькою діаграмою спрямованості (це коли, по суті, формується спрямований пучок електромагнітної енергії), заснованих на синхронізації випромінювання великої кількості джерел. ВМС США займалися розробкою засобів супер-ЕМІ для боротьби з літаками і протикорабельними ракетами на основі синхронізованих гіротронів (високопотужних електровакуумних ламп, які генерують міліметрові електромагнітні хвилі). Ці системи працювали в діапазон частот 10-85 ГГц та дозволяли досягати потужності імпульсу в 1 ГВт. Досліджувалося також поширення потужного електромагнітного випромінювання в різних шарах атмосфери.

Наразі розробка зброї ЕМІ в США ведеться в рамках програми CHAMP (Counter-electronics High-powered Microwave Advanced Missile Project), головною метою якої є випробування вдосконаленої ракети з потужним мікрохвильовим випромінювачем для боротьби з радіоелектронними засобами (РЕЗ). Створений у науково-дослідній лабораторії ВПС США новий вид зброї являє собою потужний магнетрон (електровакуумна лампа спеціальної конструкції, в якій електрони рухаються у додатковому магнітному полі), що випромінює мікрохвилі. Бойовими властивостями володіє потужний пучок електромагнітних хвиль надвисокої частоти, короткі удари яких руйнують електронні пристрої.

Перші випробування були проведені в 2012 році в штаті Юта. Мікрохвильовий випромінювач HPM (High-powered microwave) був встановлений на крилату ракету AGM-86, котру запустили на спеціально обладнаному полігоні. Дослідний зразок, який виконував політ за закладеною програмою, повністю підтвердив заявлені характеристики. За допомогою HPM генерувалися потужні енергетичні імпульси, які ефективно виводили з ладу електронні підсистеми і не завдали ніякої шкоди навколишньому середовищу. 

Про те, наскільки серйозно американці підходять до цієї програми, свідчить той факт, що ці інноваційні розробки ведуться під брендом одного з найбільших світових виробників авіаційної, космічної та військової техніки The Boeing Company. Електронне начиння розробляє інший великий постачальник військового відомства США – Raytheon. Залучення цієї компанії – теж не випадкове, при виборі враховувався досвід у виробництві зброї радіоелектронного придушення.

Американська компанія, що спеціалізується в галузі авіабудування, авіакосмічної техніки Lockheed Martin Corporation, поставляє для цієї програми носії, в якості яких обрані високоточні крилаті ракети класу "повітря – поверхня" AGM-158 JASSM, призначені для ураження важливих, високо захищених стаціонарних і рухомих цілей з розрахунковою дальністю до 980 км. Вибір саме цих ракет у якості носія обумовлений їх універсальністю. Вони є бойовим озброєнням таких моделей американських військових літаків, як винищувачі F-15, F-16 і F-35 Lightning II, а також бомбардувальники B-1 і B-52.

Дослідницька лабораторія ВПС на військово-повітряній базі Кіртленд вперше презентувала місцевим ЗМІ систему THOR в дії 20 червня 2019 року

Тож США серйозно націлені на те, щоб не віддати пальму першості у створенні зброї ЕМІ нікому, бо це може дуже дорого коштувати для країни. 

ГОНИТВА ЗА ЛІДЕРОМ

Активно працюють над використанням електромагнітного імпульсу – далеко не в мирних цілях – і в ряді інших країн світу. Так, у 1992 році газета "Санді телеграф" повідомила про вступ до лав власників зброї ЕМІ і Великобританії. У публікації говорилося про розробку в Агентстві оборонних досліджень Великобританії (м.Фарнборо) "мікрохвильової бомби" для ураження електронного обладнання. За задумом, така бомба може приводитися в дію в середніх шарах атмосфери і повністю виводити з ладу комп'ютерні системи та телефонні лінії на площі одного кварталу.

У 2001 році компанія Matra BAE Dynamics з успіхом продемонструвала британському МО артилерійський снаряд калібру 155 мм, здатний вражати бортові комп'ютери танків або літаків, переривати роботу радіостанцій і радарів. Об'єктами ураження можуть бути також національні телефонні, телевізійні та радіомережі, система електропостачання всієї країни противника. Снаряд містить лише кілька грамів вибухівки, яка спрацьовує при наближенні до цілі й знімає зовнішню оболонку снаряда, після чого розкриваються електропанелі – головний засіб ураження. Протягом декількох наносекунд вони випромінюють заряд електромагнітної енергії потужністю в мільярди ват, що створює величезне перевантаження у всіх електронних схемах, які знаходяться в межах дії снаряда. "Обстрілювати" такими боєприпасами можна навіть житлові райони, оскільки небезпеки для життя людей вони не являють. Вважається, що снаряди ЕМІ особливо ефективні при використанні проти бойової техніки, прихованої в населених пунктах.

Активно ведуться розробки зброї ЕМІ й в РФ, яка успадкувала напрацювання СРСР у цій сфері та за останні роки суттєво їх розвинула.

Як раніше повідомлялось у ЗМІ, у 1998 році на шведському полігоні російські фахівці провели показові випробування "електронного" боєприпасу з демонстрацією його вражаючої дії на радіоелектронну апаратуру літака, що знаходився на льотному полі. У тому ж році на Міжнародній виставці озброєнь та військової техніки "Eurosatory-1998" РФ представила лабораторію, розроблену в Федеральному ядерному центрі "Арзамас-16", яка надає можливість досліджувати дію високочастотного електромагнітного випромінювання на інформаційні та енергетичні системи, а також на канали передачі даних.

На Міжнародній морській та авіаційно-космічній виставці LIMA-2001 в Малайзії РФ продемонструвала діючий зразок бойового генератора ЕМІ "Ранец-E". Цей комплекс був створений як засіб оборони мобільних РЕЗ від високоточної зброї. Хоча комплекс так і не надійшов на озброєння ЗС РФ, можна говорити, що опрацьовані при його створенні технології були використані в ході подальших робіт зі створення подібних засобів.

Ряд зразків з використанням надвисокочастотного випромінювання все ж поповнив арсенал російської армії. Так, останніми роками ракетні війська стратегічного призначення ЗС РФ отримують машини дистанційного розмінування 15М107 "Листва". На автомобілі встановлені модуль НВЧ-випромінювання і генератор широкосмугових електромагнітних імпульсів. Як повідомляється у ЗМІ, ця апаратура може ініціювати підрив мін на відстані до 100 м і виводити з ладу радіокеровані фугаси.

Відомо також, що російський концерн "Радиоэлектронные технологии" (КРЭТ) вже тривалий час веде роботи над системою "Алабуга", в рамках якої створюється цілий комплекс озброєнь. В експертному середовищі вважають, що найважливішим напрямком проєкту є створення електромагнітного боєприпасу, який зможе "випалювати" радіоелектронне обладнання кораблів, літальних апаратів, танків, зенітних ракетних комплексів і самохідних артилерійських установок.

У вересні 2017 року в інтерв'ю російській інформаційній агенції «РИА Новости» радник першого заступника голови КРЕТ Володимир Міхєєв заявляв: "Сьогодні ми можемо тільки сказати, що всі напрацювання переведені в площину конкретних дослідно-конструкторських робіт зі створення електромагнітної зброї: снарядів, бомб, ракет, що несуть на собі спеціальний вибухомагнітний генератор...". За його словами, мова йде про так звані СВЧ-гармати, які є джерелами надвисокочастотного випромінювання і здатні виводити з ладу електроніку в певному радіусі.

У ЗМІ також опубліковані повідомлення про створення в РФ дослідних зразків зброї ЕМІ у вигляді реактивних гранат, призначених для електромагнітного придушення системи активного захисту танка. Повідомлялось і про експериментальні зразки 100-мм і 130-мм електромагнітних снарядів, 40-мм, 105-мм і 125-мм реактивних електромагнітних гранат, 122-мм електромагнітних бойових частин некерованих ракет.

Наскільки ці повідомлення відповідають дійсності, важко оцінювати, однак можна впевнено говорити про те, що РФ має серйозний потенціал створення зброї ЕМІ – і з цим треба рахуватись, особливо Україні, яка знаходиться у стані гібридної війни з цією країною вже протягом 6 років.

У засобах масової інформації з’являлась інформація і про те, що білоруський ВПК зробив експериментальний зразок генератора на основі віркатора (надвисокочастотної електронної лампи, яка має здатність генерування дуже короткого мікрохвильового імпульсу великої енергії), що здатний знищувати комп'ютери і радіостанції на відстані до 500 метрів. Є також свідчення того, що КНР активно веде роботи зі створення зброї ЕМІ й навіть здійснює дослідження її ефективності при застосуванні для боротьби з космічними об’єктами противника.

Тож можна констатувати, що на сьогодні розробки зброї електромагнітного імпульсу ведуться в багатьох країнах світу. Зокрема, суттєвого прогресу в цій сфері досягли дослідники у Великобританії, Ізраїлі, Китаї, Німеччині, РФ, США, Франції, Швеції та ще ряді країн Світу. Є свідчення того, що такою зброєю можуть опікуватися науковці та військові Індії, Ірану, Саудівської Аравії, Республіки Корея і навіть КНДР... На ці цілі закладаються великі, якщо не величезні бюджети.

(Далі буде)

Валерій Рябих, головний редактор видання «Українські технології: Українські приватні оборонні підприємства», Defense Express

Перша частина: «Електромагнітна зброя: новий гравець майбутньої війни»