Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Російську дезінформацію не можна розглядати відірвано від загальної політики РФ

Російську дезінформацію не можна розглядати відірвано від загальної політики РФ

Блоги
Укрінформ
Що я розповів присутнім спеціалістам з країн східного сусідства, центральної та східної Європи, колегам зі США, Грузії та інших країн?

Це фотка з Тбілісі, першої конференції Disinfoalert зі стратегічних комунікацій і протидії дезінформації, яку організувала Європейська служба зовнішньополітичної діяльності.

Минулого тижня лідери Оперативної групи зі стратегічних комунікацій ЄС запросили мене поділитися українським баченням гібридних загроз дезінформації та операцій впливу. За кількістю з’їдених собак у цих темах ми в Україні вже майже корейці.

Було приємно побачити у залі багато розумних і світлих голів з України, досвід яких точно не менший за мій, зокрема, Liubov TsybulskaRoman Shutov, а також нарешті розвіртуалитися з Jakub Kalenský.

- Російську дезінформацію не можна розглядати відірвано від загальної політики РФ. Причому це частина не зовнішньої політики, а військової стратегії. Інформаційні кампанії передують військовим діям і готують ґрунт для них (поляризація, радикалізація, деморалізація та дестабілізація суспільств країни-об'єктів).

- Російські фахівці знаходяться у постійному "навчальному циклі" (англ. "learning cycle"), тобто перманентно поліпшують та коригують свої дії з урахуванням результатів попередніх кроків і реакції об'єктів. Ця ітерація для них почалася значно раніше, ніж у нас, і триває вже багато десятиріч, тому вона настільки дієва. Навіть конференція, у якій ми взяли участь, буде взята до уваги для коригування подальших дій.

- Одне лише підвищення обізнаності громадян наших суспільств щодо дезінформації не діє. З одного боку, коли громадяни знають про дезінформацію, вона частково втрачає свій руйнівний вплив (ефективною є лише та маніпуляція, яку об'єкт не усвідомлює). Водночас, це підвищення обізнаності має і зворотній ефект: розгубленість. Згідно даних досліджень, все більше респондентів повідомляють, що більше нічому і нікому не вірять: ані ЗМІ, ані іншим джерелам інформації. Розгубленість і дезорієнтованість є однією зі стратегічних цілей дезінформації. Тому крім підвищення обізнаності, потрібні практичні дії.

- Лише оборонні стратегії не працюватимуть. Ми можемо 24/7 відбиватися від фейків, але так ніколи не станемо сильнішими. Потрібні стратегії проактивної і довгострокової комунікації, формування наративів, які зроблять поле для маніпуляцій настільки вузьким, що дезінформація втратить свою практичну вартість.

- Наостанок нагадав, що Росія лише використовує наші власні вразливості. Тому єдиний справді ефективний шлях протидії - позбавлятися, наскільки це можливо, наших вразливостей. Ставати справді сильними та стійкими. Не все залежить від самих лише комунікацій.

Дуже радий, що колеги з ЄС вкотре виявили зацікавленість у тому, щоб подібні заходи відбувалися в Україні, а наша держава відігравала роль хабу протидії дезінформації та операціям впливу. Вважаю, що ми заслужили таку роль власними шрамами, ранами і набитими шишками. Працюємо над тим, щоб втілити цю взаємну зацікавленість у реальнісіть.

Dear Mircea NancăAnneli AhonenJanis Rungulis, thanks a lot for inviting to the excellent Disinfoalert in Tbilisi.

Master of discreet photography: Marika Kasradze.

Георгій Тихий

Fb

Перше фото: EU Mythbusters, Twitter

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-