Три причини не надто переживати через слова президента Франції про НАТО

Три причини не надто переживати через слова президента Франції про НАТО

Аналітика
Укрінформ
Інтерв’ю Еммануеля Макрона вкотре змушує запитувати: куди котиться Європа, і ми разом з нею. Це не смертельно, хоча й серйозно…

У багатогодинному інтерв'ю, проведеному в його розкішному офісі в Єлісейському палаці президент Франції Еммануель Макрон стверджує, що європейські країни більше не можуть покладатися на Америку як союзника по НАТО, що Європа стоїть на «краю прірви», а натомість виникає біполярний світ, в якому правлять США та Китай, а на кордони Європи повернулися авторитарні держави – Росія та Туреччина. Він вважає, що ці зміни вимагають "відновлення європейського суверенітету" та "відновлення стратегічного діалогу" з Росією.

Три причини переживати за Європу

Європейські країни більше не можуть розраховувати на США в питаннях захисту союзників по НАТО. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон в інтерв'ю журналу The Economist. «Те, що ми зараз переживаємо, - це смерть мозку НАТО», - зазначив Макрон.

Президент Франції дав інтерв'ю журналу The Economist
Президент Франції дав інтерв'ю журналу The Economist

А ще він сказав, що США не погоджують свої стратегічні дії з партнерами по НАТО, потурають агресії з боку іншого союзника - Туреччини в Сирії. (Нагадаємо, в жовтні Макрон уже заявляв, що нездатність НАТО відреагувати на наступ турецьких військ на позиції курдів є «серйозною помилкою» альянсу і всього західного світу. – Ред.).

Журналісти запитали, чи вірить він у дієвість п'ятої статті Статуту НАТО, яка гарантує, що в разі нападу на одного з учасників альянсу, союзники прийдуть йому на допомогу. "Я не знаю, - відповів Макрон і запитав натомість: - Якщо режим Башара Асада вирішить помститися Туреччини, чи будемо ми вступати в бій? Це справжнє питання».

І назвав три чинники, через які склалася нинішня ситуація.

По-перше, це втрата Європою, за висловом президента, її телеології (мети, задля якої вона існує. – Ред). «Стара Європа» була згуртована прогресивним усвідомленням себе як єдиного ринку, що постійно прагне розширення та розвитку. Нині це усвідомлення, на його думку, втрачене.

По-друге, це зміна позиції Сполучених Штатів. Хоча США і залишаються "нашим великим союзником", але переорієнтовуються на Китай та американський континент. Ця зміна була ініційована ще за Барака Обами, зазначив Макрон, "…але вперше американський президент не поділяє ідею європейського проекту, і політика США виходить за рамки цього проекту". "Альянс може функціонувати лише в тому випадку, якщо його основний гарант сприймає свою роль серйозно. Я б сказав, що нам слід переглянути функції НАТО в світлі невпевненості в тому, що стосується дій США".

І третє, розбалансування світу йде паралельно із зміцненням китайської держави, що створює ризик біполяризації та явно маргіналізує Європу. А до ризику "G2" (тобто «США -Китай». – Ред.) додається ще "повернення авторитарних держав на кордони Європи, що також дуже глибоко послаблює нас", - додає Еммануель Макрон, говорячи про Туреччину та Росію.

Як результат, він вважає, що якщо європейці "не усвідомлять цієї ситуації та не візьмуть її під контроль, є високий ризик, що врешті ми зникнемо геополітично, або принаймні більше вже не будемо господарями своєї долі».

Три сценарії розвитку Росії

В інтерв'ю Макрон виклав і свій погляд на розвиток Росії. На його думку, є три сценарії.

Росія може відновити статус супердержави, однак це буде вкрай складно, оскільки для цього їй бракує економічної потужності і чисельності населення. «Населення Росії включає в себе мусульман - і країна оточена мусульманами… Вона могла б отримати величезну перевагу за рахунок міграційної політики. Але ні, це православний консервативний проект, тому це не спрацює», - сказав президент Франції.

Другий сценарій - це розвиток держави за «євразійською моделлю», але тоді Росія потрапить у залежність до сильнішого Китаю. «Я жодної секунди не уявляю собі, що стратегія Путіна - бути васалом Китаю», - пояснює Макрон.

Нарешті, третя стратегія передбачає збалансоване співробітництво з Європою. Наразі «консерватизм» Путіна привів до розвитку антиєвропейського проекту, але «я не розумію, як цей проект може вилитися в щось інше, крім як в проект партнерства з Європою», - вважає французький президент. Нині Путін дивиться на ЄС як на васала США і вважає розширення Євросоюзу ворожим щодо Росії, однак в майбутньому в Москві переглянуть таке ставлення

Зі свого боку Макрон також заявив про намір переглянути відносини з Росією: «Якщо ми хочемо… відновити європейську стратегічну автономію, нам потрібно змінити нашу позицію щодо Росії». Утім, він уточнив, що таке завдання навряд чи може бути виконане найближчим часом, і процес відновлення діалогу з Москвою може зайняти близько десяти років.

Три реакції на слова французького президента: з Німеччини, з НАТО та з Росії

Канцлер Німеччини Ангела Меркель швидко відреагувала на зауваження Еммануеля Макрона, сказавши, що вона не поділяє цю думку і що "НАТО залишається наріжним каменем" європейської безпеки. "Я не думаю, що таке невідповідне рішення є необхідним, навіть якщо ми маємо проблеми, навіть якщо нам доведеться відновитись", - додала вона на прес-конференції в Берліні, спільній з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Столтенберг та Меркель з ним не погодилися
Столтенберг та Меркель з ним не погодилися

Генсек НАТО наголосив, що "…альянс є сильним; США, Північна Америка і Європа разом роблять зараз більше, ніж робили протягом десятиліть – найбільш активно посилюють колективну оборону з часів "холодної війни". Отже, європейські союзники перед обличчям все більш непередбачуваного світу підвищують готовність своїх сил оборони, а США у свою чергу збільшують присутність в Європі — військами, маневрами та інвестиціями в інфраструктуру. Він також додав, що спроби дистанціювати Європу та Північну Америку несуть ризик послаблення НАТО та трансатлантичного зв’язку. Süddeutsche Zeitung зазначає, що Столтенберг відреагував на слова Макрона у власний спосіб: у своєму виступі у Берліні він навіть не згадав імені французького президента, однак усі пасажи в його промові звучали як антитези Макрону. "НАТО і Європейський Союз - це дві сторони однієї медалі… Європейська єдність не може замінити трансатлантичну єдність… Сама Європа не зможе себе захистити", - застеріг генсек.

А от Росія вітала слова президента Франції. Прес-секретар російської дипломатії Марія Захарова у Facebook назвала зауваження Еммануеля Макрона "золотими словами, щирими та відображаючими сутнісне, точне визначення сучасного стану НАТО". Слід розуміти, що й найголовніший у тамтешній владі задоволений.

Три альтернативні міркування від Гайко Мааса

 «По-перше, президент Макрон має рацію, поставивши в центр своєї думки сильну і суверенну Європу. В майбутньому нам, європейцям, доведеться брати на себе більшу відповідальність за свою безпеку», - пише глава МЗС ФРН Гайко Маас у своїй авторській контрстатті у Spiegel.

По-друге, було б помилкою підривати НАТО, наголошує Маас, оскільки без США ні Німеччина, ні Європа не зможуть ефективно захистити себе. «Нещодавно це стало зрозуміло через розірвання Росією Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Зовнішня політика та безпека без Вашингтона була б безвідповідальною, роз'єднання європейської та американської безпеки небезпечно. Ще багато років нам знадобиться НАТО…Так, ми хочемо сильної і суверенної Європи, але вона потрібна як частина сильного НАТО, а не як його заміна».

І, по-третє, не слід розділяти європейців у питаннях безпеки. «…Не може бути особливих шляхів, ні до Москви і ні в інших питаннях. Наші сусіди в Польщі та країнах Балтії можуть довіряти, що ми ставимось до їхніх потреб безпеки так само серйозно, як і до власних.

Глава МЗС ФРН висловив свою думку
Глава МЗС ФРН висловив і свою думку

Він також підкреслив: «Бути голосом розуму сьогодні є нашою найважливішою зовнішньою відповідальністю та безпекою. Ми над цим працюємо дуже конкретно: наприклад, щодо кризи в Україні, підтримуючи конституційний процес у Сирії, в питанні іранської ядерної програми, (…) в переговорах про припинення вогню в Лівії».

… і три причини для українців не брати це близько до серця

Вже кілька років поспіль ми чуємо ту ж саму наївну помилку в оцінках європейських політиків щодо нинішнього російського режиму. Вони шукають у голові Путіна… свої власні мізки: «Не може ж автократ бути аж настільки затятим»… Може. Бо те, що є неприйнятним для випускника Sciences Po (Інститут політичних досліджень у Парижі, заснований 1871 р. – Ред.), навіть з дипломом, присвяченим Макіавеллі, цілком природньо для випускника школи КДБ.

Не спадає ж президенту Франції на думку відновити «стратегічний діалог» з Ісламською державою, з будь-яким терористом, який висуває умови, погрожуючи зброєю. Злочинця треба знешкодити, а не обмінюватися з ним думками, «діалог» тільки провокує Путіна, бо він сприймає це як дозвіл на безкарність. Ось і тепер «колективний Путін» намагається вискочити з-під економічного тиску, прибравши з телеефірів ще недавню войовничу риторику про «радіоактивний попіл» та «ядерне мучеництво».

На щастя - і це перша причина не перебільшувати сказане паном Макроном в інтерв’ю - Франція демократична держава, в ній діють інститути, тому особисті міркування президента щодо майбутнього – аж ніяк не доконана реальність.

Друга причина в тому, що НАТО нині об’єднане тим самим гіпотетичним «партнером Макрона з діалогу» - паном Путіним. У 2014-му році Росія повернула «сенс існування» військовому блоку, в якому після розпаду СРСР вже не дуже розуміли навіщо він тепер потрібний і як бути далі. Саме напад на Україну, анексія Криму дали ясність – ворог ніде не подівся, стара імперія тільки змінила назву з ідеологічної – СРСР - на «етнічну» більш звичну. НАТО вже навчене і на вагання окремо взятих політиків уже не зважає – заводить війська ближче до загрожених територій, розміщує авіабази і протиракетну оборону. Не далі як 7 листопада, саме в день оприлюднення інтерв’ю Макрона, глави військово-морських сил Німеччини, Великобританії, Франції, Бельгії та Нідерландів підписали в Гамбурзі план відбиття загроз Росії в регіоні Північного моря і Ла-Маншу.

І третя причина, головна. Те, що з нами може статися і станеться, залежить більше від нас самих, ніж від Еммануеля Макрона або будь-якого президента хай навіть великої потужної країни. Принаймні так має бути. Зміцнюючи економіку, науку і армію, не будемо залежати ні від чиїх особистих планів і концептуальних міркувань.

Олександр Волинський, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-