Майбутня російська влада має визнати незаконність анексії Криму – фонд Нємцова

Майбутня російська влада має визнати незаконність анексії Криму – фонд Нємцова

Укрінформ
Демократична влада Росії, яка прийде рано чи пізно на заміну нинішнього керівництва держави, має визнати незаконність анексії українського Криму та змити таким чином ганебну пляму.

Таку думку висловив керівник Ради Фонду Бориса Нємцова Володимир Кара-Мурза-молодший на відкритій дискусії "Політично мотивовані переслідування і репресії у сучасній Росії", яка відбулася цього тижня в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Почати треба, безумовно, з визнання того, що чорне – це чорне, а біле – біле. Будь-яка наступна демократична російська влада повинна визнати недвозначно та публічно, що те, що Володимир Путін зробив у березні 2014 року, суперечить як міжнародному праву, так і російському законодавству", - сказав Кара-Мурза.

Він визнав, що, на жаль, ні у кого з присутніх у залі – а це було кілька десятків правозахисників, адвокатів, активістів, представників громадянського суспільства, включно з ним, немає жодного гармонічного розв'язання проблеми.

Найбільш імовірним шляхом для опозиціонера бачиться певний міжнародний процес за участі України та Росії, а також США та ЄС з метою розв'язати питання, щоб Росія перестала бути "країною з невизнаними кордонами", щоб "ця чорна, ганебна пляма на репутації РФ була змита".

Кара-Мурза вважає важливим ніколи не втрачати надії, не складати руки, а продовжувати рухатися вперед, працювати заради змін. Прикладом того, що це буде мати врешті решт результат, він назвав те, що участь у заході взяли дві людини, які провели роки в російських тюрмах і мало хто вірив, що вони вийдуть на волю, доки при владі залишається Путін, — це Михайло Ходорковський і Олег Сенцов. Можливість бачити їх не за ґратами, а в залі, Кара-Мурза назвав одним з небагатьох позитивних моментів відвертої людської радості.

Читайте також: Кремль набагато легше йде на поступки, коли йому відмовляють у діалозі — адвокат

Опозиціонер порівняв нинішню ситуацію з тією, яка панувала в СРСР у середині 1970-х, коли незгодних переслідували та кидали за ґрати або виживали за кордон. Саме у той час і був заснований День політв’язнів.

Сьогодні, за даними організації "Меморіал", таких у Росії 283 особи, але це не повний список. Він зазначив, що країни-члени ОБСЄ та Ради Європи мають порушувати це питання під час усіх переговорів з російськими політиками. Вони та активісти повинні робити все, щоб імена політв’язнів, включно українців, яких утримують в Росії, не були забуті, щоб про них нагадували на всіх конференціях і зустрічах. Бо найстрашніше – це забуття, резюмував Кара-Мурза-молодший.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-