Що дали Україні чотири роки прем’єрства Джастіна Трюдо?
На час перебування Джастіна Трюдо при владі припав дуже насичений період в історії України, тож не дивно, що наша держава всі ці роки залишалася серед пріоритетів зовнішньої політики Канади. Чого ж вдалося досягти в українсько-канадських відносинах від кінця 2015 року?
ВІЙСЬКОВА СПІВПРАЦЯ
Для держави, на території якої триває збройний конфлікт із значно більшим сусідом, саме цей аспект відносин є чи не найважливішим. На щастя, у військовій співпраці Києву та Оттаві вдалося досягти велетенського прогресу. Хоча помітна активізація у цьому напрямі почалася ще за попереднього прем’єр-міністра Стівена Гарпера, саме Трюдо випала змога довести розпочаті тоді ініціативи до кінця.
Із 2017 року між Канадою та Україною діє Угода про співробітництво у сфері оборони, яка служить фундаментом для всіх подальших оборонних напрацювань. У 2018-му Україна була внесена до Контрольного переліку країн, до яких дозволений експорт автоматичної зброї. Це рішення відкривало вихід на канадський ринок зброї та навіть двері до започаткування спільного виробництва. На жаль, практичних результатів, тобто поставок канадської зброї до України, досі досягнуто не було, однак перемовини й обмін пропозиціями тривають дуже активно. Нещодавно навіть з’явилася інформація про підготовку до відправки в Україну снайперських гвинтівок, однак бюрократичні перепони змусили дещо заповільнити, але не зупинити цей процес.
Під час липневого візиту Президента України до Канади стало також відомо, що Україна придивляється до канадської бронетехніки. Подібні торги завжди проходять у режимі секретності, але Арсен Аваков пообіцяв досягти домовленості “протягом кількох місяців”. Канадська броньована техніка дійсно має дуже хорошу репутацію, але й високу ціну, тож українська сторона дуже сподівається на знижку. Та й сам Джастін Трюдо під час спільної з Володимиром Зеленським пресконференції згадав, що канадська компанія вклала певні кошти у завод із виробництва боєприпасів в Україні. Обізнаність глави уряду в цих питаннях дає надію на досягнення позитивного для нас результату.
КУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ
Зважаючи на особливості федеративного устрою Канади, культурна, освітня та мовна політика перебувають у зоні відповідальності провінційного, а не центрального уряду. Аби узгодити будь-який договір із кожною окремою провінцією та територією довелося б витратити надто багато ресурсів. Утім, українським дипломатам вдалося знайти зручний шлях й домовитися із міністерством канадської спадщини про укладення Угоди про спільне кіновиробництво. Цей документ, робота над яким тривала два роки, відкриває українським митцям доступ до канадського державного фінансування і має потенціал помітно активізувати культурну співпрацю між Канадою та Україною, яка, за словами Євгена Нищука, вже й так бурхливо розвивається. “Якраз із Канадою співробітництво у нас дуже потужне. Тут щороку відбуваються Дні українського кіно й гастролі багатьох наших митців”, - сказав Нищук під час свого останнього візиту до Канади минулого місяця.
Дійсно, якщо раніше канадці знали про нове українське кіно лише з розповідей, то тепер щороку можуть самі пересвідчитися в його якості. Вже три роки поспіль у рамках Міжнародного кінофестивалю в Торонто проходять Дні українського кіно. Цьогоріч на розсуд вимогливої канадської публіки буде представлено два українські фільми, створені за підтримки Держкіно: антиутопію “Атлантида” Валентина Васяновича та драму “Пофарбоване пташеня” Вацлава Маргоула. Варто згадати, що у 2015-му фільм Євгена Афінеєвського “Зима у вогні” виборов на цьому фестивалі приз глядацьких симпатій. Цей успіх свідчить, що українське кіно має значний потенціал у Канаді.
ТОРГОВЕЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ
1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною, якою негайно було скасовано 98% канадських мит на українські товари. Україна, натомість, обнулила лише 72% мит і увійшла у 7-річний перехідний період, протягом якого зобов’язалася привести свою митну політику у паритет. Такі преферентні умови негайно дали свої плоди: щорічно експорт українських товарів до Канади зростає на половину. Хоча товарообіг між нашими державами залишається досить малим й не досягає навіть 500 млн доларів на рік, безпрецедентно високі показники зростання вже за кілька років можуть це кардинально змінити.
Про успіх Угоди свідчить й те, що Канада й Україна вже працюють над розширенням її дії на сферу послуг та інвестицій. “Важливе місце в наших відносинах займає торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво. Наші сторони будуть працювати над розширенням дії двосторонньої угоди про вільну торгівлю... Найближчим часом почнуться переговори, щоб викласти ці домовленості на папері. Це означатиме, що українські айтішники і підприємці з різних галузей отримають можливість краще співпрацювати з Канадою, не виїжджаючи з України. Це означає більше робочих місць", - сказав Зеленський після зустрічі із Трюдо в липні цього року.
МІГРАЦІЙНА І ВІЗОВА ПОЛІТИКА
Уже протягом багатьох років саме візова політика залишається найбільш проблемною сферою двосторонніх відносин між Канадою та Україною. Якщо канадці з 2004 року насолоджуються безвізовим в’їздом до України, то кожен четвертий українець отримує в канадському консульстві відмову. Українська сторона вважає таку велику кількість відмов невиправданою та регулярно порушує це питання перед співрозмовниками в Оттаві. Хоча протягом останніх років у цьому питанні намітився певний прогрес (кількість відмов зменшилася з 34% у 2017-му до 23% у 2019-му), все одно ситуація далека від ідеалу.
Великі надії покладалися на Угоду про мобільність молоді, яка мала бути підписана цього року. Очікується, що вона дасть змогу молодим канадцям та українцям протягом року працювати й подорожувати в Україні та Канаді відповідно. Натомість, Київ і Оттава лише висловили намір якомога швидше укласти цю угоду без вказання чітких термінів набуття нею чинності. Найприкріше те, що подібна угода вже діяла ще в часи Януковича, але після короткого періоду була призупинена. Відновити її виявилося справою непростою, навіть відкритість Джастіна Трюдо до мігрантів не змогла зрушити процес.
ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ
Із січня 2016 року Канада виділила Україні більше 145 млн доларів допомоги на розвиток. На певному етапі чи не кожна магістральна українська реформа отримувала канадську фінансову підтримку: конституційна, виборча, судова, антикорупційна. Канадські гроші допомогли впровадити децентралізацію та покращити сферу охорони здоров’я й соціальну політику в Україні. Протягом останніх років щорічно Канада виділяла Україні близько 50 млн доларів допомоги. Коли минулого року тогочасна міністерка міжнародного розвитку Канади Марі-Клод Бібо відвідала Україну, вона ще раз пообіцяла залишити цю суму без змін, але дещо змінила критерії її розподілу, перенаправивши кошти на феміністичні проєкти. Тепер Канада переважно підтримує проєкти, що стосуються інклюзивного урядування, економічного зростання для широких мас, миру й безпеки, а також збільшення ролі жінок та дівчат.
ПОЛІТИЧНА ДОПОМОГА І САНКЦІЙНА ПОЛІТИКА
У зв’язку з агресією Росії проти України та незаконною анексією Криму Канада запровадила санкції проти майже 500 фізичних та юридичних осіб. Востаннє перелік обмежувальних заходів був оновлений у березні, коли до нього додали більше сотні імен та назв. Канада давно була відома як одна з найбільш проукраїнських держав світу, і протягом останніх років вона регулярно підтверджувала цю репутацію. Питання України у канадському парламенті завжди отримує підтримку як влади, так і опозиції. Цьому сприяє як безпрецедентно велика кількість депутатів українського походження в складі всіх партій, так і Христя Фріланд особисто, яка має непорушний авторитет, незважаючи на свою партійну приналежність.
Не слід забувати й про такий механізм як “акт Магнітського”, який дає змогу запроваджувати санкції проти порушників прав людини по всьому світу. Цей закон набув чинності у 2017 році й з того часу вже був одного разу застосований проти трьох десятків росіян, причетних до загибелі у 2009 році адвоката Сергія Магнітського. Наразі ніщо, окрім політичної доцільності, не заважає уряду розширити перелік підсанкційних осіб.
Ще одним показником важливого значення України для канадського політикуму є значна кількість візитів. В Україні двічі побував Джастін Трюдо, тричі - міністр оборони, кілька разів - глава МЗС, майже два тижні провела в Україні, у тому числі на Сході, міністр міжнародного розвитку. До нас заїздили делегації канадських депутатів й сенаторів, а також начальник генерального штабу Канади Джонатан Венс та командувач сухопутними військами Пол Винник, який має українське походження. Перелічити кількість делегацій нижчого рівня взагалі не видається можливим.
НАВЧАННЯ ПРАВООХОРОНЦІВ І ВІЙСЬКОВИХ
Більше 10 тисяч представників українських силових структур пройшли навчання у канадських інструкторів у рамках операції UNIFIER. Завдяки цій операції, повністю фінансованій урядом Канади, з 2015 року в Україні на ротаційній основі перебувають близько 200 досвідчених канадських інструкторів, які навчають навичкам сучасного бою українських бійців. Хоча UNIFIER, як і багато інших проектів, була розпочата в часи Гарпера, Джастін Трюдо погодив продовження та розширення мандату місії. Нові директиви дали змогу канадським інструкторам подорожувати до тих регіонів України, де їх присутність була найбільш потрібною.
Паралельно із цим, канадські поліцейські передають свій безцінний досвід новим українським правоохоронцям. Їхні тренування покриває такі важливі теми як безпека, кримінальні розслідуваня та упередження гендерного насильства.
Утім, саме уряд Трюдо скасував передачу Україні супутникових зображень RADARSAT-2 і припинив доставку гуманітарної та іншої фізичної допомоги. Привезений у 2015-му з Канади теплий військовий одяг колись добре прислужився на холодному донецькому фронті. Якщо другий аспект ще можна зрозуміти, адже українське військо з того часу значно змужніло, то щодо відмови від супутникових зображень, здатних рятувати життя, так і не було надано пояснень. Парламентська опозиція регулярно нагадує Трюдо про це.
Таким чином, навіть “неозброєним” оком помітна значна активізація відносин між Канадою та Україною. Чи йдеться про збільшення кількості канадських морепродуктів у морозильних камерах українських магазинів, чи про англомовних українських офіцерів, чи про славнозвісну ввічливість нової української поліції, чи навіть про прямі авіарейси між Києвом та Торонто - наші дві держави, які об’єднують давні й міцні міжособистісні зв’язки, явно виходять на новий рівень взаємодії.
Максим Наливайко, ОТТАВА.
