Українські інтереси на новому шовковому шляху

Україна була  однією з перших країн, які приєдналися до  цієї глобальної ініціативи уряду КНР щодо торговельно-економічної, культурної та науково-технологічної співпраці. У межах ініціативи розбудовують  наймасштабніший  транспортно-логістичний проєкт XXI  століття, який поєднає  Китай та країни Західної Європи. У розвиток  країн уздовж нового шовкового шляху Китай планує до 2020 року інвестувати 800 мільярдів доларів. Наші китайські партнери, за словами Віктора Довганя, заступника міністра  економічного розвитку  і торгівлі  з питань євроінтеграції, «підтримують  принцип досягнення загального зростання шляхом діалогу і співпраці, використовуючи  консультації й розділяючи відповідальність для  досягнення  взаємовигоди». Усі країни, зацікавлені в участі в ініціативі «Один пояс, один шлях», можуть спробувати реалізувати власні проєкти. Китай, як було заявлено, підтримував і підтримуватиме  відкритість, чесність і розвиток екологічних проєктів.

У створення нового шовкового шляху Китай  хоче вкласти  124 мільярди доларів США. А в межах масштабного інфраструктурного  проєкту  Піднебесна   планує вкласти  мільярди доларів у розвиток портів, автомагістралей  і залізниць, телекомунікаційних мереж і  аеропортів. У підсумку мають з’явитися нові економічні й торговельні шляхи, що ведуть  із Китаю в ЄС. І нашій країні, що в самому центрі Європи,  потрібно не втратити історичного шансу: потужно підняти економіку,  вирватися із кризи і побудувати справді європейську незалежну державу. Посадовцям і депутатам  треба щодня  пам’ятати: на сьогодні вже  130 країн і понад 30 міжнародних організацій  підписали угоди про співпрацю в межах  цієї ініціативи. Святе місце порожнім не буває.

Важливість цього моменту для майбутнього  української нації добре розуміють в українському уряді. Це  переконливо показав виступ Степана Кубіва, першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі, на Другому  форумі високого рівня з міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» у Пекіні 25 квітня.

«Україна не може стояти осторонь цього глобального проекту — вона територіально та геоекономічно його невід’ємна частина. В  ній сходяться і перехрещуються  шляхи зі сходу на захід і з півночі на південь. Тому Україна — стратегічно важливий логістичний  вузол між Азією та Європою. Ми готові запропонувати вигідні транспортні маршрути територією України для сполучення  Китаю із країнами Європи, готові докласти зусиль  для розвитку і модернізації своєї транспортної інфраструктури, налагодити кооперацію між підприємствами  України і КНР з подальшою реалізацією продукції на ринках ЄС.

«Ми, — підкреслив Степан Кубів, — готові розвивати співпрацю з модернізації української промисловості та створювати  спільні виробничі потужності. Фактично йдеться  про створення підвалин для розбудови торговельного та промислового коридору Китай — Україна — ЄС».

Україна вже  запропонувала  китайським колегам спільний  проектний портфель: із портової інфраструктури, об’єктів альтернативної енергетики, будівництва автомобільних доріг, мостів, розвитку об’єктів залізниці та аеропортів, високих технологій, співпраці в аерокосмічній галузі, переробки агропродукції.

З багатьох цих напрямів можливої співпраці вже тривають  переговори.  Зокрема з будівництва нового мосту в Кременчуці за  кошти китайських інвесторів. Як зауважив Володимир Омелян, «реалізація цього проєкту  просувається повільно, але іде. Китайські  підприємці — непрості  перемовники».

Станіслав Прокопчук. Київ–Пекін–Чжухай

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства