Ядерна загроза «від Кремля» зростає. Що робити?

На науковій конференції в Hudson Institute очільник розвідувального управління Міністерства Оборони США Роберт Ешлі оприлюднив інформацію про підозри щодо Росії у проведенні заборонених випробувань ядерної зброї. Крім порушення міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї, такі дії Росії є величезною загрозою для України, Європи та світу. Адже вже доволі довгий час в Кремлі розглядають ядерну зброю як засіб реалізації своїх імперських амбіцій.

Російські випробування та ракетні розробки руйнують міжнародний ядерний порядок

Відповідно до слів генерала Ешлі, Сполучені Штати підозрюють Росію у порушенні договору про заборону випробувань ядерної зброї. Вдало приховувати ці випробування росіянам вдалося завдяки проведенню вибухів малої потужності і аж в Арктиці. Вочевидь, метою таких випробувань є тестування нових зразків тактичної ядерної зброї. Враховуючи, яку велику увагу російські ядерні доктрини останнім часом приділяють саме тактичній ядерній зброї, нічого хорошого від ймовірних випробувань ні світові, ні Україні чекати не варто.

В першу чергу, порушення Росією договору про заборону ядерних випробувань є черговим кроком Кремля по руйнуванню сформованого ще з часів Холодної війни світового режиму стримування ядерної загрози. Розпочалося це з порушення Москвою Договору про ліквідацію ракет середньої дальності, а саме розробки нових ракет з дальністю понад 500 км, що викликало дуже гостру реакцію США і вихід останніх з цього договору, який тепер фактично припинив існування. Тепер під загрозою опинилися міжнародні домовленості про режим нерозповсюдження ядерної зброї, який і так “тріщав по швах” вже доволі довгий час через ядерні програми Індії, Пакистану та Північної Кореї. Але особливо загрозливо виглядають свіжі повідомлення розвідувальних структур США в світлі політики “ядерного шантажу”, яку вже певний час реваншистсько-імперські сили проштовхують в російську ядерну доктрину.

Хто в Кремлі хоче дозволити використання ядерної зброї в локальних конфліктах

Уже з кінця “нульових” в Росії ведуться розмови про необхідність докорінного перегляду стратегічного документу, що визначає обставини, за яких Росія має право і навіть повинна застосувати ядерну зброю. Ще з часів Холодної війни з її доктриною “гарантованого взаємного знищення” був встановлений дуже високий поріг можливого застосування ядерної зброї — ядерні удари визнавались можливими у відповідь, в момент початку “Судного дня”. Але, враховуючи відставання Росії від Заходу в плані класичних, конвенційних військових можливостей, яке за 20 років з часів розпаду СРСР ставало все очевиднішим, в головах стратегів Кремля вочевидь з’явилась ідея, що це відставання можна компенсувати зниженням порогу застосування ядерної зброї аж до локальних конфліктів. Привселюдно такі ідеї озвучив 2009 року секретар Ради Безпеки РФ, колишній директор ФСБ, Микола Патрушев.

За його словами, через те, що в світі на зміну повномасштабним війнам прийшли локальні, потрібен новий документ, який би прописував умови застосування ядерної зброї при відбитті агресії із застосуванням звичайних засобів не тільки у великомасштабній, а й у регіональній і навіть у локальній війні.

Хоча в офіційні документи РФ ідея дозволу на застосування ядерної зброї у локальних конфліктах так і не потрапила, коридорів та кабінетів Кремля вона вочевидь не залишила. Микола Патрушев досі залишається секретарем Ради Безпеки і “проштовхує” свою ідею, а Путін розповідає росіянам, як внаслідок ядерної війни світ хоч і згорить, але ж вони, росіяни тобто, потраплять прямо в Рай. Тому доктрина може залишатися незмінною, але дрейф російського режиму в бік “ядерного шантажу” стає все очевиднішим.

Звісно ж, чути параноїдальні заяви від політичного та військового “бомонду” РФ не в новинку. Але заяви вищого військового керівництва США свідчать, що за океаном до російських доктрин застосування ядерної зброї ставляться дуже серйозно. Ще до нападу Росії на Україну в 2014 році в НАТО серйозно обговорювалась проблема готовності Росії застосувати обмежені ядерні удари в разі гіпотетичного російського вторгнення в країни Балтії.

Після початку українсько-російської війни “гіпотетична” проблема стала значно реальнішою. Зокрема, готовність Росії завдати обмежених ядерних ударів по західних державах для досягнення локальних цілей була обґрунтована у доповіді для Атлантичної Ради навесні 2018 р. В березні 2019-го це підтвердив глава Європейського командування США та верховний головнокомандувач силами НАТО в Європі Кертіс Скапаротті.

Як Заходу та Україні вберегтися від російської ядерної загрози

Параноїдальна готовність Росії використовувати найруйнівнішу з відомих людству зброю для реалізації свої імперських амбіцій є величезною загрозою світу. Адже грань, за якою обмежені удари перейдуть в повномасштабну ядерну війну більш ніж нечітка. І тому навіть непримиренні суперники часів Холодної війни - СРСР та США - не наважувались і згадувати про використання будь-якої ядерної зброї навіть у найкритичніші моменти. Поки що офіційна постімперська Росія не наважується на таке теж. Але проблема в тому, що нинішніх росіян переконують, начебто вони ведуть війну проти “бездуховного” Заходу. А війни не розпочинають без наміру перемогти. А тому що несприятливішими будуть обставини для Росії, то гучніше лунатимуть голоси “партії перемоги за будь-яку ціну”, на чолі з тим же Миколою Патрушевим, які переконуватимуть використати “набільшу перевагу” - ядерну зброю. Свіжа інформація про випробування нових зразків тактичної ядерної зброї, розвал договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності свідчать, що дрейф у бік ядерного безумства як мінімум розпочався.

Втім, повторюємо: цей дрейф не залишився непоміченим, і Захід вочевидь працює над відповіддю російській ядерній загрозі. В уже згадуваній доповіді для Атлантичної Ради були описані варіанти протидії ядерному шантажеві Кремля. Розпочата модернізація ядерного арсеналу США та рішучі дії американського керівництва щодо порушення договору про ліквідацію РСМД — далеко не перші кроки, адже розміщення американської системи протиракетної оборони в Європі відбувалося задовго до агресії Росії в 2014 році.

Загроза тактичних ядерних ударів Росії є величезною для НАТО, в яких є симетричні — власні ядерні арсенали, та асиметричні інструменти — система ПРО, засоби стримування. А от Україна, яка де-факто перебуває в стані війни з Росією, цих засобів позбавлена, і адекватно відповісти на ядерну загрозу РФ наразі не може. Саме тому керівництву нашої держави варто дуже пильно прислухатися до тривожних сигналів з Кремля і як ніколи відповідально та ефективно співпрацювати з західними партнерами. Адже тільки від них, та ще від “голосу розуму” в головах кремлівського керівництва” залежить ядерна безпека України, Європи та світу.

Вячеслав Масний, Київ