Референдум останньої надії. Чорний день румунських корупціонерів
Понеділок, 26 травня, виявився не просто понеділком – днем важким, але і досить складним безпосередньо для правлячої в Румунії Соціал-демократичної партії. Багато румунських експертів вже називають його «чорним» в історії румунської соціал-демократії.
ХОРОШИХ НОВИН НЕМАЄ: Є НЕДОБРІ, ПОГАНІ ТА ДУЖЕ ПОГАНІ
Фатальний понеділок приніс три новини, і хороших серед них не виявилося – усі вони з категорії поганих і дуже поганих. По-перше, соціал-демократи з тріском програли опозиційній Націонал-ліберальній партії вибори до Європарламенту. Націонал-ліберали випередили соціал-демократів майже на 10%. Друга, ще гірша новина, не просто посилила неприємний «післясмак» після оголошення результатів, але й сильно шокувала соціал-демократів. На загальнонаціональному референдумі з питань правосуддя, що відбувся минулої неділі в Румунії, громадяни висловилися за заборону застосування амністії та помилування щодо осіб, причетних до корупційних махінацій.
Згідно з результатами голосування, більшість виборців проголосували також і за заборону на ухвалення урядом екстрених постанов для внесення змін до системи правосуддя. А саме внесенням змін в систему правосуддя «грішив» протягом останніх двох років румунський уряд, що і стало результатом зміни трьох прем'єрів за три роки.
Третя з новин стала своєрідним нокаутуючим ударом не лише по соціал-демократах та їхніх колегах з правлячої коаліції – Альянсу лібералів і демократів (які, до речі, також програли вибори до Європарламенту), але і безпосередньо по їхньому лідеру, голові Нижньої палати парламенту – Камери депутатів Лівіу Драгні. Остаточним вердиктом Вищої Касаційної палати країни він був засуджений до 3,6 року тюремного ув'язнення за корупцію. Це жорстокий удар не лише по політичному істеблішменту Румунії, але і по її міжнародному іміджу, тому що зараз, нагадаємо, Румунія головує в Євросоюзі.
РУМУНСЬКІ НОУ-ХАУ: МІТИНГ З ТОРТАМИ
Цього вечора у понеділок Лівіу Драгня поліцейським ескортом доставили до пенітенціарної установи, простіше кажучи, до в'язниці. Тут він проведе 21 день в карантині. За цей час буде проведено відповідне медичне обстеження, у тому числі психіатричне, після чого визначать місце, де Лівіу Драгня буде відбувати тюремний термін.
Тим часом на центральній площі румунської столиці громадяни провели незвичайний, «радісний» мітинг. Не акцію протесту, а просто мітинг радості. Учасники незвичайної акції накрили столи з тортами, солодкими напоями і святкували не лише перемогу опозиції на виборах до Європарламенту, але й ділилися радістю, вітаючи позитивні результати «антикорупційного» референдуму та рішення суду у кримінальній справі щодо Драгні. Центр Бухареста в понеділок ввечері буквально майорів плакатами з написами «Goodbye Dragnea!»
ТРОХИ ПЕРЕДІСТОРІЇ
Якщо трохи розширити межі політичних процесів в Румунії, і повернутися на кілька років назад, то доречно нагадати, що в грудні 2016 року румунські соціал-демократи здобули переконливу перемогу на парламентських виборах: за них проголосували трохи більше 48% виборців. Об'єднавшись з Альянсом лібералів та демократів, соціал-демократи утворили правлячу коаліцію, а Лівіу Драгня був головним претендентом на посаду глави уряду.
Очікування були великими, але збутися їм, на жаль, не судилося, тому що, на думку більшості румунських аналітиків, правляча коаліція зайнялася аж ніяк не вирішенням державних питань і проблем румунських громадян, а вирішенням суто партійних (читай, особистих) проблем.
Однак отримати заповітне крісло прем'єра лідеру соціал-демократів так і не вдалося, тому що у «гру» вступив президент країни Клаус Йоганніс. Глава Румунії заявив тоді, що не буде висувати на посаду голови уряду людину, «не зовсім чисту» перед законом. А у Лівіу Драгні на той момент були дуже серйозні проблеми з законом. Він був фігурантом кримінальної справи, за якою звинувачувався у фальсифікації результатів референдуму 2012 року з імпічменту президенту Траяну Бесеску. Драгня навіть отримав тюремний термін, щоправда, умовний, але суть від цього не змінюється.
Відтоді між президентом та правлячою коаліцією на чолі з соціал-демократами зав'язалося завзяте політичне протистояння.
ПЕРЕКРОЮВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Соціал-демократи почали стрімко «перекроювати» кримінальне законодавство під «свій фасон», внісши з допомогою екстрених постанов уряду зміни в систему правосуддя. Вони намагалися у такий спосіб звільнити від кримінальної відповідальності звинувачених у корупції високопоставлених чиновників (багато з них вже були засуджені тоді до різних термінів тюремного ув'язнення). Соціал-демократи спробували (і частково їм це вдалося) звільнити з «місць не таких віддалених» своїх соратників по партії.
Категоричним противником внесення таких змін в систему правосуддя виступив президент Клаус Йоганніс, представники Євросоюзу та США, які «попереджали», що внесення змін у кримінальне законодавство підриває основи незалежного правосуддя в країні. Протестували судді і прокурори, багатотисячні акції протесту проводилися громадянами по всій Румунії. У Брюсселі навіть мали намір позбавити країну права голосу в ЄС.
Але, як не сумно, лідери правлячої коаліції не тільки нікого не чули, але навіть не мали наміру. Ба більше, черговою екстреною постановою уряду (автором постанови виступило Міністерство юстиції) президента країни позбавили права призначати генерального прокурора і головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією. Воно й зрозуміло, адже більшість кримінальних справ, пов'язаних з корупцією, ініціювало саме Управління по боротьбі з корупцією, керівником якого була відома своєю принциповістю і непідкупністю Лаура Кодруце Ковесі. Забігаючи наперед, зазначимо, що соціал-демократи таки звільнили Ковесі з цієї посади, а місце головного прокурора Управління донині залишається вакантним.
Зауважимо, що саме Лаурою Ковесі була ініційована кримінальна справа про фіктивне працевлаштування у повітовій раді Телеорман, головним фігурантом якої і став Лівіу Драгня, засуджений напередодні до 3,6 років тюремного ув'язнення.
Згідно з матеріалами кримінальної справи, під час роботи Лівіу Драгні на посаді голови повітової ради Телеорман, співробітники управління з захисту прав дитини повіту фіктивно числилися на цих посадах і протягом кількох років отримували зарплату з бюджету. Насправді ж працювали в місцевій організації Соціал-демократичної партії.
АМНІСТІЯ ДЛЯ КОРУПЦІОНЕРІВ ПІД ЗАБОРОНОЮ
А трохи пізніше ухвалили ще одну постанову уряду про застосування амністії та помилування щодо осіб (читай, державних чиновників), засуджених за корупційні діяння. Це і стало, як кажуть, «останньою краплею», яка змусила президента Клауса Йоганніса прийняти рішення про проведення антикорупційного референдуму. Трохи більше двох мільйонів з числа тих громадян, які голосували на недільному референдумі (явка була більше 40%), висловилися на підтримку заборони на помилування та амністію щодо корумпованих чиновників і заборони на ухвалення урядом постанов про внесення змін в систему правосуддя. Ініціатор референдуму, президент Румунії Клаус Йоганніс, подякував громадянам за підтримку цих ініціатив, заявивши, що соціал-демократам варто піти з влади, а прем'єру Віориці Денчиле – подати у відставку.
Відомий в Румунії журналіст і політичний експерт Крістіан Тудор Цовеску заявив, що подія, яка відбулася в понеділок – вирок суду щодо Драгні – «нарешті забила осиковий кілок в епоху Ніколає Чаушеску, привид якої усі ці 30 років блукав Румунією».
Як будуть розвиватися політичні події в Румунії, передбачити складно. Багато хто говорить про майбутнє утворення нової коаліції на чолі з опозиційними партіями, про вотум недовіри уряду під керівництвом Віоріки Денчиле, яка тимчасово очолила і Соціал-демократичну партію. Заговорили навіть про дострокові парламентські вибори.
При цьому рішення про розпуск парламенту та призначення дострокових виборів президент зобов'язаний прийняти до 21 червня. Тому що, згідно з Конституцією Румунії, президент не має права розпускати парламент за 6 місяців до закінчення президентського мандата. А мандат чинного глави держави закінчується 21 грудня.
Тим не менш, незважаючи на перемогу здорового глузду над бажанням румунських політиків підпорядкувати собі органи правосуддя, попереду ще копітка робота з відновлення довіри румунських громадян до інститутів державної влади. Не кажучи вже про відновлення іміджу держави серед країн-членів Євросоюзу, який за останні рік-два істотно постраждав через політичні амбіції деяких румунських політиків.
Зінаїда Гурська, Кишинів
