Три події тижня.  Ювілей «Східного партнерства», зондування у Сочі та європейські тривоги

Три події тижня. Ювілей «Східного партнерства», зондування у Сочі та європейські тривоги

Укрінформ
«Східне партнерство» відзначило свій перший помітний ювілей. Майк Помпео зустрівся у Сочі з Путіним та Лавровим.

Комітет Міністрів Ради Європи рекомендував відновити право голосу російської делегації у ПАРЄ. У Австрії вибухнула відео-бомба з одкровенням віце-канцлера Штрахе, яка спричинила масштабну політичну кризу.

«Східне партнерство», яке дозволяє ЄС вибудовувати відносини з низкою пострадянських країн, а цим державам – сподіватися на побудову ефективної моделі приєднання до Європейського Союзу, відзначило у Брюсселі свій 10-річний ювілей. Було сказано чимало слів, проте варто звернути увагу на окремі ключові моменти. По-перше, це акцент президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера на тому, що країнам «СП» для приєднання до ЄС потрібні мир та безпека. Нагадаю, що лише Білорусь з усієї шістки не має конфлікту різного ступеня замороженості на власній території. По-друге, заява вже колишнього заступника глави АП Костянтина Єлісєєва, що Петро Порошенко домовився з лідерами ЄС про продовження на наступних півроку санкцій проти РФ. По-третє, підкреслено бадьора заява президента Молдови Ігоря Додона про телефонну розмову з Володимиром Зеленським та досягнену домовленість про зустріч.

Майк Помпео, завернувши до Брюсселя, відвідав Сочі, де провів переговори з Путіним та Лавровим. У вітчизняному інформаційному просторі у таких випадках традиційно піднімаються хвилі #зради, які цього разу отримали поштовх у внутрішньополітичному контексті. Проте Помпео не лише закликав звільнити захоплених у Чорному морі українських військових моряків, але і наголосив, що підходи Москви та Вашингтону до врегулювання конфлікту на Донбасі суттєво відрізняються. Відвідини літньої резиденції Путіна керівником американської дипломатії варто віднести швидше до категорії зондування можливостей для відновлення діалогу на тлі недовіри, ніж підкилимних домовленостей.

Лідери ЄС тим часом провели майстер-клас з політичної доцільності. Скориставшись 70-річчям створення Ради Європи, Німеччина та Франція продавили рішення через її Комітет Міністрів, яке дозволяє Росії розраховувати на відновлення права голосу у ПАРЄ. Звісно, після відповідного рішення Парламентської Асамблеї, проти якого українська делегація та представництво при Раді Європи обіцяє боротися відчайдушно.

Очевидно, у європейських політичних розкладах багато чого буде залежати від результатів виборів до Європарламенту. Австрійська Вільна партія, яку очолює Гайнц-Крістіан Штрахе, отримала минулого тижня удар під дих завдяки оприлюдненню німецькими медіа відеозапису, на якому політик обіцяє преференції невідомій росіянці в обмін на фінансову підтримку. Штрахегейт вже спричинив позачергові парламентські вибори у Альпійській республіці, він може вплинути на результат правих на виборах у останній вікенд весни, проте навряд чи навчить політиків Старого Світу очевидному: з росіянами мати справу не варто.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-