Нам би такі ідеї, щоб консолідували нас на 100 років!

По обидва боки України – й у Росії, й у Польщі – політичні оглядачі, діючі політики, журналісти, блогери й просто дописувачі не лінуються коментувати результати президентських виборів у нас. Росіяни спочатку, як і у випадку з Дональдом Трампом, хотіли вже пити шампанське. Потім вирішили "повременить".

Спостерігачі у Польщі – більш прискіпливі. Усе хочуть розізнати – а що буде далі? З Президентської Канцелярії поспішили привітати пана Зеленського в числі перших. Їх можна зрозуміти – майже три з половиною роки керівники урядів двох сусідніх країн не вели перемовин. Кому це вигідно? Тільки третій стороні! Вітри підозр із минулого століття забивають голос розсудку. Прості громадяни, молодого та працездатного віку, з обох берегів ріки Буг вважають умовності пустими. Так що запропонує новий український Президент? Аби ж ми знали.

Останнє соціологічне опитування, проведене SW Research для сервісу Rp.pl, навело такі результати: на запитання, «Хто був найкращим Президентом Польщі?» – найбільше (понад третина) назвали ім'я Александра Кваснєвського. Він випередив п'ятьох інших очільників Республіки Польща. В повторному опитуванні Radio ZET кількість прихильників зросла до 62%. За які заслуги – про це пізніше. 

Видання Polityka від 01.05.2019 подає цікавий матеріал, що ніби може служити підказкою. Це історія про Голландію, точніше, про її народ. Мешканці цієї країни віками залежали від моря. На початку 20-го століття ухвалили рішення замкнути велику морську затоку на півночі краю. Аби вода нарешті перестала затоплювати і нищити те, що збудували. Розуміли, що не реалізують цей проект впродовж однієї каденції влади.

Тільки розпочали будівництво, вибухнула Перша світова війна. Сповільнили працю, але не зупинили. Надолужували після війни. Прийшла Друга світова. Вчинили так само, як і за минулої. Після визволення постало багато проблемних питань: що відбудовувати, в якій черговості. Працю на дамбі не лише не перервали, але взялися до роботи із ще більшим завзяттям. Фінальні зусилля зробили якраз перед 100-річчям від часу старту.

Зрозумійте, чотири, а може п'ять поколінь голландців були безпосередньо залучені до проекту. Прадіди мали усвідомлення, що допомагають своїм правнукам. Діти, внуки і правнуки не занедбали ідею предків, а продовжували справу. Прадіди розуміли, що їхні зусилля й їхні гроші не дадуть їм безпосередньої вигоди. Та й завершення діла не було певним, бо залежало від волі нащадків. Мали, однак, довіру до своїх рідних, довіру до спільноти поколінь.

Нам би такі ідеї, щоб консолідували на 100 років. Під силу це креативним віннерам президентських перегонів? Можливо.

Повертаючись до найкращого Президента Польщі. Кваснєвського обрали переможцем тому, що за його правління Республіка Польща стала членом НАТО та ЄС. А вже потім було поступальне зростання добробуту поляків та гарантії державної безпеки. Хтось же і у нас має стати найкращим державним діячем.

…Щодо сусідів зі сходу, то у них найкращий президент – це той, хто при владі. Потім він чомусь стає найгіршим, якщо вірити їхньому телебаченню.

Сергій Шевчук

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства