Невдалий SSJ-100, або Суто імперська катастрофа

Невдалий SSJ-100, або Суто імперська катастрофа

Аналітика
Укрінформ
Літак, що аварійно сів і спалахнув у московському аеропорті, давно мав репутацію «ненадійного». І матиме?

Згорілий пасажирський літак Sukhoi Superjet рейсу Москва-Мурманськ, що в неділю здійснив жорстку посадку і зайнявся в аеропорту «Шереметьєво», досі залишається на злітній смузі.

На борту під час аварійної посадки перебували 73 пасажири, серед яких троє дітей, і п'ятеро членів екіпажу. Лайнер вдарився в посадкову смугу спершу колесами, потім носом, уламки шасі потрапили в двигун і він спалахнув. З вогню встигли евакуювати лише 33 пасажирів і чотирьох членів екіпажу...

За твердженням свідків, деякі пасажири намагалися дістати свої речі з полиць. Це затримало евакуацію людей, у яких були місця на задніх рядах лайнера, вони й стали жертвами... Ця інформація облетіла весь світ і дехто намагається звинувачувати пасажирів. Але паніка – то страшна річ, логіці і докорам сумління вона не підпорядковується... Тут, скоріше, можна було б говорити про вину екіпажу та рятувальників на землі, які мають бути навчені діям і засобам впливу на пасажирів в таких ситуаціях, але ми не знаємо всіх обставин і тому не будемо поспішати із звинуваченнями.

Впродовж кількох годин цифра загиблих оголошувалась як 13, і лише близько 23-ї години вечора офіційні особи визнали загибель 40 пасажирів і одного члена екіпажу - бортпровідника, який допомагав пасажирам в охопленій полум’ям частині літака.

У Мурманській області оголосили триденну жалобу за загиблими в катастрофі: 26 жертв катастрофи були жителями регіону. У списку загиблих також зазначений громадянин США Джеремі Брукс (посольство США підтвердило загибель американського громадянина). У лікарні перебуває громадянка України і ще восьмеро осіб.

Зручні і незручні версії

Слідчий комітет Росії розглядає кілька версій катастрофи, повідомляється на сайті відомства. Серед попередніх версій катастрофи - недостатня кваліфікація пілотів і диспетчерів, несприятливі метеоумови, технічна несправність літака.

Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху літака, що спричинило смерть двох або більше осіб.

На місці аварії знайдені два бортові самописці. Ще дві «чорні скриньки» технічні служби, які працюють на місці події, виявити поки не можуть. Пристрої були встановлені у хвостовій частині лайнера, яка сильно постраждала від вогню і жорсткої посадки.

"Слідству належить з'ясувати, чи встиг екіпаж включити реверс і почати гальмування, а також наскільки хорошим було зчеплення злітно-посадкової смуги з шасі, з якої причини стався підскок літака і наступний сильний удар об бетон", - повідомляє агентство ТАСС з посиланням на фахівця, який наголошує, що сама посадка була «штатною, хоча і в аварійному режимі» і не мала призвести до катастрофи.

У понеділок ввечері слідчі оприлюднили попередні дані розслідування. Зокрема, один з бортових самописців зафіксував, що в літак дійсно вдарила блискавка і бортові електронні системи відмовили. Також встановлено, що лайнер здійснив жорстку посадку, про що свідчать різкі зміни висоти і швидкості літака. "У пілотів не було шансів за таких значень посадити літак без пошкоджень", - йдеться в повідомленні. Зазначається, що, крім збоїв в електронній системі, не було ніяких передумов для екстреної посадки.

З ними не згодний німецький експерт, до якого звернулася Deutsche Welle. На його думку, пожежа виникла ще до удару в бетон, про що свідчать три обставини: масштаб вогню, зникнення радіозв’язку та сама необхідність швидкої посадки. Есперт каже речі, яких російські офіційні особи воліли б уникнути: причина технічна, треба припиняти польоти Суперджетів до її з’ясування та усунення.

Блискавка вдарила – але не вона є причиною катастрофи

Пілот літака Денис Євдокимов розповів, що вирішив розвернути лайнер назад до Шереметьєва після того, як в літак ударила блискавка: у літака вимкнувся радіозв'язок і почалися збої в роботі обладнання. «Яскравий спалах, хлопок, перехід літака в аварійний режим управління. І втрата радіозв'язку короткочасна, яку потім вдалося відновити. Пожежа після посадки, я так розумію, через приземлення », - пояснював він в перші години після катастрофи. Наступного дня Євдокимов уточнив, що через блискавку "сталася втрата радіозв'язку і перехід літака не через комп'ютер, а безпосередньо - на аварійний режим управління" – саме тому, за словами пілота, літак мусив сідати з баками, повними пального. Євдокимов також стверджує, що літак знижувався плавно; він не зміг сказати, чому Superjet вдарився об землю.

Експерт агентства ТАСС пояснив, що SSJ-100 сконструйований так, що він не може скинути пальне, тому пілот мусив би кілька годин залишатися у повітрі, щоб випрацювати 10 тонн гасу. Без зв’язку з диспетчером поблизу великого аеропорту, де багато літаків, це було б небезпечно. Водночас співрозмовник агентства поставив під сумнів руйнівну роль блискавки. «Ситуація, коли в літак потрапляє блискавка, досить поширена, і не є критичною... Якщо відбувається відключення бортових систем, то завжди є резервні», - сказав він.

З ним згоден німецький фахівець: «Удар блискавки мені здається дуже малоймовірною причиною. В останні роки, навіть десятиліття, не було прикладів катастрофи пасажирських літаків в результаті удару блискавки», - сказав він.

До того ж ніхто не зафіксував грози із землі. Синоптики повідомили, що гроза «могла бути»: над московським аеропортом "Шереметьєво" ввечері в неділю, тобто саме під час зльоту і аварійної посадки SSJ-100 «могла пройти гроза, всі метеоумови для цього були…». Ще о 14:40 Центральне управління гідрометеорології та моніторингу довкілля передавало штормове попередження про проходження ввечері в неділю грозового фронту через російську столицю - з 15:00 і до кінця дня. Але чи була сама гроза - ніхто з метеорологів так і не заявив.

Чому SSJ-100 набув репутації «ненадійного»

Станом на березень 2019 року в експлуатації було 138 літаків Sukhoi Superjet 100: 105 у російських авіакомпаніях і 33 в іноземних. Аварійність у нього доволі низька, аварійність з технічних причин – ще нижча. За вісім років експлуатації це лише друга смертельна аварія - у травні 2012 року в Індонезії "Суперджет" розбився під час показових польотів – не з технічних причин, а через помилки пілотів і диспетчерів лайнер врізався в гору. Були кілька інцидентів через несправність техніки, але без тяжких наслідків.

І все одно літак має репутацію «ненадійного»… Час його простоїв на землі, без польотів – втричі більший, ніж у поширених американських та європейських машин. В авіакомпаніях, які використовують SuperJet100, нерідкі випадки багатоденного і навіть багатомісячного простою цих лайнерів. Літак частіше потребує оглядів, регулювання та заміни вузлів. Є серйозні нарікання на недопрацьований двигун російсько-французького виробництва – саме не бракований, а такий, що постійно потребує підвищеної уваги та ТО.

На часті ремонти і брак запчастин скаржилися і найбільший експлуатант SSJ – російський «Аерофлот», і обидва великих іноземних замовники: ірландська CityJet та мексиканська Interjet, - у лютому ц.р. ірландці заявили, що припиняють їх експлуатацію: з 22 машин 4 довелося тримати на землі як донорів для запчастин.

Уже наступного дня після аварії російська авіакомпанія «Ямал», яка має нині в парку 15 літаків Sukhoi Superjet 100, відмовилася від планів придбати ще 10 таких машин. За словами генерального директора компанії, це викликано високими витратами на утримання SSJ-100.

Побічний продукт оборонки

Міністерство транспорту РФ не бачить підстав для припинення польотів літаків Sukhoi Superjet 100 після авіакатастрофи в Шереметьєвому. Про це 6 травня сказав міністр Євген Дітріх, пише "Інтерфакс". У Росавіації заявляли, що поки комісія з'ясовує причини катастрофи і "робити будь-які висновки передчасно". У відомстві зазначили, що також не бачать причин для припинення експлуатації Superjet 100.

Міністра можна зрозуміти: на розробку цього літака впродовж 2003-2016 років було витрачено близько 2 млрд доларів. Його виробник - АТ «Цивільні літаки Сухого» - утворене в 2000 році військовим концерном «ОКБ Сухого», основна продукція якого - винищувачі, штурмовики та бомбардувальники «Су» численних модифікацій. Ті самі, що нищили Сирію та брали участь в окупації Криму.

За світовою практикою, військові авіаконцерни зазвичай мають цивільну лінійку літаків, де використовують «у мирних цілях» свої передові наукові та технологічні напрацювання, а заразом за рахунок прибутку здешевлюють свою військову продукцію для замовника – зазвичай, це своя чи іноземна держава. У 2005 році, представляючи проект в Ле-Бурже, «Цивільні літаки Сухого», розраховували на 800 замовлень до 2024 року - 300 для російського ринку і 500 - для іноземних замовників. Але на світовому ринку Sukhoi Superjet 100 виявився неконкурентоспроможним. А на внутрішньому російському... жив на субсидії. Держава змушує авіакомпанії купувати саме ці літаки на умовах, що компенсуватиме збитки від їх експлуатації або простоїв. Отакий державний капіталізм по-російськи.

Ситуація розглядалася як тимчасова, мовляв, поки не «розкрутиться», а розвиток цивільного авіабудування не потягне мультиплікативний ефект для всієї економіки. Якщо з’ясується, що нинішня пожежа сталася не через зовнішні, незалежні від літака причини, а несправне обладнання, то масштабний багатомільярдний задум, який і так давно балансує на межі провалу, можна буде закривати.

До чого тут все це, коли йдеться про загибель людей?

За неповні два дні, що минули з трагедії, у ЗМІ та соцмережах поставлено багато слушних запитань. Завдяки сучасним технологіям люди можуть бути немовби особисто присутні біля катастрофи: є відео, є дані Flight Radar, - тож переживають і співчувають у режимі реального часу.

Чому інформацію про 41 загиблого приховували кілька годин? Чому не припинені польоти Superjet? Чому вогонь розгорівся так стрімко? Чому з'являвся і зникав радіозв'язок? Чому всі найсерйозніші авіакатастрофи в Росії не отримують пояснень? Чому пожежні і медики не чергували на ВПС, виїхали пізно, гасіння пожежі почалося аж через 7 хвилин після  її виникнення?

Опозиційний російський політик Дмитро Гудков на своїй сторінці в Facebook дає таку відповідь: «У Росії немає повноцінної приватної авіагалузі. Монополія породжує безвідповідальність... Горять літаки, тече по нафтопроводах роз'їдаюча речовина, падають ракети, вибухають будинки - всі ці різні випадки показують єдину системну кризу...».

Справді, у цій трагедії віддзеркалився весь російський режим. І в тому, що вагалися: казати чи не казати правду (ще й не факт, скільки правди в тому, що повідомлено). І в тому, що державне слідство назве винними хоч блискавку, хоч пілота, але не проблеми літака і всієї галузі. І в тому, що прагнення бути мілітарною наддержавою, невтримне бажання вважатися СРСР-2.0, саме і призводить до катастроф, коли потужна і небезпечна техніка випереджає можливості її безпечного використання. У СРСР так було з Чорнобильською АЕС, у пострадянській Росії – свій список аварій з ракетами, літаками, підводними човнами, греблями…

Якщо перевозити людей на побічному продукті від ядерного бомбардувальника, то - з блискавкою чи без – нещастя станеться.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-