Уроки від Брекзиту для України
Палата громад парламенту Великої Британії проголосувала за можливість звернення до ЄС щодо відтермінування Brexit-дедлайну 29 березня. Рішення підтримали 412 депутатів, проти голосували 202.
У заяві парламенту викладено два сценарії продовження переговорів з Євросоюзом: за першим Палата громад до середи 20 березня все-таки затверджує вже двічі відхилений проект угоди, після цього прем'єр-міністр вирушає на саміт Європейської Ради і домовляється про продовження періоду Brexit до 30 червня. За другим: якщо ж проект угоди так і залишиться несхваленим, то Тереза Мей все одно звернеться до Європейської Ради, але тоді ЄС "дуже ймовірно" вимагатиме чітких пояснень щодо мети відкладення Brexit.
Що відбулося
Це було передбачуване рішення, яке наперед обговорювалося. Натомість інше голосування - проти можливості другого референдуму щодо виходу країни з Євросоюзу - стало «імпровізацією дня» і внесло нові барви у весь спектр рішень британського парламенту щодо Brexit.
“Парламент Великої Британії відхилив можливість організації другого референдуму щодо майбутнього”, - йдеться у повідомленні Vox. Але це не точно. Йшлося не про сам референдум, а про можливість згадати про нього на переговорах в ЄС як про мету подальшого відтермінування.
Пропозиція доручала прем'єр-міністру подати до ЄС запит на відтермінування дедлайну для проведення другого референдуму щодо Brexit. Втім, результати голосування непрямо свідчать і про малу вірогідність самого референдуму: проти проголосували 334 парламентарі, "за" були лише 85 депутатів.
Відтак впродовж трьох днів британський парламент відкинув обидва крайні варіанти подальшого розвитку: як жорсткий Brexit (нагадаємо, у середу 13 березня 312 депутатів британського парламенту заборонили вихід Британії з ЄС без угоди, натомість як їх опонентів було 308), так і ідею припинити саму історію про Brexit з поверненням у точку «червень-2016». Тепер залишилося тільки вести подальші переговори з Євросоюзом і прохати про «екстра-тайм», оскільки 29 березня вже зовсім скоро – і «дедлайн» (англ. dead line – смертельна межа) цього разу звучить навдивовижу символічно.
Що має відбутися тепер
Зазначмо, що навіть якщо очільники Євросоюзу будуть згодні зробити ще зусилля і пошукати нових шансів для порозуміння, то й цього буде недостатньо. В Євроспільноті, де рішення має бути консенсусним, якщо лише одна будь-яка країна висловиться проти продовження переговорів – 29 березня Британія вийде з ЄС попри ті чи інші рішення свого парламенту.
Таким чином, внутрішня боротьба в британському парламенті призвела до втрати ініціативи з його боку. З 650 депутатів Палати громад 314 належать до правлячої Консервативної партії, вони поділені на прихильників «жорсткого»(без угоди) і «м’якого» Брекзиту, і хоча прем’єр-міністр і урядовці є висуванцями їх партії, ситуативно вони вже не раз голосували проти пропозицій Терези Мей. У опозиційної Лейбористської партії 245 голосів, серед яких є як противники, так і прихильники Брекзиту, тому частина лейбористів, хоч і є опозицією, ситуативно підтримують «не свого» прем’єр-міністра.
Після чергового провалу голосування за підтримку угоди про вихід з ЄС лідер Лейбористської партії Британії Джеремі Корбін заявив, що Тереза Мей має оголосити загальні вибори. «Уряд знову зазнав поразки величезною більшістю голосів, і він має прийняти, що його угода є мертвою і не має підтримки Палати», - цитує політика BBC.
Як зреагували європейські лідери
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "технічна відстрочка" для Brexit після 29 березня можлива, але Великобританія повинна буде представити чітку причину для цього, пише Reuters.
"Якщо запитується додаткова затримка, вони повинні пояснити, чому. Не можна допускати більше переговорів про те, про що ми вже домовлялися протягом багатьох місяців і сказали, що подальші переговори не можуть бути проведені", - сказав Макрон.
«Дуже розчаровує, що уряд Великої Британії виявився нездатним забезпечити більшість для угоди про вихід, погоджений між сторонами у листопаді, навіть після чисельних завірень з боку ЄС. Рішення зараз має йти від Лондона», - зауважив з цього приводу прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте на власній сторінці у Twitter.
«Brexit був про те, щоб взяти все під контроль, замість того штопора, в який увійшла Британія, виходячи з під контролю. Лише міжпартійна співпраця може вивести країну на перше місце, та покласти край цьому безладу. Якщо це трапиться, ми готові залучитися повною мірою», - написав у Twitter президент групи АLDE (Альянс лібералів і демократів за Європу) в Європарламенті Гі Верхофстадт.
Нідерланди готуються до сценарію Brexit без угоди з Європейським Союзом. Про це написав у своєму Twitter міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок. “…Через усі ці події ми продовжуємо готуватися до сценарію без угоди”, - написав Блок.
Як тим часом почуваються однодумці «брекзитян»
Нагадаємо, що на травень призначені вибори до Європарламенту, які за прогнозами й опитуваннями, помітно змінять склад депутатів. Однодумці прихильників Brexit - блок правих партій Європи - може отримати за підсумками виборів до третини місць. І його підтримає не тільки «кращий друг правих» Путін, а й «сам» Дональд Трамп, якому цілком до речі послабити об'єднаний ЄС, щоб без перешкод потрапляти на багатий місцевий ринок.
Ліві та праві популісти згуртувалися в своїх нападах на центристські проєвропейські сили. Своєю чергою центристи запозичують «праву риторику», щоб утримати виборців.
Для правих Brexit – і знамено, і загроза водночас. У 2016 році це був сильний ідейний удар по Євросоюзу – тож правопопулісти вітали його. Але нині, коли проблеми від розірвання десятиріччями сформованих зв’язків, постають у цифрах мільярдних втрат, праві наголошують, що хочуть лише вдосконалити Євросоюз, послабивши «брюссельську бюрократію», а не зруйнувати його.
І що все це значить для України
Нічого страшного, просто доведеться більше робити самим і усвідомити, що Європи зразка другої половини XX сторіччя більше не буде. І це не чиясь зла воля чи прикра помилка. Цивілізаційний розвиток відбувається у нас на очах, спричинений по-перше, новим рівнем науки і технологій, завдяки якому виникають, змінюються і зникають цілі соціальні прошарки. А, по-друге, підвищенням рівня життя у третьому світі, через який епоха «глобалізації» дала відрух назад до регіональних («локалізованих») економічних моделей.
Не тільки Україна нині стоїть перед виборами, які здатні багато змінити для майбутнього. Тому наш висновок з британсько-європейської історії – це, не відмовляючись від партнерської допомоги від старого-доброго Євросоюзу, робити свою «домашню роботу» із зміцнення економіки, науки і армії.
Олександр Волинський
