Корупційний скандал по-канадськи
Відповідно до глобального індексу сприйняття корупції, упродовж останнього десятиріччя Канада незмінно входить до десятки найменш корумпованих держав світу. Хоча дрібні факти неналежного використання державних коштів усе ж мають місце, великих корупційних скандалів сучасне покоління канадців не пам’ятає. Тим більший резонанс викликали висунуті нещодавно обвинувачення проти Джастіна Трюдо у тиску на слідство, що вже спровокували відставку кількох високопосадовців і загрожують Ліберальній партії провалом на майбутніх виборах.
ПОХМІЛЛЯ У МОНРЕАЛІ
Дорогий алкоголь, посилена охорона, фешенебельні нічні клуби, порнофільми, ексклюзивні ескорт-послуги та навіть VIP-ложа під час концерту Spice Girls – візити до Монреаля Сааді Каддафі, сина тогочасного диктатора Лівії, завжди були насиченими. Хоча офіційною метою його кількаразових візитів до Канади у 2008 році було вивчення англійської та налагодження ділових контактів, розважальна програма теж була цікавою. Оприлюднені у ході судових слухань документи свідчать, що під час подорожі Сааді послуги одного лише ванкуверського ескорт-агентства обійшлися у 10 тисяч доларів. Загальний кошторис тієї поїздки сина лівійського диктатора становив майже 2 млн доларів. І оплатила його канадська інженерна компанія SNC-Lavalin, яка цього року опинилася у центрі гучного корупційного скандалу, здатного поховати надії Джастіна Трюдо на успішне переобрання під час виборів у жовтні.
Річ у тім, що SNC-Lavalin не лише запросила Каддафі-молодшого у подорож Канадою у форматі “все включено”, але й за допомогою мережі банків-посередників із 2001-го по 2011-й роки перерахувала на банківські рахунки його та наближених до нього лівійських чиновників близько 48 млн доларів. Як виявило слідство, ці гроші були “відкатами” за укладення між канадською компанією та офіційним Тріполі контрактів на кілька мільярдів доларів.
Як підписант Конвенції про боротьбу проти підкупу іноземних публічних посадових осіб у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку, Канада зобов’язана переслідувати власні компанії, які вчинили корупційні дії за кордоном. Саме це й відбулося, коли після кількарічного розслідування проти керівництва SNC-Lavalin були висунуті офіційні обвинувачення у підкупі іноземних чиновників. Згідно з канадським законодавством, якщо ці підозри будуть доведені в суді, на компанію, окрім виплат штрафів, чекає ще й 10-річна заборона на участь у тендерах федерального уряду, які наразі приносять їй близько 20% доходу. Однак, був й інший шлях вирішення проблеми.
ПРИВАТНА КОМПАНІЯ ПРОТИ ДЕРЖАВИ
Минулого року в Канаді були ухвалені зміни до Кримінального кодексу, що дозволили генеральній прокуратурі у випадках вчинення певних економічних злочинів пропонувати компаніям укласти так звану угоду про відкладене обвинувачення. Вона передбачає визнання власної провини, виплати штрафу та всіх отриманих унаслідок злочину коштів і згоду на сторонній нагляд. Натомість державне обвинувачення у такому разі відмовляється від подальшого кримінального переслідування.
Саме на це й сподівалися у SNC-Lavalin, схиляючи уряд до укладення мирової. Утім, директор департаменту державного обвинувачення Канади Кеслін Русел відмовилася йти на угоду з компанією, оскільки та, на її переконання, не вдовольнила всіх вимог, визначених у законі (прикметно, що офіційного тлумачення цього рішення досі оприлюднено не було).
Тут варто згадати, що SNC-Lavalin – це не пересічна фірма, а один із флагманів Канади. Зі штатом у близько 50 тисяч співробітників по всьому світу, з яких приблизно 9 тисяч працюють у Канаді, SNC-Lavalin входить до короткого переліку компаній світу, спроможних втілювати велетенські інфрастуктурні проекти від зародження ідеї до реалізації. Лише в Канаді компанія наразі реалізує різноманітних проектів на 67 млрд доларів. До сфери її інтересів входить також галузь видобування корисних копалин і металургія. Штаб-квартира компанії від часу її заснування у 1911 році знаходиться у Монреалі, хоча більшість доходів – із поза меж Канади.
Лобісти SNC-Lavalin зробили все можливе, аби донести до керівництва Канади негативні наслідки можливого кримінального переслідування компанії та навіть пригрозили перенести її офіс до іншої країни. Ця інформація не могла пройти повз Джастіна Трюдо, який сам був обраний до парламенту саме від округу в Монреалі. Наближення федеральних виборів, призначених на 21 жовтня, теж додавало питанню нагальності. І Трюдо вирішив діяти.
ТУРБОТА ПРО РОБОЧІ МІСЦЯ ЯК ПРИВІД ДЛЯ ВТРУЧАННЯ
У Канаді генпрокурор має право наказати директору департаменту державного обвинувачення запропонувати компанії укласти угоду, яка б дозволила їй уникнути кримінального переслідування, обмежившись виплатою штрафу. Тому 17 вересня минулого року Трюдо викликав до себе генпрокурора й за сумісництвом – міністра юстиції Джуді Вілсон-Рейболд, яка відмовлялася укладати угоду із SNC-Lavalin, та звернув її увагу на ризики, які несе кримінальне переслідування компанії. За словами Трюдо, це могло призвести до втрати великої кількості високооплачуваних робочих місць. Прем’єр-міністр Канади також нагадав, що у Квебеку наближаються провінційні вибори, а сам він теж був обраний від найбільшого міста провінції – Монреаля.
“Я була дуже здивована. Моя реакція – і я прекрасно пам’ятаю це – полягала у тому, що я поставила прем’єр-міністру пряме запитання, дивлячись йому у вічі. Я запитала: “Чи ви політично втручаєтеся у виконання мною обов’язків та ухвалення рішень як генпрокурора? Я би дуже радила утриматися від цього”. Прем’єр-міністр відповів: “Ні, ні, ні, нам лише необхідно знайти рішення”.
Таким чином Вілсон-Рейболд під час засідання постійного комітету парламенту Канади із питань юстиції та прав людини переказала ту розмову. Вона також розповіла, що настирливі намагання переконати її полегшити долю SNC-Lavalin після цього продовжилися.
НАВ’ЯЗЛИВІ ДЗВІНКИ ТА ЗАВУАЛЬОВАНІ ПОГРОЗИ
За її словами, з вересня по грудень минулого року вона стикнулася із “постійними та наполегливими намаганнями багатьох осіб в уряді політично втрутитися у її виконання ролі генерального прокурора Канади з неналежною метою досягнення угоди про відкладене обвинувачення із SNC-Lavalin”. Вілсон-Рейболд наголосила, що впродовж цього часу на неї виходили 11 високопоставлених осіб із різних урядових департаментів. “Це включало особисті розмови, телефонні дзвінки, електронні листи та текстові повідомлення”. Генпрокурор додала, що під час цього спілкування їй висловлювалися “потенційні наслідки та завуальовані погрози у випадку не досягнення угоди із SNC-Lavalin”. За словами Вілсон-Рейболд, вона була у січні зміщена з посади генпрокурора та міністра юстиції саме через свою тверду позицію щодо SNC-Lavalin. Водночас, вона визнала, що ці дії були неетичними, але законними.
Одкровення міністра викликали шторм у зазвичай спокійному канадському політичному морі. Опозиція негайно закликала Трюдо піти у відставку та звернулася до правоохоронних органів із запитом на проведення офіційного розслідування. Натомість влада була вимушена виправдовуватися та шукати пояснення, які, однак, звучали не надто переконливо. Трюдо не приховував, що обговорював справу SNC-Lavalin із тогочасним міністром юстиції. Однак він наполягав, що таким чином лише хотів донести до співрозмовниці важливість урахування в її рішенні всіх фактів, у тому числі – економічних наслідків. Аби відвести удар від свого начальника, у відставку навіть пішов головний радник Трюдо Джеральд Батс, але це не загасило скандалу.
ГЕНДЕРНЕ ПИТАННЯ І КОРІННІ НАРОДИ
Особливо небезпечним для майбутнього Трюдо цей конфлікт робить ще й той факт, що в ньому замішані два болючі для Канади питання: гендерне та пов’язане із корінними народами. Вілсон-Рейболд є представницею квакіутлів – корінного народу західного узбережжя Канади. Її батько Біл Вілсон навіть був старостою одного із племен. “Феміністичному” порядку денному Ліберальної партії та пропагованій Трюдо ідеї “примирення” із корінними народами було завдано серйозного удару, коли Вілсон-Рейболд заявила про свою відставку. Більш того, вслід за нею звільнилася її соратниця, президент Держказначейства Канади Джейн Філпот, яка вважалася одним із найбільш ефективних членів уряду. Своє рішення вона пояснила незгодою з тим, як уряд поводить себе у цьому конфлікті.
Незабаром після цього про відмову від балотування на наступних виборах оголосила інша “зіркова” депутатка від Ліберальної партії – Селіна Цезар-Чаванес. Хоча у своїй заяві вона наголосила на тому, що це рішення не пов’язане із корупційним скандалом, опозиція все ж звинуватила Трюдо у “несправжньому фемінізмі”. Ситуацію погіршило й те, що Джастін Трюдо вийшов із себе, коли дізнався про намір Цезар-Чаванес, підвищивши на неї голос та назвавши невдячною. Пізніше він вибачився, що не втримав себе у руках, але іміджевих втрат його поведінка все ж завдала.
ВІДСТАВКА ЧИ ПОРАЗКА – ОСЬ У ЧІМ ПИТАННЯ
Всі ці проблеми сніговим комом навалилися на Ліберальну партію, яка за місяць від початку скандалу суттєво втратила у народній підтримці. Утім, більше за партію втратив її лідер, якому впродовж чотирьох років при владі вдавалося підтримувати переважно позитивний імідж. Соціологічні опитування показують, що підтримка Консервативної партії вперше за останні роки на кілька відсотків обігнала Ліберальну. Якби вибори відбулися в січні, то ліберали, швидше за все, спокійно здобули б більшість у парламенті та сформували уряд. Однак, скандал із SNC-Lavalin змінив ситуацію на користь консерваторів, які нині перебувають в опозиції.
З позитивних для Трюдо факторів слід відзначити, що його підтримка серед членів партії досі значна, тому голосування за його відставку гарантовано провалиться. Це розуміють і в парламентській опозиції, лідер якої Ендрю Шир заявив, що не виноситиме наразі на обговорення у сесійний зал питання недовіри до уряду.
Чинний електоральний провал Ліберальної партії показує, як швидко канадські виборці змінюють свої уподобання. До парламентських виборів залишається більше 7 місяців, тож те, як Трюдо та його однопартійці реагуватимуть на розвиток ситуації із SNC-Lavalin, визначить їх політичне майбутнє.
Варто пам’ятати й те, що історія із SNC-Lavalin далека від завершення. Поки суд не виніс остаточного рішення у справі, Генпрокуратура, яку тепер очолює інша людина, ще може запропонувати компанії угоду, чого остання дуже хоче. Однак, для Трюдо такий крок стане політичним самогубством.
Максим Наливайко, Оттава
