Рада Європи: геть від Москви?
Цього року Росії вже учетверте поспіль не буде в одному зі статутних органів Ради Європи – Парламентській асамблеї (ПАРЄ). Подальшим кроком може стати позбавлення країни-агресора прав на рівні всієї організації.
ВИКЛЮЧНО В «ІНТЕРЕСАХ» РОСІЯН…
Наступного тижня у Страсбурзі пройде зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Саме засідання ПАРЄ, які відбуваються чотири рази на рік, вважаються найбільш активними політичними періодами у загалом відносно спокійній діяльності організації. Принаймні, якщо йдеться про публічний вимір.
Парламентарії із 46 країн розпочнуть новий політичний сезон у дуже непростий для сьогодення і майбутнього Ради Європи період. Січневе засідання вже четвертий рік поспіль пройде без участі російської делегації. Депутати російської Госдуми ображені, що з 2014 року, після початку агресії свого режиму проти України та порушення Москвою всіх норм міжнародного права, включно зі Статутом самої Ради Європи, перебувають під санкціями в ПАРЄ, зокрема, позбавлені права голосу.
У відповідь на це російська сторона у 2017 році припинила сплачувати внески до бюджету РЄ.
Так і цього разу, 17 січня Госдума РФ одноголосно ухвалила заяву, в якій «не бачить підстав для повернення російської делегації до ПАРЄ і відновлення сплати РФ внесків до бюджету Ради Європи». Як пояснюється, ці рішення приймаються «виключно в інтересах» російських громадян.
МОСКВІ НЕ ВДАЛОСЯ «ПЕРЕЛАМАТИ» РЄ
Голова делегації Верховної Ради України в ПАРЄ народний депутат Володимир Ар'єв вважає, що таким рішенням російська сторона визнала, що їй не вдалося «переламати» Раду Європи і змусити поступитися через шантаж.
Це сталося завдяки наполегливій та проактивній позиції української делегації в Асамблеї, а також друзів України у колі демократичних держав, які готові давати відсіч агресору на політичному та дипломатичному фронтах.
Відтак, Москва продовжуватиме шантажувати організацію: політично, дипломатично, фінансово, іншими шляхами – намагаючись повернути право голосу. І хоче досягти цього виключно на своїх нахабних умовах: без виконання міжнародних зобов'язань, припинення агресії проти України, без звільнення українських заручників.
Планується, що у січні ПАРЄ вкотре повернеться до питання російсько-української війни. За наполяганням української делегації, до проекту порядку денного зимової сесії включені термінові дебати щодо відкритої російської агресії проти України, руйнування мирного процесу, що загрожує європейській безпеці. Проект відповідної резолюції містить доволі жорсткі формулювання. І вочевидь не на користь агресора.
ПРАВОЗАХИСНИЦЯ І АГРЕСОР: ЧИ Є СПІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ?
Після запровадження санкцій Москва активізувала роботу зі своїм лобі у Раді Європи. У публічній площині Кремль скаржиться на дискримінацію своєї делегації в ПАРЄ, на боягузтво політичних опонентів почути альтернативну думку, порушення принципів рівності делегацій загалом. Це все доповнюється політичним, і, що найбільш болюче для Ради Європи, фінансовим тиском та шантажем.
Одним із найбільших прихильників повернення російської делегації до Асамблеї та відновлення російською стороною виплат до бюджету організації є чинний генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. У своїх публічних заявах він продовжує плекати надію на це. Серед головних сигналів тут дипломатично озвучується, що, мовляв, Рада Європи і РФ жити одне без одного не можуть, це важливо для усіх. Тому, на переконання Ягланда, невиконання Росією своїх фінансових зобов'язань перед РЄ може мати катастрофічні наслідки вже цього року і призведе до необхідності ухвалення рішень щодо прав Росії в організації загалом.
Цю проблему Ягланд обговорив із міністром закордонних справ Німеччини Гайком Маасом, який здійснив цього тижня візит до Страсбурга. На спільній прес-конференції німецький міністр також висловив глибоке занепокоєння бюджетною прогалиною в Раді Європи через невиконання Москвою своїх статутних зобов’язань. За його словами, ФРН зацікавлена у повноправному членстві російської сторони у Раді Європи.
ЦІННОСТІ АБО ГРОШІ
Відтак, чинний генсек РЄ, офіційний Берлін, деякі традиційно проросійські уряди в Європі, група депутатів в ПАРЄ дуже прагнуть допомогти Москві залишитися у складі організації. Формально такі наміри прикриваються ціннісним виміром, заради захисту російського громадянського суспільства та росіян. Особливо наголошується на необхідності збереження доступу російських громадян до Європейського суду з прав людини.
В іншому випадку, на думку ряду політиків, на РЄ очікують системна організаційна криза, структурні перетворення та необхідність вжиття нагальних рішень у фінансовій сфері.
Як узагальнив Ягланд, для нібито подолання всіх проблем Ради Європи необхідно лише «політично» вирішити відновлення права голосу російської делегації в ПАРЄ та продовжити діалог, щоб Москва відновила виплати до бюджету організації. При цьому норвезький політик, який очолює Раду Європи впродовж двох каденцій (з 2009 року), жодним чином не згадав про головні причини нинішньої кризи організації, цінності й принципи якої намагається руйнувати саме РФ. Ягланд уникає того, аби публічно вказати Москві, що головним шляхом відновлення прав російської делегації в ПАРЄ є не фінансові виплати до бюджету, а припинення агресії проти України, відновлення територіальної цілісності держави, включно з Кримом, звільнення українських заручників, дотримання багатьох інших норм міжнародного права.
Питання про позбавлення Росії репрезентаційних прав у Раді Європи розглядатиметься на засіданні Комітету міністрів у травні. Якщо до того часу російська сторона не почне платити свої внески до бюджету, то, цілком вірогідно, рішення буде не на користь Москви. І це стане черговою політичною поразкою Кремля на міжнародній арені, посилить ізоляцію та маргіналізацію держави-агресора у цивілізованому світі.
Андрій Лавренюк, Страсбург
