Андрій Шевченко, Посол України в Канаді
Україна цьогоріч отримає снайперські гвинтівки з Канади
09.01.2019 12:12

Якби було складено рейтинг держав світу за рівнем підтримки України, Канада впевнено зайняла б одну з перших позицій. Економіка, політика, культура, безпека, оборона, медицина, навіть спорт – перелік сфер, у яких між нашими країнами відбувається активна співпраця, дуже довгий. Все ж 2018-й рік був особливо плідним для канадсько-українських відносин, наповнивши їх новими сенсами та суттєво зміцнивши. У розмові з послом України в Канаді Андрієм Шевченком Укрінформ підбив підсумки минулого року для канадсько-українських відносин, обговоривши також і перспективи багатого на вибори 2019-го.

РИНОК КАНАДИ ДУЖЕ ПЕРСПЕКТИВНИЙ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ

- Минулий рік був багатим на події для обох наших держав. Як ви оцінюєте чинні відносини між Канадою й Україною?

- Ми – і друзі, й партнери, і часом є відчуття, що майже родичі. У нас є значна довіра, досвід спільних справ і велика взаємна підтримка. При цьому, саме взаємна, тому що ми в Україні не лише розраховуємо на допомогу Канади, а й відчуваємо, що маємо моральне зобов’язання іноді підтримувати Канаду в її починаннях. Взагалі, минулого року у відносинах між Канадою й Україною багато чого відбулося уперше. Вперше Україна була запрошена на планову зустріч міністрів закордонних справ G7, вперше було відкрито Генеральне консульство України в Едмонтоні, вперше “МАУ” запустили прямий авіарейс Київ-Торонто, що стало символічним підтвердженням зближення наших країн.

- Угода про вільну торгівлю діє вже півтора року. Чи виправдала вона ті сподівання, які на неї покладалися у Києві?

- Вже виправдала і продовжує виправдовувати. Ілюстрацією цього є бодай те, що за перші 9 місяців минулого року експорт українських товарів до Канади зріс на 48,5%. Особливо приємно, що зони росту з’являються у тих секторах, де ми особливо й не могли їх спрогнозувати. Скажімо, минулого року Україна стала одним із ключових продавців яблучного соку Канаді. Це – цікавий ринок із високою конкуренцією, на якому українці знайшли для себе нішу. Я свідомо наводжу саме цей приклад, аби заохотити українців шукати такі нові зони росту, тому що Угода про вільну торгівлю прибрала абсолютну більшість адміністративних бар’єрів та зняла тарифи, суттєво спростивши процес торгівлі між державами.

- Якщо говорити про нашу економічну співпрацю, то в яких галузях є найбільший потенціал зростання?

Українським компаніям прийшов час дуже уважно подивитися на канадський ринок

- Перш за все у тих, де Україна вже сильна: продукти харчування, одяг, взуття й інші види продукції із високою часткою заробітної плати у собівартості. Кон’юнктура ринку робить зараз саме цей аспект нашою конкурентною перевагою. Також не можна не згадати про ІТ. Це не просто ниточка, а величезний автобан співпраці, який у найближчому майбутньому демонструватиме бурхливе зростання.

Переконаний, українським компаніям прийшов час дуже уважно подивитися на канадський ринок. Він є досить великим, маючи 37 млн споживачів, у яких є гроші й які вміють їх витрачати. Утім, українським фірмам необхідно виконати “домашню роботу”, оскільки канадці – вимогливі, для них важливе дотримання екологічних та інших стандартів. У країні діє серйозна система сертифікації. Тобто українцям треба розуміти, що для того, аби зайняти гідне місце на цьому ринку, доведеться працювати, але зусилля варті того, бо це споживач платоспроможний, відданий, вдячний і за нього варто боротися.

УКРАЇНА ТА КАНАДА РОЗШИРЯТЬ УГОДУ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ

- Протягом року посольство проводило заходи у різних регіонах країни, що покликані заохотити канадських інвесторів вкладати кошти в Україні. Чи виріс протягом останніх років інтерес канадського бізнесу до України?

- Так, і у нас уже є практичні приклади такого інтересу, конвертовані у результат. Скажімо, канадська компанія “Refraction Asset Management” збудувала сонячну електростанцію під Нікополем і на цей момент має вже два заводи в Україні. Це – перша канадська інвестиція, яка зайшла в Україну після набуття чинності Угодою про вільну торгівлю, а також найбільша іноземна інвестиція у Нікополь за час ведення статистики. Цей проект цікавий ще й тим, що є грою у довгу, адже, роблячи таку інвестицію, канадський бізнес думає на десятиліття уперед.

- Угодою передбачена можливість її перегляду вже протягом перших років чинності. Чи зможе Україна отримати вигідніші умови?

Дія Угоди про вільну торгівлю буде розширена на сфери інвестицій та послуг

- Текстом Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою дійсно передбачено, що через два роки після набуття нею чинності ми її переглянемо і подивимося, як її можна змінити або розширити. У нас уже є політична домовленість, що дія цієї Угоди буде розширена на сфери інвестицій та послуг. У першу чергу, це хороша новина для українських айтішників, але також – і для всіх інших представників української сфери послуг, оскільки в такому разі вони зможуть на кращих умовах працювати із Канадою. Два роки Угоді виповниться у серпні 2019-го і у нас є всі шанси цього року вийти на розширення сфери її дії.

- Канада має величезні запаси енергетичних ресурсів і досвід їх видобутку, але при цьому співпраця в енергетичній сфері між нашими державами досить слабка. Чи є можливості змінити це?

- Нині ми перебуваємо на стадії вибудовування практичних контактів між українським і канадським нафтогазовими секторами. Нам приємно було бачити, як ці контакти набували конкретніших обрисів, коли минулого року в нас тут потужно працювали представники “Нафтогазу” і “Укргазвидобування”. Я дуже сподіваюся, що ми незабаром побачимо практичні результати їхніх контактів із нафтовиками й газовиками канадської провінції Альберта. Такі питання, як обмін технологіями, залучення інвестицій та закупівля обладнання, – вже є предметом дуже практичних розмов. Мені здається, нам вдалося пояснити канадському бізнесу унікальність того моменту, який зараз проходить Україна, коли ми відмовляємося від російських енергоносіїв, коли стоїть завдання досягти енергетичної незалежності, коли ми свіжим оком дивимося на власні енергетичні ресурси, шукаючи ефективніші способи їх видобутку. Ми змогли показати канадському бізнесу, що зараз вдалий час для виходу на довгострокові вигідні домовленості.

УКРАЇНА ЦЬОГОРІЧ ОТРИМАЄ КАНАДСЬКУ ЗБРОЮ

- А якими є перспективи розвитку відносин між країнами у військовій і військово-технічній сферах?

Ми вийшли на рівень фактичного братерства по зброї між українськими й канадськими військовими

- Це надзвичайно потужний напрямок. За останні кілька років ми з дуже обережної співпраці вийшли на рівень фактичного братерства по зброї між українськими й канадськими військовими. У першу чергу це відбулося завдяки розпочатій у 2015 році тренувальній місії UNIFIER. Офіційно вона завершується 31 березня цього року, і ми дуже розраховуємо, що ця місія буде не просто продовжена, а покращена й розширена у напрямку видів підготовки українських військових й географії їх тренування. UNIFIER має практичне значення не лише для України, а й для Канади, адже дає унікальний досвід протистояння другій за потужністю армії світу. Ті знання, які канадці перехоплюють в українців у рамках UNIFIER, вони одразу транслюються своїм підрозділам, дислокованим у Латвії.

- Ще минулого літа з’явилася інформація про підготовку до підписання контракту на поставку з Канади до України стрілецької зброї. Минуло півроку, але обіцяних гвинтівок досі немає. Чи варто очікувати на них?

В Україну буде доставлена перша партія снайперських гвинтівок, що утримують світовий рекорд із дальності прицільної стрільби

- Абсолютно варто, адже ми вже отримали від канадського уряду дозвіл на закупівлю дуже якісних снайперських гвинтівок, що наразі утримують світовий рекорд із дальності прицільної стрільби. Я розраховую, що цього року їх перша партія буде доставлена в Україну. Загалом, нам слід шукати різні форми співпраці у сегменті зброї із Канадою. Ми дивимося на це, як на спільну інвестицію у безпеку та нові технології, у чому Канада теж зацікавлена. Ринок зброї любить тишу, тому не можу сказати більше, але мені здається, що у нас є всі шанси вже незабаром побачити перші практичні результати співпраці.

НА РОСІЮ ОЧІКУЮТЬ НОВІ САНКЦІЇ

- Цього року в Канаді пройдуть парламентські вибори. Що чекати від них Україні?

- Для нас важливо забезпечити спадкоємність, адже Канада й Україна синхронно проходять дуже важливі виборчі цикли (парламентські вибори у Канаді призначені на 21 жовтня - ред.). Що стосується України, то вкрай вірогідним є переформатування уряду і парламенту. Це значить, що ми повинні якнайшвидше забезпечити високу якість контактів між оновленою владою в Україні та Канаді. На щастя, як в Україні є дуже потужний надпартійний консенсус щодо Канади, так само він існує у Канаді стосовно України. З огляду на це, у нас є всі шанси після виборів, не гаючи часу, вибудувати такі контакти, які підтримуватимуть той самий хороший рівень співпраці, що є зараз.

Завершення виборчого циклу в Україні й Канаді також означає, що нам варто встигнути довести до пуття ті угоди, над якими вже певний час кипить робота, не перетягуючи їх у наступний виборчий цикл, аби потім із чистого аркуша займатися новими проектами. Одним із прикладів цього є Угода про аудіовізуальне виробництво, яка зараз знаходиться на стадії вичитки і остаточного узгодження в урядах обох держав.

- Наскільки міцним є цей “надпартійний консенсус”, що цементує підтримку України в Канаді як владою, так і опозицією?

Україна вже стала фактором внутрішньополітичної конкуренції в Канаді

- Аби проілюструвати сучасний рівень підтримки України в Канаді, я наведу всього один приклад. У вересні прем’єр-міністр Трюдо відвідав український фестиваль у Торонто, ставши першим діючим главою уряду Канади, який зробив це. Однак, цікавий не лише сам факт візиту, і навіть не те, що у своєму виступі зі сцени він зазначив: “Канада завжди буде підтримувати Україну і завжди боротися проти Росії”, – а те, що одразу після Трюдо виступав чинний лідер офіційної парламентської опозиції Ендрю Шир. Коли ми чуємо, як прем’єр-міністр і лідер опозиції змагаються у тому, хто краще, переконливіше і гучніше заявить про підтримку України, коли ми бачимо, що Україна стала фактором внутрішньополітичної конкуренції в Канаді, то розуміємо, наскільки це – особлива історія. Наскільки потужною, могутньою і консенсусною є підтримка України з боку канадського політикуму. Та й не лише політикуму, думаю, що це є відображенням настрою, що панує у канадському суспільстві загалом. Нас розуміють, за нас уболівають, за нас переживають, нас підтримують. І Канада чинить так не лише через українську громаду, а й тому, що це відповідає канадським цінностям, які об’єднують цю країну і якими вона пишається.

- Однак, на відміну від США, Канада вже тривалий час не розширює і жодним чином не уточнює санкції проти Росії. Чи не свідчить це про бажання, так би мовити, “підігріти” трохи відносини із Москвою?

Канада залишається одним із лідерів серед країн, які активно використовують інструмент санкцій проти Росії

- Ні, не свідчить. По-перше, на цей момент перелік канадських санкцій, запроваджених проти росіян і сепаратистів зі Сходу України та Криму, є досить довгим. Канада залишається одним із лідерів серед країн, які активно використовують інструмент санкцій. По-друге, ми знаємо, що наші канадські колеги серйозно думають про нові кроки у цьому напрямку. Допомогти їм повинен нещодавно ухвалений Канадою “закон Магнітського”, який дозволяє запроваджувати персональні санкції проти осіб, причетних до порушень прав людини. Ми дуже розраховуємо, що цей закон дозволить посилити тиск на тих росіян, які долучилися до незаконних кримінальних процесів проти українських політичних в’язнів, до переслідування кримських татар тощо. Думаю, є велика вірогідність, що ми побачимо більше санкційного тиску з боку Канади у цьому році. Це підтверджується і публічною позицією Канади, яка впродовж року як самостійно, так і разом зі своїми партнерами по G7 стверджувала, що санкційний тиск на Росію варто посилювати. У канадському МЗС навіть створили спеціальний підрозділ, який займається застосуванням санкцій. Ми сподіваємося, що це дозволить Канаді активно використовувати інструмент санкцій для відновлення у світі верховенства права.

ПРОГРЕСУ В ПИТАННІ БЕЗВІЗУ НЕМАЄ

- Гарячою темою залишається візове питання. Чи можете похвалитися прогресом?

- На жаль, ні. У питанні скасування віз для українців ми стоїмо на місці. Більше того, немає у нас великого прогресу і в зменшенні кількості відмов. Я ще не маю остаточної статистики за 2018 рік, але, за підсумками перших трьох кварталів, кількість відмов українцям у канадських візах була на рівні 26%. Я вважаю цей показник надто високим і не бачу практичних аргументів, які могли б його обґрунтувати. Рівень відносин між державами та міжособистісних стосунків між громадянами не дозволяють вважати адекватною таку кількість відмов, і ми продовжуємо працювати по цьому із канадським урядом.

- Який здобуток у відносинах між Канадою та Україною вважаєте головним минулого року?

- Однозначно, головування Канади у Великій сімці. Дуже важливо, що в квітні глава МЗС України Павло Клімкін був уперше запрошений на зустріч міністрів закордонних справ G7 до Торонто. Як наслідок, ми отримали дуже консолідовану підтримку Сімкою важливих для нас питань, зокрема під час Керченської кризи, коли ми протягом лічених годин встановили контакт між Фріланд і Клімкіним, а також між Порошенком і Трюдо. Саме Канада мобілізувала тоді своїх партнерів по G7. Загалом, Канада показала реальне лідерство у дуже багатьох питаннях, і ми сподіваємося, що це буде продовжено під час французького головування.

Ще одним здобутком 2018 року стало відкриття Генконсульства у Едмонтоні. Це подвійно важливо, адже, заснувавши постійну дипломатичну присутність у провінції Альберта, Україна нарешті виконала давню обіцянку, дану ще в ранніх 1990-х.

Я також дуже радий, що минулого року було запущено пряме авіаційне сполучення між Києвом і Торонто. За нашими відчуттями, “Міжнародні авіалінії України” надихнулися його показниками і з ентузіазмом дивляться в майбутнє.

КОНФЕРЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕФОРМ БУДЕ МАКСИМАЛЬНО ПРАКТИЧНОЮ

- Натомість, яка сфера двосторонніх відносин залишається найбільш проблемною?

- Одне з проблемних питань ми вже обговорили – безвіз. Мені здається, що наш рівень відносин дозволяє вийти на хороше, спільне, довгострокове розуміння того, як ми будемо рухатися у цьому напрямку.

Ще одна сфера, яка не є проблемною, але в якій ми точно можемо робити набагато більше – це науково-технічна співпраця. Йдеться про освіту, нові технології та науку. Ми маємо сильні позиції в авіакосмічній галузі, інформаційних та комп’ютерних технологіях. Нам є чим похвалитися і чим поділитися з Канадою, яка теж робить ставку на високі технології. Наша співпраця може бути дуже ефективною.

- На яких питаннях збирається посольство зосередити свою роботу цього року?

- Є два пріоритети: проведення міжнародної конференції з питань реформ в Україні й організація виборів. Що стосується конференції, яка, найвірогідніше, пройде улітку в Торонто, то нам дуже важливо розвернути її у напрямку дуже практичних домовленостей і результатів. Хто стежив за схожими подіями у Лондоні й Копенгагені, той бачить ризики, перед якими ми зараз постаємо. Якщо нічого не змінити, то є загроза перетворення торонтійської конференції на формальну, ритуальну, малоефективну подію. Натомість, ми дуже хочемо запропонувати такий формат, який дасть практичні результати і кращу співпрацю між донорами й Україною, аби “перезавантажити” ці стосунки й вивести їх на якісно новий рівень. Той факт, що саме Канада прийматиме цю конференцію і те, що Христя Фріланд, яка блискуче розуміє українську ситуацію, буде її ключовою дієвою особою, створює дуже хороші можливості для глибокої, класної розмови.

Друге пріоритетне завдання цього року – це вибори. Нам дуже важливо належним чином організувати голосування українських громадян в Канаді й забезпечити спадкоємність контактів між парламентами й урядами по завершенні виборчих циклів. Необхідно зберегти швидкість і рухатися лише вперед та вгору.

Максим Наливайко. Оттава

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-