Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі почав свою дипломатичну місію в Україні 2014 року, після Революції Гідності, і за чотири роки роботи в Києві встиг стати символом швидкого розвитку відносин між Україною та Японією. Від початку російської окупації Криму та агресії на Донбасі Японія була єдиною країною в Азії, яка наклала санкції щодо Росії, і Токіо тримає їх досі. Японський уряд надає Україні одну з найбільших за обсягами допомогу серед країн-донорів.

Водночас, попри ці факти, Токіо вкотре наполягає на дружбі з Кремлем, на відміну від західних країн. Показово, що японський прем'єр-міністр Абе зустрічається з Путіним, напевне, найчастіше серед лідерів країн Великої сімки, хоча причина відома: заради повернення окупованих територій. Як довго Токіо підтримуватиме Україну? Чому Японія накладає санкції проти країни, яку вона називає другом? У цьому немає суперечності? Як у Токіо визначають нинішню ситуацію в Криму та на Донбасі – окупація, агресія, інтервенція чи незаконна анексія? І зрештою, які перспективи відносин між Україною та Японією? Чи розглядає японський бізнес можливість інвестицій на український ринок? Пан Шігекі Сумі, який завершує свою каденцію в Україні, відповів на ці запитання в інтерв'ю Укрінформу.

ПРИНЦИПИ ЯПОНІЇ

- Пане Посол, 5 грудня урядом Японії оголошено прізвище людини, яка займе вашу посаду в Україні. Того самого дня ви виступили з прощальною промовою під час прийняття, організованого японським Посольством у Києві. Назвіть, будь ласка, найважливіші для вас акценти в українсько-японських відносинах у 2014-2018 роках?

- У 2014 році відбувся Майдан, Революція Гідності, й згодом було обрано Президента Петра Порошенка. Водночас розпочалися «анексія» Криму Росією та конфлікт на Донбасі. Японія, відповідаючи на це, наклала санкції проти РФ. Хочу наголосити, що тоді в Азії тільки Японія діяла так рішуче. І, я думаю, це суттєво зміцнило українсько-японські відносини. Токіо також розпочало допомогу Україні на загальну суму 1,86 мільярда доларів США.

Згодом глави обох держав здійснили взаємні візити: у 2015 році Прем’єр-міністр Японії Шіндзо Абе відвідав Україну, а у 2016 році Президент України Петро Порошенко – Японію. Це сприяло значному посиленню двосторонніх відносин у політичній площині. Крім того, у результаті цих взаємних візитів було проведено Рік Японії в Україні у 2017 році.

Я також вважаю важливим створення «Групи послів Великої сімки щодо підтримки України». Ця група, в якій Японія бере участь, великою мірою сприяє зусиллям Української держави у просуванні реформ.

- Нещодавно японський уряд, на відміну від інших азійських країн, видав заяву про невизнання «виборів» «Л/ДНР» на тимчасово окупованій території на Донбасі. У ГА ООН Японія з 2016 року, будучи співавтором, послідовно голосує за Кримські резолюції (Японія підтримала нову резолюцію ГА ООН про мілітаризацію Криму 17 грудня. - ред.). А також два роки тому вона заявила, що Токіо не визнає виборів до Держдуми РФ у Криму. Уточніть, будь ласка, як Японія визначає сьогоднішній правовий статус Донбасу та Криму?

- По-перше, японська позиція полягає у тому, що вона не визнає і не визнаватиме й надалі «анексії» Криму, яку проголосила Росія.

Тому Японія продовжуватиме антиросійські санкції доти, доки триватиме незаконна анексія Криму Росією. Це відповідає нашим принципам зовнішньої політики: Японія ніколи не визнає змін статус-кво силовим методом. 

Це питання значною мірою стосується самої Японії. Коли подивимося на ситуацію довкола неї, у Східно-Китайському морі та інших місцях спостерігаються спроби таких змін статусу-кво силовим методом. Японія, звичайно, виступає проти таких спроб. Тобто ці події («анексія» Криму та події в морях Азії - ред.) виглядають відокремленими, на перший погляд, але насправді – пов’язані одна з одною.

По-друге, японська позиція щодо Донбасу полягає в тому, що він окупований так званими озброєними групами. Японія не визнає цієї тривалої окупації, відповідно, не визнає так званих «виборів», які проходили там. Це позиція Японії, і ми це публічно заявляємо.

- Але впродовж останніх років японський уряд наголошує на дружніх стосунках із Москвою. Чи є загроза скасування чи пом’якшення антиросійських санкцій, якщо й далі японсько-російські відносини розвиватимуться, і виникне значне зрушення в питанні Північних територій. Поясніть позицію японського уряду щодо можливих зв’язків між цими справами?

- Різні дії Росії проти України, питання Криму та питання Донбасу, мають бути відокремлені від перемовин щодо повернення Північних територій. Це позиція Японії. Дружні відносини з Росією потрібні саме для розв’язання питання Північних територій, тому що Японія докладає зусилля для цього з моменту завершення Другої світової війни. Проте, я думаю, це не має означати, що ми заплющуємо очі чи нічого не скажемо через погані дії свого «друга».

Попри дружні стосунки, якщо друг чинить щось погане, то ми кажемо, що це неправильно. А якщо він не відмовляється від своїх дій, то, зрозуміло, ми робимо щось тією мірою, щоб він схаменувся. Звичайно, Японія накладає санкції проти Росії не для санкцій. Навпаки, якщо Росія поверне Крим Україні, й виконає Мінські домовленості, щоб розв’язати питання на Донбасі, вирішить все позитивно, то санкції закінчаться будь-коли. Ми це чітко пояснюємо Росії.

- 25 листопада у Керченській протоці Росія напала на українські кораблі, затримала їх та їхні екіпажі. В Україні це сприйняли як великий виклик і було оголошено воєнний стан. Яка позиція Японії щодо цієї події?

- Японія, як член Великої сімки, видала заяву міністрів закордонних справ країн цієї групи. У цій заяві, насамперед, ми висловлюємо серйозне занепокоєння з приводу дій Росії проти України у Керченській протоці, а також закликаємо Росію звільнити затриманих 24 членів екіпажів й судна. Незважаючи на те, що Росія продовжує повторювати свою тезу про те, що Крим є територією Росії, й українські кораблі зайшли до територіальних вод Криму, ми наприкінці заяви запевняємо, що Велика сімка ніколи не визнає анексії Росією Криму, тому що вона незаконна.

- Нещодавно прем’єр-міністр Японії Шіндзо Абе та президент РФ Володимир Путін провели зустріч у Буенос-Айресі, в прес-релізі за результатами якої було написано, що Абе прокоментував інцидент у Керченській протоці. Зміст його коментаря такий самий, як у заяві Великої сімки?

- Під час нещодавньої зустрічі Прем’єр-міністр Абе порушив це питання і закликав президента Путіна звільнити екіпаж та судна як перший крок (розв’язання конфлікту – ред.).

- Ще про конфлікт на Азовському морі та у Керченській протоці. Головуючи на засіданні РБ ООН, присвяченому цьому питанню, Китай, як нам здалося, дещо підігрував Росії, поставивши її пропозицію щодо порядку денного першим пунктом засідання, хоча пропозиція від України з'явився раніше. Чи можемо ми розраховувати, що Японія не діятиме у схожий спосіб щодо України у міжнародних організаціях?

- Як я наголошував, японська позиція полягає в тому, що рішення Росії щодо «анексії» Криму є незаконним, і, відповідно, неприйнятним. Японія діє у всіх випадках на основі цієї позиції.

А також для нас важлива свобода судноплавства. Це питання пов’язане з ситуацією довкола Японії. Японія давно наполягає на необхідності дотримання свободи судноплавства у Східно-Китайському та інших морях і вважає її вкрай важливою.

Саме тому наша позиція полягає і в тому, що ніколи не можна порушувати свободи судноплавства відповідно до міжнародного права в Керченській протоці, Азовському та Чорних морях.

Тому, коли Японія заявляє щось, пов’язане з цим питанням, то це робиться відповідно до згаданих принципів.

ІНВЕСТИЦІЇ, БЕЗПЕКА І ПАРНЕРСТВО

- Перейдемо до економічної теми. Пане Посол, наскільки зацікавлені японські компанії в інвестиціях в Україну? Така потужна допомога була б нам не зайвою...

- В економіці, хоча Україна пройшла через дуже складні часи, але, на щастя, – збільшується обсяг японського інвестування. Причиною цього є дуже якісна робоча сила з відносно низькою заробітною платою в Україні. А ще, зона вільної торгівлі, яка запрацювала відповідно до Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, надає великі переваги – продукцію, виготовлену в Україні, можна експортувати до Євросоюзу без мит.

Тому японські компанії, які виробляють запчастини для автомобілів, будують свої заводи в Україні. Компанія Yazaki мала бізнес в Україні вже давно, і після 2014 року, вслід за нею, Fujikura та Sumitomo Electric Industries теж побудували свої заводи в Україні.

Крім того, корпорація Sumitomo придбало місцеве підприємство, яке виробляє обладнання для сільського господарства. Інші японські компанії безпосередньо інвестують у сільськогосподарський бізнес в Україні. Це підтверджує, що японський бізнес став інвестувати значно більше, ніж раніше.

Делегація Комітету з ділового співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен», який очолює голова ради директорів корпорації «Марубені» Теруо Асада, зустрілася з Президентом Петром Порошенком і прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та іншими українськими представниками. Це теж сприяло розвитку економічної співпраці між нашими країнами.

У нинішній ситуації японські підприємства хочуть, щоб переваги, які зараз існують в Україні, були захищені належним чином. Я хочу, щоб українська влада й далі докладала зусиль у цьому напрямі. Наприклад, коли експортують вироби з України до ЄС, то я чув інформацію про те, що іноді на кордоні перевірки тривають надмірно довго, й інколи бувають прикрі випадки на місці. Такі проблеми мають бути вирішені. Інакше з України буде складно експортувати вироби, попри те, що є переваги.

А також є різні регулювання, такі як отримання дозволів. Важливо, скасувати непотрібні регулювання, щоб сприяти інвестиціям. Останнім часом спостерігається поліпшення в цій сфері через децентралізацію.

- Що скажете про співпрацю в оборонно-безпековій галузі?

- Цього року оборонні відомства Японії та України вперше підписали Меморандум щодо оборони та безпеки. Також було проведено безпекові консультації між Японією та Україною. Це означає, що двостороння співпраця тепер розвиватимуться не тільки в економічній чи політичній сферах, а й у безпековій. Я вважаю, що Японія й Україна розпочали нові, дуже глибокі та потужні відносини співпробітництва.

- Які перспективи та завдання можуть бути у двосторонніх відносинах?

- Я думаю, що відносини між Японією і Україною перейшли з рівня друзів до рівня партнерів. Я сподіваюся на подальший розвиток цих відносин.

Японія та Україна географічно далекі одна від однієї. Раніше Україна для Японії вважалася частиною колишнього Радянського Союзу. У свою чергу, Японія для українців мала імідж лише економічного гіганта в Азії, країни дзюдо, чайної церемонії, кабукі та ін. Тобто, я вважаю, що між нами була певна дистанція. Ми дивилися одне на одного на певній відстані. Проте відтепер, незважаючи на фізичну дистанцію між нами, важливо будувати відносини на основі сприйняття того, що ми стаємо країнами, украй важливими, необхідними одна для однієї. Саме тому, Японії важливо й надалі докладати зусилля в розв’язанні українських питань на основі принципів, і надалі підтримувати Україну в її складні часи.

Вважаю, також важливим є те, що, зважаючи на підтримку з боку Японії, Україна теж може відповідати на прагнення Японії. Наприклад, на міжнародній арені Україна може підтримувати різні пропозиції нашої держави.

ГРУПА ПОСЛІВ G7: ЧАСТЕ ОБГОВОРЕННЯ ТА МАЛО СУПЕРЕЧОК

- Розкажіть про роботу Групи послів Великої сімки щодо підтримки України. Відомо, що посли G7 мають значний вплив на процес прийняття рішень у просуванні реформ в Україні, але не відомо, що ви зазвичай робите разом, як зв’язуєтеся одне з одним, як узгоджуєте позиції семи країн і ЄС. І доки ця група працюватиме для України?

- «Група послів Великої сімки щодо підтримки України» створена в червні 2015 року під час саміту лідерів Великої сімки в Ельмау (Німеччина) відповідно до домовленості глав держав. Метою групи є підтримка зусиль у просуванні реформ в Україні. Нині посли країн Великої сімки зустрічаються регулярно два рази на місяць, а у разі потреби – й частіше, та обговорюють, як ми можемо сприяти Україні в тих галузях, які потребують нашої допомоги.

Ви бачите лише наші заяви як результат обговорення, але насправді – ми зустрічаємося й дискутуємо з людьми, відповідальними за проведення цих чи інших реформ. Наприклад, під час обрання нових суддів Верховного суду, був момент, коли сторони не могли досягти консенсусу. Тоді посли зустрілися зі сторонами, розібралися в ситуації й давали поради, яким чином можна обирати суддів швидше на базі досвіду кожної з країн.

А також, коли зроблено важливий крок реформ, то ми видаємо заяви як консолідовану позицію Великої сімки, щоб цей прогрес був незворотним у майбутньому. Ми регулярно збираємося із Президентом України, прем’єр-міністром і профільними міністрами. Наприклад, посли проводять зустрічі з Президентом принаймні чотири рази на рік й відверто обмінюються думками про важливі речі для обох сторін.

- Думки послів, мабуть, не завжди збігаються. Коли думки розходяться, то як ви узгоджуєте їх?

- На щастя, позиції всіх учасниць-держав Великої сімки ґрунтуються на базі демократії, вільної економіки та захисту права людини, тому суттєвої відмінності поглядів немає. Звичайно, дрібні випадки розходження бувають, наприклад, щодо способів публікації нашого бачення. Конкретніше, для розв’язання якоїсь проблеми, одна країна схиляється до оприлюднення заяви, а інша – до обговорення з відповідними особами, так званої тихої дипломатії. Бувають такого роду розбіжності, але в такому разі здебільшого ми робимо так: спочатку зустрічаємося, проводимо тиху дипломатію, а потім публікуємо заяву, якщо вона далі видається потрібною.

Жодного разу не було випадку, коли країни фундаментально розійшлися в цьому чи іншому питанні реформ.

ПРОЕКТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДОПОМОГИ «КУСАНОНЕ»

- У 2017-у Рік Японії в Україні багато що відкрив українцям з японської культури і, безумовно, став вдалим. Чи можете ви сказати, які культурні і гуманітарні проекти плануються до проведення у 2019 році?

- У гуманітарній галузі, безумовно, проведення Року Японії в Україні в 2017 році мало велике значення. Було висаджено приблизно 1800 дерев сакури по всій Україні. Проведено масштабну виставку про Японію. Багато японських митців організовували концерти та виставки. Це все сприяло поглибленню розуміння українців про Японію.

Японія надає значну допомогу Україні з 2014 року. Є великі проекти, такі як реконструкція Бортницької аеростанції. Водночас, є відносно маленькі проекти, як безпосередня допомога постраждалому населенню. Наприклад, відновлення шкіл; надання медобладнання до лікарень, аби громадяни України мали здоровіше життя; реставрація центрів комунікацій, щоб сприяти створенню дружніх зв’язків між внутрішньо переміщеними особами та місцевими жителями. Я особисто також відвідую місця таких проектів і спілкуюся з дітьми та пацієнтами якомога частіше, і відчуваю подяку від них. І думаю, що це значно покращує образ Японії серед населення. Японія здійснює чимало подібних проектів, не дуже помітних для багатьох, але які безпосередньо допомагають кожному громадянину України. Ми називаємо ці проекти «Кусаноне». Ми продовжуватимемо такі проекти.

Оскільки торішній Рік Японії в Україні поширював позитивний образ Японії, ми будемо проводити культурні заходи й далі. Ми почали новий проект «Відвідання навчальних закладів в Україні». У рамках цього проекту працівники Посольства Японії в Україні відвідують різні школи і показують нашу країну, щоб діти, які є майбутнім України, дізнавалися більше про Японію. Цей проект стартував нинішнього року.

І ще ми зараз розробляємо ідеї, як представляти японську культуру не тільки в Києві, Львові чи Одесі, а також у відносно маленьких містах.

- Ви сказали, що хочете, щоб населення й у маленьких містах України відчувало японську культуру. А я згадав, що Японія надає допомогу також суспільному мовленню. Як справи зараз у цьому проекті?

- В Японії є гарне суспільне мовлення NHK. Зараз у рамках технічного співробітництва японського агентства JICA з NHK допомагають Суспільному мовленню України. Є різні напрями допомоги.

По-перше, японські фахівці дають поради зі збору інформації під час надзвичайної ситуації в країні. В Україні відсутня структура, яка консолідує інформацію, що збирають регіональні філії Суспільного мовлення. Зараз стоїть питання, яким чином об’єднувати всю інформацію з регіонів і поширювати на всю країну. Експерти NHK проводять семінари на цю тему для керівників суспільного мовника зі столиці та регіонів.

По-друге, в Японії показують дуже якісні освітні програми для дітей, і цей досвід передаємо Суспільному. У результаті вже створено одну дитячо-освітню програму «Додолики». Це дитяче лялькове шоу на основі японського якісного формату лялькового театру. Є 12 серій. Уже показано повторно. Дуже весело, і водночас дітям можна багато чому навчитися, як жити в суспільстві. Наскільки мені відомо, ця програма стала популярною і я, безумовно, рекомендую її.

Крім того, плануємо зробити внесок в оновлення різного обладнання Суспільного мовлення. Думаю, що навесні наступного року його буде передано.

- Наостанок. Скажіть, будь ласка, після повернення до Японії, чи вже маєте якісь плани на майбутнє?

- Я працюю в МЗС Японії впродовж 43 років. Тому коли я повернуся до Японії, я завершу свою кар’єру там. Ще не вирішив, чим буду займатися надалі, але, в будь-якому разі, я хочу робити щось для зміцнення відносин між Японією та Україною.

Хірано Такаші, Київ

Фото: Шамкін Данііл