Всеукраїнський громадський бюджет, або Чим українці європейців здивували
Останнім часом перебуваю в роздумах про участь громадян у прийнятті рішень владою. І це не дивно, коли береш участь у заходах, куди приїжджають партисипатори з усього світу – як представники влади, так і громадських організацій, аналітичних центрів, університетів, зокрема – в міжнародному конгресі CONSULCon 18 у Мадриді та міжнародній конференції International Observatory on Participatory Democracy (IOPD) в Барселоні.
Поділюся з вами деякими думками, які озвучував або почув на конференціях партисипаторів.
В Україні зараз спостерігається бум бюджетів участі. Згідно з даними Центру розвитку інновацій, у бюджетну партисипацію втягнуто більше 1 млн громадян в більш як 150 містах. Європейці й не тільки дуже дивувалися цифрам нашої статистики за такий короткий період. За їхніми словами, до подібних результатів вони йшли десятиліттями.
Під час виступів мерів Мадрида Мануели Кармени і Барселони Ади Колау звернув увагу, що розквіт партисипації в Мадриді, Барселоні, Парижі, Берліні та Варшаві стався під час роботи жінок-мерів. Співпадіння?
Цікаву думку почув також від радниці з питань бюджету участі в Шведській асоціації місцевих влад та регіонів Малін Сванберг. Під час дискусії про те, чому не всі хочуть брати участь, наприклад, в бюджетах участі, вона згадала когось із датських класиків партисипації і його фразу «Is it hard for us to reach them or it is easy for them to ignore?» (Чи нам важко дотягтися до них, чи їм легко нас проігнорувати). Довго думав над цим.
В цілому, основна увага обох заходів була сфокусована на питаннях розвитку інтернет-платформ для інструментів місцевої електронної демократії (бюджет участі, електронні петиції, місцеві ініціативи, громадське опитування, громадські слухання, публічні консультації тощо). Зокрема, системи CONSUL Мадридської міської ради.
Цією системою, крім Мадриду, користуються міста провідних країн світу: Париж, Нью-Йорк, Кіто, Ла-Пас, Монтевідео, Асунсьйон, Порту-Алегрі, Сан-Пауло, Тірана та багато інших. CONSUL відіграє роль платформи, яка сприяє співробітництву між меріями країн ЄС, Південної та Північної Америки у сфері партисипації. Думаю, Києву теж варто замислитись про приєднання до такої солідної компанії.
Але найцікавішу тему під завісу конференції вдалося підняти саме українській делегації! В Україні буде загальнодержавний громадський бюджет! Згідно з держбюджетом на 2019 рік, кошти Державного фонду регіонального розвитку у сумі 500 млн грн будуть спрямовані на фінансове забезпечення реалізації проектів-переможців Всеукраїнського громадського бюджету.
Отже, трохи докладніше – про досвід бюджетів участі, які були масштабовані з локального на регіональний чи національний рівень. До речі, в Європі зараз триває шалена дискусія, які з інструментів партисипації можна масштабувати до рівня Євросоюзу.
Згідно зі статтею «Масштабування бюджету участі», бюджет участі на вищому, ніж місцевому рівні, вперше відбувся в бразильському штаті Ріо-Гранді-ду-Сул. Це й не дивно, бо в столиці цього штату – Порту-Алегрі – у 1989 році відбувся перший у світі бюджет участі. Тож логічно, що саме там першими ступили на шлях масштабування цього інструменту на рівень вище.
Незабаром бюджети участі для окремих штатів з’явилися в Австралії та Канаді. Наприклад, Південна Австралія, один із шести штатів Австралії, має програму Fund My Neighborhood, завдяки якій місцеві мешканці розподіляють десятки мільйонів доларів на капітальні проекти в місцевих громадах.
У канадській провінції Онтаріо також є бюджет участі. Там мешканці пропонують і голосують за програми, дослідження, послуги та сервіси. В Онтаріо більше зосереджуються на ініціативах на рівні провінції, на відміну від австралійців, які використовують державні кошти для вирішення місцевих проблем. Однак успіх обох бюджетів участі показує, що масштабовані до великих розмірів бюджети участі можуть бути адаптовані для задоволення найрізноманітніших потреб.
Щодо громадського бюджету в Шотландії, то він допомагає фінансувати місцеві бюджети участі. Шотландці використовують державні кошти для підтримки локальної партисипації. Уряд Шотландії з 2014 року забезпечує місцеві бюджети участі фінансовою та методичною підтримкою, а також ефективним цифровим інструментарієм. Шотландський уряд надає кошти місцевим органам влади, чим значно збільшує фінансування проектів локальних бюджетів участі. Завдяки цим ініціативам Шотландія використовує державні кошти для об'єднання місцевих бюджетів участі в національну програму.
Якщо ж говорити про загальнодержавні бюджети участі, то в Європі тут лідирує Португалія. Здивувало, що в кулуарних розмовах на конференції мери деяких португальських міст скаржилися, що португальський державний громадський бюджет значно поступається місцевим в плані відкритості та зрозумілості правил. Португальці голосують за загальнонаціональні ідеї в сферах освіти і науки, культури, сільського господарства та інші. Загальнодержавний бюджет участі представляє унікальну можливість подолати розрив між урядом та місцевими мешканцями, а також зміцнити національну ідентичність.
Отже, загальнонаціональний бюджет участі, за твердженням дослідників, має величезний потенціал для успіху. Тож будемо працювати над цим.
Артем Стельмашов
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама