Море як детонатор. Як утихомирити Росію?

Криза в «Азовському морі» – черговий етап у повномасштабній гібридній війні, яку Росія веде вже 4 роки. Чому черговий? Тому що всі події вписуються в загальний план дестабілізації України як держави, особливо під вибори, показуючи нібито країну в хаосі, яка потребує термінової заміни влади, на «більш лояльну».

У той час, коли вдалося в певній мірі «заморозити» ситуацію на Донбасі, Росія вдається до спроб розвинути свій контроль та створити чергову зону нестабільності тепер вже на морі. Басейн Азовського моря, згідно з угодою між Україною та Росією, є внутрішнім морем обох країн і кораблі можуть пересуватись безперешкодно. Та чи це хвилює Росію? Ні, її тактика цілком зрозуміла – Росія самостійно встановлює правила гри і нав’язує їх не тільки Україні, але й міжнародній спільноті.

Росія свої дії пояснює так званим «суверенітетом щодо Криму», каже юрист-міжнародник Віталій Власюк. Саме звідси – заява про «територіальні води», в які нібито без погодження увійшли українські кораблі. Однак у жодній міжнародній судовій інстанції аргументи про так звані «територіальні води» не витримають жодної критики, тому що «територіальними» води будуть тільки тоді, коли вони будуть визнані міжнародним правом та визнанням сусідів.

Україна неодноразово піднімала питання щодо демаркації кордону в басейні Азовського моря, однак Росія завжди знаходила причину відкладати це питання. Зараз чомусь прокинулись та заявили про право на море довкола Криму. Де логіка?

Україна даний доказ може використати в судових процесах. Окрім цього, цікаво тепер поглянути на позицію інших країн – особливо тих, які відстоюють скасування санкцій. Як заговорять Італія, Угорщина, Франція? Чи достатнім буде аргумент агресії в Азовському морі, щоб зняти будь-які питання щодо продовження санкцій.

У свою чергу, в МЗС Росії лякають Захід «точкою неповернення», яка може настати зовсім скоро, і не реакція на підтримку заходом України, але  куди глибше – Росію хвилює активність США та Заходу біля її кордонів. Очевидно, що мова йде про можливе розміщення ракет та військових баз.

Чорноморський регіон має надзвичайно важливе значення. Той, хто його контролюватиме, матиме вплив на Балкани та Центральну Європу, а також почасти – на частину Близького Сходу. Зважаючи на активність Росії в Сирії, вона прагне отримати контроль над цілим басейном Чорного й Азовського морів. Другий потрібен для того, щоб відрізати промислові райони Маріуполя від світової економіки, а Чорноморський басейн потрібен для того, щоб реанімувати план з відновлення проекту «Новоросія». Це не жарти, а серйозна небезпека, пише політик Роман Безсмертний в своєму блозі для НВ.

На думку Безсмертного, Росія аж ніяк не відмовилась від плану реалізації окупації Херсонської та Миколаївської областей – це так звана «четверта точка, де буде продовжуватись гібридна війна Росії проти України». Думка цілком слушна, тому що РФ прагне забезпечити Крим водою Дніпра та безперебійною подачею електроенергії й мати контроль і доступ до материкової частини.

Чи введення воєнного стану вирішить проблему?

Частково вирішить, адже відбудеться мобілізація військових та, особливо, в південній Україні – в басейні Чорного й Азовського морів. Однак поки що ми не можемо адекватно відповісти Росії на морі, тому що сили не рівні. Останні 4 роки ми мало приділяли часу на зміцнення військово-морських сил, бо були зайняті Донбасом, хоча експерти попереджали про важливість зміцнення саме басейнів Чорного та Азовського морів.

Радбез ООН не прийме потрібного нам рішення, тому що Росія накладе на нього вето. Єдине, на що варто сподіватись, так це на підтримку й тиск США. Присутність військових кораблів у басейні Чорного моря може остудити запал росіян у своїх діях щодо подальшої дестабілізації південного регіону України з моря.

Тарас Семенюк

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства