Іван Рябчій, виконавчий директор фестивалю «Анна Київська»
Наш фестиваль перетворився на зброю культурної дипломатії України
18.09.2018 15:20

Минулого тижня у Брюсселі пройшло традиційне свято коміксів. Бельгія є однією з країн Європи, де цей жанр є особливо популярним, навіть культовим. А герої коміксів хлопчик Тентен та казкові смурфіки вже по праву увійшли у світову культурну спадщину.

Цього року на брюссельському святі коміксів можна було почути й український голос. Іван Рябчій, перекладач, виконавчий директор фестивалю «Анна Київська», представив проект із перекладу з французької на українську та видання в Україні альбому коміксів про пригоди Тентена у країні Совєтів.

Автор коміксів – бельгійський художник Ерже (Жорж Проспер Ремі, 1907-1983) показав європейцям жах радянської репресивної машини, зокрема, й конфіскацію жита в українських селян.

Про значення, яке бельгійський альбом коміксів має для сучасної України, про протидію засобами мистецтва спробам російського агресора вкрасти українську історію, а також про сильних українок Іван Рябчій розповів у інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу.

ТЕНТЕН ДОПОМАГАЄ УКРАЇНСЬКИМ СЕЛЯНАМ ЗБЕРЕГТИ ЖИТО ВІД КОНФІСКАЦІЇ

- Іване, яке значення для сучасної України має бельгійський комікс про пригоди Тентена у країні Совєтів, виданий ще у 1930 році?

- Має величезне значення! Адже сам по собі Тентен – це головний герой світу коміксів ще до того часу, коли вони набули величезної популярності й поширення у США. Тобто, це перший європейський герой коміксів. І його історія починається з книжки про подорож саме до країни Рад або Совєтів.

Бельгійський комікс про героя Тентена у країні Совєтів – це не дитяча історія

Там, у тій країні, Тентен бачить, як у селян експропріюють жито, і він допомагає людям у такій ситуації. У коміксах напряму не вказано, у якій частині колишнього Радянського Союзу відбуваються події. Але йдеться про регіон, що наближений до кордону з Польщею. Відтак, це Україна.

- Альбом коміксів побачив світ у Бельгії у 1930 році. А в які роки Тентен, в уяві автора, відвідав колишній СРСР?

- Йдеться про 1920-1923 роки, тобто ще до Голодомору. Але ми всі розуміємо, про що йдеться. До слова, цей альбом під тиском колишнього СРСР навіть у Бельгії був заборонений. Він не перевидавався, став бібліографічною рідкістю.

- Чи існує якесь пояснення щодо такої долі цієї збірки?

- Просто керівництво Бельгії не хотіло псувати стосунки з Радянським Союзом. Альбом, який піднімав чутливі проблеми міжнародного рівня, почав перевидаватися вже після розвалу «совка». До речі, минулого року вийшла кольорова версія коміксів. Адже оригінал альбому про Тентена у країні Совєтів є чорно-білим.

Загалом, як відомо, у Радянському Союзі культури коміксів не було. У 20-ті роки деякі художники створювали течії, які були дуже наближені до жанру коміксів. Але унаслідок репресій більшість із цих художників загинули. Тому далі комікси у СРСР не розвивалися, на відміну від європейських країн.

ТЕНТЕН ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ, АДЖЕ ВІН – СУПЕРГЕРОЙ

- Яким чином автор альбому Ерже дізнавався про життя в СРСР, щоб потім висвітлити його у своїх коміксах?

- Цікаво, що сам автор Ерже ніколи не відвідував Радянський Союз. Він, як і Жуль Верн, не подорожував. Але автор використав матеріали, свідчення іноземних кореспондентів, що бували у Радянському Союзі. Це все були відкриті джерела.

- На фестивалі коміксів у Брюсселі під час лекції про Тентена та історію України ви демонстрували відомий український кінофільм «Поводир». Який тут є зв'язок?

- Так, це фільм українського режисера Олеся Саніна, який у 2014 році номінувався на премію «Оскар». Фільм про розстріл кобзарів. Але в основі його сюжету також є історія американського репортера, який, як і герой коміксів Тентен, прибуває потягом до країни Рад. Відтак, тут можна відслідкувати точний зв'язок із сюжетом коміксів. На жаль, історія цього американського журналіста є трагічною – його вбивають. У той час, як Тентен, як супергерой коміксів, завжди виходить переможцем, незважаючи на протидію агентів радянського ГПУ. Тобто, ці комікси є далеко не дитячою історією.

ОНОМАТОПЕЯ ВИМАГАЄ СЛОВНИКА

- Розкажіть про вашу роботу щодо перекладу бельгійського альбому коміксів з французької на українську мову. Напевно, були у цьому свої  особливості?

- Перекласти Тентена – це одна з моїх багаторічних мрій. Ми розпочали таку роботу саме з цього альбому. Для нас цей вибір був очевидним і важливим. Але бельгійців довелося трохи переконувати, адже вони пропонували спочатку перекласти інші збірки.

Редактором українського тексту є відомий український поет Юрко Позаяк. Сам текст потребує дуже великої роботи.

У Бельгії видано багато словників лексики Тентена. Для бельгійців це дуже важливо. Так само, як в Україні є багато словників лексики Тараса Шевченка. Тому робота над перекладом була надзвичайно складною. Кожне слово є важливим. Дуже велике значення має якомога більш точне передання ономатопеї (слова, що є результатом звуконаслідування – ред.). Не існує словників ономатопеї. Вигуки, звуки – це дуже складно. Це питання стосується не лише української мови, а й багатьох інших. При цьому в коміксах на кожній сторінці зустрічаються десятки таких прикладів.

Не знаю, чи вдалося мені впоратися з цим завданням. Побачимо, коли альбом буде виданий.

- Коли виходить українська книжка про бельгійського хлопчика Тентена у країні Совєтів?

- Дуже сподіваюся, що ця книжка побачить світ у грудні.

- Як технічно ви брали малюнки у бельгійських правовласників цих коміксів?

- Надсилаються відповідні форми з малюнками, але з порожніми так званими бульбашками, які треба заповнювати українським текстом перекладу. При чому ще треба створити спеціальний шрифт. Зараз художник цим спеціально займається.

- Чи буде український альбом кольоровим?

- Ні, чорно-білим. Все відповідатиме оригіналу автора Ерже. Адже кольорова версія цих коміксів не вважається оригінальною та серійною. Відтак, нам не дозволили друкувати з кольорового варіанту.

«АННА КИЇВСЬКА» ЯК ЗБРОЯ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ

- Ви є виконавчим директором міжнародного мистецько-історичного фестивалю «Анна Київська» (Anne de Kiev). Очевидно, що питання королеви Франції вже набуло неабиякого політичного забарвлення, особливо на тлі намагань російського агресора привласнити українську історію...

Наголошуємо, що Україна завжди була і залишається невід’ємною частиною європейської культури

- Наш фестиваль, який створювався як суто культурна ініціатива, нині перетворився на зброю культурної дипломатії України. Адже, коли Путін сказав президенту Франції Макрону, що Анна – це російська принцеса, то французький лідер відповів – ні, яка ж вона російська?

Ми свого часу зробили переклад найкращої і найдокладнішої книги про Анну, автором якої є французький історик Філіп Делорм. Звичайно, Макрон чітко усвідомлює, що Анна була саме київською, а не ніякою московською. Та й Москви тоді ще не було.

Ми також «витягнули» на світ божий доньку Анни Київської – Едігну, яка є святою у Німеччині, зокрема, в Баварії. Для українців – це маловідома історія. Тому на цьогорічному фестивалі ми презентували виставу за поемою Олександра Ірванця «Едігна – донька Генріха І та Анни Київської».

У цьому ж контексті можна говорити про Катерину Таїландську. Це була українська дівчина Катя Десницька, яка на початку 20-го століття вийшла заміж за спадкового принца Таїланду та стала принцесою. При цьому в Росії також стверджують, що Катерина – це росіянка. Але насправді вона – українка.

Таким чином, безсумнівно, наш фестиваль набув певного політичного забарвлення, хоча він є суто культурною акцією гендерної спрямованості, що розповідає про сильних жінок.  За допомогою фестивалю ми хочемо показати, що Україна – це країна, де традиційно поважають права та гідність жінок, де вони завжди були сильними та волелюбними, на відміну від деяких інших країн. Ми наголошуємо, що Україна завжди була і залишається невід’ємною частиною європейської культури.

Андрій Лавренюк, Брюссель

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-