Кому від того гірше: Угорщина блокує прагнення України
Угорщина продовжує шантажувати Україну блокуванням євроатлантичних прагнень. Більш того останні недипломатичні заяви очільника угорського зовнішньополітичного відомства все більше нагадують спроби втручання у внутрішні справи України. В цій ситуації Україні жорстко та послідовно слід відстоювати власні національні інтереси.
Останнім часом нікого вже не можна здивувати недружньою риторикою угорських посадовців по відношенню до України. І претензії, що збоку Угорщини переважно озвучуються особисто міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто стають все більше й більше абсурдними та нелогічними. Частота заяв з претензіями до України з боку головного угорського дипломата збільшується зворотно пропорційно до часу, що залишився до Парламентських виборів, що мають пройти в Угорщині 8 квітня ц.р. Цілком схоже, що таким чином, збуджуючи чутливу для угорського суспільства тему, Сіярто хоче забезпечити впевнену перемогу на виборах партії "Фідес - Угорський громадянський союз", що очолюється діючим прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Так в січні ц.р. Петер Сіярто заявляв, що Україна готує «нові обмеження» щодо національних меншин. «Замість того, щоб пом’якшити конфлікти, Україна зробила подальші пропозиції щодо обмеження використання мови і громадянства. Наприклад, буде обов’язковим відображати український переклад діалогів під час театральних постановок, й угорські газети також повинні публікуватися двома мовами», – стверджував Сійярто угорському телеканалу.
В лютому ц.р. очільник зовнішньополітичного відомства Угорщини наголошував, що для скасування угорського вето на засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони Україна повинна утриматися від реалізації Закону про освіту до того часу, поки не дійде згоди з національними меншинами, включно з угорською.
В березні з Сійярто заяви вже сипались як з рогу достатку. Тут і заява про розміщення місії ОБСЄ в Закарпатті, яка нібито повинна бути розміщена тут у відповідь на утиски угорської меншини. Череду випадів в бік України продовжила заява міністра закордонних справ Угорщини під час зустрічі голів МЗС членів ЄС в Брюсселі про те, що Угорщина планує заблокувати зустріч міністрів оборони країн Європейського союзу та України, заплановану на квітень, а також саміт Україна-НАТО, який має відбутися влітку.
Але вершиною абсурду стала заява Міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто стосовно невдоволення планами Міністерства оборони України відновити військову частину в Берегово.
Сіярто турбує, що українська армія має намір розмістити батальйон чисельністю близько 800 осіб в місті з високою часткою угорців серед населення. Глава МЗС Угорщини додав, що пояснення Міноборони України про те, що цей крок необхідний з-за загрози територіальній цілісності країни, викликає ще більше занепокоєння. «Це означає, що вони вважають угорську національну громаду загрозою Києву, що є обурливим, і саме тому Угорщина категорично відкидає це», – заявив угорський чиновник.
Такі заяви Сіярто вже є верхом маніпулювання, що межують з пропагандою, притаманною російським ЗМІ. Особливу занепокоєність викликає те, що головний дипломат Угорщини не бачить допустимих меж, дотримання яких не давало б підстав звинуватити його особисто у втручанні у внутрішні справи України.
Розміщення військових частин на території власної країни є прерогативою військово-політичного керівництва будь-якої країни. Єдиним фактором, що має впливати на рішення щодо дислокацію тих чи інших військових частин є потреба забезпечення оборони країни.
Особливо це є актуальним коли керівництво Угорщини з 2014-го року настирно говорить про автономію для своєї меншини, роздає паспорти і абсорбує угорськомовну робочу силу до себе, вимагає змін до ключового освітнього закону, через угорську меншину коментує і трактує Конституцію України та, насамкінець, на рівні міністра протестує проти створення нової військової частини в регіоні, що становить важливе значення для оборони країни.
Слід зазначити, що нинішня політика Будапешта, що в тому числі реалізується і зовнішньополітичним відомством Угорщини – це провокування сепаратизму в сусідніх країнах: Словаччині, Румунії, та, в тому числі, в українському Закарпатті. В своїх діях Угорщина керується імперським мисленням розділеної згідно з Трианонським договором 1920 року Австро-Угорської імперії. Через це дії угорської влади не дуже відрізняються від керівництва РФ, яке також усіляко просуває концепцію «русского мира» через «захист прав російськомовного населення на пострадянському просторі», а по суті – ідею відновлення радянської імперії.
В Україні свідомі того, до чого призводить несвоєчасна реакція на подібні дії з боку сусідніх країн. Анексія Криму, окупація частини Донбасу, падіння ВВП, загибель тисяч українських громадян, трагедії сотень тисяч вимушених переселенців – це наслідки несвоєчасної реакції української держави на прояви «турботи» про російськомовне населення з боку Москви.
Враховуючи подібний у відносинах з РФ досвід, тепер Київ буде жорстко та рішуче відповідати на подібну «турботу» і з боку нинішніх очільників Угоршини. Особливо, враховуючи, що їх інтереси не збігаються з інтересами військово-політичного альянсу, до якого входить Угорщина.
З огляду на відверто ворожі дії угорських чиновників, у української влади є все більше підстав для того аби занепокоїтись спокоєм та безпекою свого регіону. Тому є всі підстави не тільки відновити в Берегові окремий батальйон 128-ї Закарпатської гірсько-піхотної бригади, але й ввест (хоча б тимчасово) додаткові підрозділи Національної гвардії України.
Крім того, не буде зайвим перевірити шляхи надходжень коштів на банківські рахунки організацій закарпатських угорців.
Що ж стосується блокування Будапештом європейських та євроатлантичних прагнень України, то керівництву ЄС та НАТО слід усвідомити загрози від такого блокування для безпеки та оборони країн Заходу в цілому.
І цей курс України, що вже чотири роки стримує російську агресію на підступах до ЄС та НАТО, блокується країною, яка явно порушує взяті на себе зобов’язання в рамках цих об’єднань.
Зокрема, красномовним є факт, що Угорщина є порушником міжнародних санкцій, що були введені міжнародною спільнотою проти РФ у відповідь на анексією нею Криму та агресію проти України. Чого лише варте рішення уряду Угорщини про проведення капремонту 12 ударних вертольотів Мі-24Д та багатоцільових вертольотів Мі-17 ВВС Угорщини в Росії. Підписавши з РФ ці контракти, Будапешт пішов наперекір Брюсселю та консолідованій позиції НАТО, адже обслуговування і капітальний ремонт Мі-17 і Мі-24 можна було б провести в Польщі або Чехії.
В НАТО повинні замислитись над тим, як проявлять себе відремонтовані і модернізовані в Росії машини при виконанні завдань в рамках операцій Альянсу, членом якого є Угорщина. В України, наприклад, є досвід коли відремонтовані в РФ комплекси озброєнь втратили дієздатність в момент, коли повинні були бути використані для відбиття агресії Росії…
Тож проблема блокування Угорщиною євроатлантичної інтеграції України та, що більш загрозливо, роботи робочих двосторонніх органів, як то, наприклад комісії Україна – НАТО, є не лише проблемою України, але й проблемою для забезпечення безпеки та реалізації стратегічних інтересів ЄС та НАТО в цілому. І над цим, врешті решт, повинні замислитись в Брюсселі, та, як наслідок, згодом і в Будапешті. Бо вибори проходять, партії змінюються, а інтереси, як і країни-сусіди залишаються майже не змінними…
Валерій Рябих
реклама