У поляків – презумпція своєї безвинності та повсюдної вини «українських націоналістів»
Днями Сенат Польщі прийняв закон про Інститут національної пам'яті Польщі, у якому передбачено кримінальну відповідальність за заперечення так званих "злочинів українських націоналістів" проти поляків і за посягання на «репутацію польської нації».
Відповідно до статті 1 цього закону, криміналізуються «злочини нацистів, злочини комуністів, злочини, вчинені українськими націоналістами і членами українських підрозділів, які співпрацювали з Третім Рейхом, і інші кримінальні злочини, які є злочинами проти миру, проти людяності або військові злочини, скоєні проти осіб польської національності або польських громадян інших національностей з 8 листопада 1917 року по 31 липня 1990 року».
Відповідно до статті 2 закону, «злочини, вчинені українськими націоналістами і членами українських підрозділів, які співпрацювали з Третім рейхом, - це дії, вчинені українськими націоналістами в період з 1925 по 1950 рік, які пов'язані із застосуванням насильства, терору або інших порушень прав людини щодо окремих осіб або груп населення. Участь у знищенні єврейського населення і геноциді громадян Другої Польської Республіки на Волині і в Східній Малій Польщі також є злочином, вчиненим українськими націоналістами і членами українських підрозділів, які співпрацювали з Третім рейхом».
Що стосується «репутації польської нації», то «той, хто стверджує, публічно і суперечить фактами, що польська нація або Республіка Польща несе відповідальність або спільну відповідальність за нацистські злочини, вчинені Третім Рейхом, або інші кримінальні злочини, які є злочинами проти миру, злочинами проти людяності або воєнні злочини або той, хто грубо применшує відповідальність справжніх виконавців зазначених злочинів, - підлягає покаранню у вигляді штрафу або тюремного ув'язнення на термін до трьох років». (Стаття 55а. 1).
Незалежно від правил, що діють в місці вчинення кримінального злочину, цей Закон застосовується до польських і іноземних громадян в разі вчинення злочинів, зазначених у статтях 55 і 55а. (Стаття 55b).
Перекладаю з польської логіки на логіку Арістотеля: той, хто каже, що поляки співробітничали з Третім Рейхом – бреше («суперечить фактам» і «грубо применшує відповідальність справжніх виконавців зазначених злочинів»), і тому має бути покараний; і той, хто наведе факти, що суперечать твердженню польського закону про співробітництво українців із Третім Рейхом – бреше і має бути покараний.
Відповідно, польський законодавець виходить із презумпції загальної невинуватості щодо всіх поляків, і презумпції всеосяжної винуватості «українських націоналістів».
Це що стосується логіки. До речі, сам Арістотель за новим польським законом міг би отримати три роки за «посягання на репутацію польської нації».
А що стосується історії, Джордж Орвелл у своєму романі «1984» так сформулював механізм її політизації: «Хто володіє сьогоденням, той володіє минулим. Хто володіє минулим, той володіє майбутнім».
Залиште історію історикам! Але якщо вже говорити про нашу складну історію з поляками, то вона нас вчить одному: сіяла ворожнечу і завжди отримувала з неї зиск Росія. Вона стала головним бенефіціаром і цього нещодавнього рішення польського Сейму. І в Кремлі своєї радості навіть не приховують.
Валерій Димов
реклама