Хмельниччина туристична: від фортець до «Атлантиди» і Бакотського моря
Минулий рік показав, що в умовах пандемії в Україні все популярнішим стає внутрішній туризм. Ті, хто раніше подорожували за кордон, відкривають свою країну і засипають соціальні мережі світлинами та враженнями.
Вочевидь, цьогорічний туристичний сезон теж не пройде без обмежень, які диктує епідеміологічна ситуація в Україні та світі.
Поки країни поступово відкривають свої кордони і регламентують для мандрівників нові правила, можна подорожувати Україною. Головне, дотримуватися правил карантину і стежити за рівнями епіднебезпеки в кожній області та враховувати обумовлені регіоном обмеження.
Укрінформ запрошує у віртуальну мандрівку Хмельниччиною, яка приваблює своїми курортами, водоспадами, фортецями, палацами, автентичним розписом і Бакотським морем.
15 МАГНІТІВ ДЛЯ ТУРИСТА
|
Експерт із розвитку туризму в громадах Сергій Толстіхін сформував список із 15 туристичних локацій, які варто відвідати на Хмельниччині.
«На Хмельниччині є 3000 пам’яток культурно-історичної спадщини. У нас багато замків, палаців, маєтків, водоспадів, найбільший у Європі національний природний парк «Подільські Товтри», одне із найвідоміших туристичних міст України Кам’янець-Подільський. Насправді туристичних локацій на Хмельниччині значно більше ніж 15. Вони у списку розміщені в довільному порядку, без пріоритетності. Це ті топ-місця, які раджу відвідати», – зазначив Толстіхін.
Туристичні локації зосереджені в різних частинах області, тому їх можна відвідати упродовж відпустки або періодично приїжджати на Хмельниччину, щоб ознайомитися з усіма.
● Скіфські кургани та острів Кохання у Хмельницькому
У Хмельницькому для туристів є чимало об’єктів історико-культурної спадщини. Зокрема, на території міста розташовані 2 кургани скіфського часу. В історичній частині обласного центру, де річка Плоска впадає у Південний Буг, було пізньосередньовічне замчисько, утім від нього не залишилося візуальних ознак. Натомість із набережної Південного Бугу можна побачити відомий острів Кохання.
Досі в місті збереглися й цікаві своїм архітектурним стилем будівлі. Побудовані з цегли на межі ХІХ-ХХ століть 1-2-поверхові модерні садиби можна знайти на вулицях Проскурівській, Володимирській, Соборній, Кам’янецькій, Староміській. До речі, майже на всіх історичних будівлях обласного центру є інформаційні дошки з QR-кодами, за допомогою яких можна дізнатися більше про історію кожної споруди.
Перебуваючи в Хмельницькому, варто відвідати і його музеї – обласні краєзнавчий та художній, Музей історії міста Хмельницького та унікальний музей-студію фотомистецтва.
У місті є свій дендропарк «Поділля» та ботанічний сад при Хмельницькому національному університеті. У парках і скверах є оригінальні металеві скульптури Миколи Мазура. Вразять туристів і мурали на будівлях обласного центру.
Між іншим, у місті знайдете аж 4 пам’ятники Богданові Хмельницькому, які вже стали невід’ємними атрибутами Хмельницького, як і пам’ятні дошки Михайлові Грушевському, Симону Петлюрі, Євгену Коновальцю, Романові Шухевичу, що розташовані на історичних будівлях.
● Кам’янець-Подільський
Безперечно, найвідоміша туристична атракція міста – це старий замок, що має 13 веж і будувався впродовж XIV-XVIII ст. Крім того, туристів приваблюють кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла, міська ратуша, музей старожитностей Поділля та колекція ідолів на його території, Руська брама початку ХVІ ст., Смотрицький каньйон.
На цей рік у місті запланували понад 50 місцевих, всеукраїнських і міжнародних фестивалів. Звісно, якщо їх проведенню на завадить карантин.
● Меджибіж
Візитівка містечка – відомий замок, що є пам’яткою фортифікаційної архітектури XIV-ХІХ ст. Меджибіж є одним із центрів паломництва хасидів, які приїздять туди на могилу засновника хасидизму Ісраеля Баал Шем Това. Територією Меджибізької громади проходить і туристичний маршрут «Край Бога і Божка», на якому мандрівників чекає знайомство з колонами-каплицями, Михайлівською дерев’яною церквою, збудованою в 1733 р., Свято-Преображенським жіночим монастирем, цілющими джерелами, криницями-журавлями.
● Акваферма з африканськими сомами
У селі Волиця, що у Теофіпільській громаді, є акваферма, де вирощують африканських кларієвих сомів. Там можна побачити, як доглядають за рибою та посмакувати делікатесами з неї. Зокрема, гурманам на аквафермі пропонують ковбасу із сома.
● Сатанів
Відоме курортне містечко, що розташоване на території національного природного парку «Подільські Товтри», славиться своєю мінеральною водою «Збучанською» та санаторно-оздоровчими комплексами. Якщо потрапите в Сатанів, там варто побачити замок XIV-XVI ст., міську браму, синагогу, єврейське кладовище, водяний млин. Нещодавно у містечку під час будівельних робіт виявили залишки декору зруйнованого костелу Пресвятої Трійці, що був побудований на межі XVI-XVII століть.
● Ізяслав
Одне із найстаріших міст Хмельниччини, що згадується в літописі XIII ст. Відоме тим, що у селі Двірець поруч з Ізяславом почали писати Пересопницьке Євангеліє. Серед його пам’яток – залишки найстарішого храму міста – костелу Івана Хрестителя, Новозаславський замок, що включає руїни замку та палаців Заславських і Сангушків, костел святого Йосипа, монастир бернардинців.
● Полонне
Місто періодично дивує своїми знахідками. Два роки тому там виявили унікальну підземну галерею ХVIII століття, а в лютому цього року – невідоме раніше трипільське поселення. У Полонному мандрівників зацікавлять костел святої Анни, що височіє над річкою Хомора, земляний бастіон, який залишився від фортеці князя Костянтина Острозького, музей порцелянового заводу. У Полонному також розробили водний туристичний маршрут «Химери на Хоморі»
● Субіч
Це село за 30 км від Кам’янця-Подільського вражає поєднанням краси Дністра та скель. Субіч відомий передовсім своїм скельним монастирем XVIII ст., що розташований в урочищі гори Кемпа на висоті 40 м над Дністром. Там збережені 3 невеликі печери. Краєвиди Субіча створюють чудові фотолокації.
● Печера «Атлантида»
Трирівнева карстова печера розташована на березі річки Збруч біля села Завалля і входить до національного природного парку «Подільські Товтри». 7-кілометрові підземні лабіринти ваблять любителів екстриму, а гіпсові кристали «Атлантиди» створюють дивовижні візерунки.
● Самчики і Старокостянтинів
Село Самчики часто називають «подільським Версалем», адже там розташований вишуканий архітектурно-парковий ансамбль XVIII ст. садиби полковника Петра Чечеля. Крім того, населений пункт добре відомий самчиківкою – народним декоративним розписом. У Самчиках можна замовити майстер-клас, щоб навчитися розпису.
У Старокостянтинові мандрівників зацікавлять замок князів Острозьких, оборонна вежа, костел Івана Хрестителя та червоний водяний млин.
● Водоспади Дунаєвеччини
Хмельниччина має і свої водоспади, які теж варто включити до туристичного маршруту краєм. Найбільше їх на території Дунаєвецької громади – Малієвецький та Сокілецький водоспади, Бурбун, водоспад гайдамаки Герасимовича (Трибухівський водоспад), Ґуральський та Рачинецький водоспади.
● Виноробні Поділля
Якщо ви звикли, що крафтові вина можна купити лише на півдні України чи на Закарпатті, то Хмельниччина зламає такі стереотипи, адже тут теж вирощують виноград. На південному заході області сприятливий клімат для виноградників, тому туристам радять відвідати місцеві виноробні у селах Кульчіївці, Сутківці, Бакота та в містечку Калюс.
● Маліївці
Село, куди варто поїхати заради палацу графа Орловського та парку зі ставками, фонтанами, у якому росте понад 80 видів старих дерев. З-поміж іншого там збереглася водонапірна вежа та джерело питної води. Туристів у Маліївці приваблює і 18-метрова скеля з водоспадом, всередині якої розміщена двоповерхова печера, що пов’язана з давнім монастирем. Нещодавно обласна рада прийняла рішення про ліквідацію розміщеного в будівлі палацу дитячого санаторію «Світанок» і створення там Маліївецького обласного історико-культурного музею.
● Антоніни
Це селище вразить своєю архітектурою. В Антонінах збереглося чимало вишуканих будівель, серед яких – західні та східні ворота, возівня, будинок служб, елегантні вілли, побудовані на межі ХІХ-ХХ ст., гараж, де нині розташована селищна рада, а от сам палац Сангушків-Потоцьких зруйнований. Оглядаючи архітектуру містечка, пройдіться Антонінським парком, що є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
● Бакота
Перша літописна згадка про Бакоту зафіксована у 1240 році, а у 1981 році це село затопили під час будівництва Дністровської ГЕС. Утім нині це популярна туристична локація, яку часто називають «українською Атлантидою», а саму затоку – «Бакотським морем». Там красиві краєвиди, цілющі джерела та Бакотський скельний монастир. Мандрівники можуть дізнатися більше про цю місцевість завдяки туристичному маршруту «Легенди Пониззя: Бакота і Староушицька громада», а також скуштувати крафтовий бакотський будз, індичий «мініхамон по-бакотськи», трав’яні чаї від місцевого виробника.
Ірина Чириця, Житомир
Фото – з відкритих джерел
