Відпочинок у Хорватії: поради досвідченого мандрівника
Як прогнозують деякі експерти, цього літа Хорватія має всі шанси знов стати туристичною і гостинно приймати українців на відпочинок. Балкани – це недалечко, дуже затишно, мальовничо і смачно, а внаслідок карантину – ще й дешевше, ніж зазвичай. Досвідчений мандрівник Ігор Полуектов вже досконало вивчив цю країну разом з її сусідами, виклав усі її родзинки у своїх блогах і тепер розповідає нам, на яких 5 основних пунктів треба спиратися цього року, щоб організувати самостійну подорож до Хорватії цікаво й не дорого.
ЇДЕМО ДО ХОРВАТІЇ ЛЕГКО Й ЦІКАВО
У сезон цілком можуть трапитися недорогі чартерні квитки до Спліта або Тівата. Будь-які міста підійдуть, якщо квитки дешеві, а плани на Балкани – масштабні. «Якщо планували брати авто в прокат, то пункт значення взагалі не має, – каже Ігор. – Лишається тільки перевірити, чи є в цьому аеропорті чи місті прокат авто і спробувати пошукати варіанти одразу (в режимі інкогніто, бо наступного разу машину вже не знайдете дешево – пошуковик вас запам’ятає)». При цьому мандрівник радить пам’ятати, що якщо обрати різні точки прийому-здачі авто, дуже ймовірно, що попросять доплату близько 40-100 євро (залежить від відстані між пунктами). Вартість чартерних квитків цього сезону буде відома трохи пізніше.
Якщо стартувати на авто з України, то за якістю доріг і швидкістю пересування – варіантів, рівних угорському напрямку, для нас немає, стверджує досвідчений мандрівник. «Якщо мета – саме країни Балкан, то найшвидше їхати маршрутом з зупинками у Будапешті й на озері Балатон, місті Хевіз, – радить Полуектов. – Тоді одразу потрапляєш у столицю – Загреб, а звідти – легко в Любляну, дивитися озеро Блед і Пред’ямський замок у Словенії (це «топчики» подорожі цими краями)». Або ж – в італійський Трієст (така собі імперська Австрія у поєднанні з м’якою Італією – набір справжньої величі й краси, рай для любителів історичних пам’яток. Можна й одразу на море – звертати в бік Пули (а там райський півострів Істрія), або рухатися вздовж усього узбережжя Хорватії, зазирати в маленькі містечка на шляху до Дубровника. «Дубровник – справжня перлина Хорватії, обов'язкова для відвідання», – вважає Полуектов.
НА ЩО РОБИМО СТАВКИ У ЦЬОМУ СЕЗОНІ
Оскільки карантинна ситуація надто непевна – сьогодні музеї й пам’ятки відкриті, завтра – зачинені, розумніше обирати відпочинок максимально «зелений». Тобто не огляд визначних місць у містах, а пам’ятки природи, мінімально забудовані локації. «У більшості країн Європи переміщення навіть у межах держави дуже обмежене й для власних громадян, – пояснює Полуектов. – Хорватія цілком може відкритися для туристів і бути безпечною для них цього року, але краще планувати Хорватію неміську, щоб не стати у будь-який момент жертвою нових обмежень (комендантської години, наприклад)». Зрештою, оглядати міста ніхто не заборонить, а хорватські містечка з їхньою оригінальною архітектурою, розкидані на горах та пагорбах – самі по собі дуже мальовничі й цікаві. Особливо Ігор рекомендує містечко Хум. «Маленький райський куточок у горах Хорватії, здатний зачарувати будь-кого, ще й світовий рекордсмен: у 1991 році Хум із населенням 23 жителі був занесений до Книги рекордів Гіннеса як найменше місто у світі», – розповідає мандрівник. Але при цьому в місті є один поліцейський, один пожежник, один лікар і один суддя, а статут міста зобов’язує ретельно стежити на зовнішнім виглядом будинків, тож вони дуже чепурні. В містечку живуть давніми традиціями, зокрема, готують домашній бренді «Humska biska» за старовинним рецептом кельтів, якому, кажуть, вже більше 2000 років.
А ще в Хорватії є чудові національні парки – Крка та Плітвіцькі озера. Це величезні зелені території з водоспадами, озерами, чудовими ландшафтами. «Крка схожий на Плітвіцькі озера, так само розтягнутий на кілометри вздовж річки, – пригадує мандрівник. – Справжньою перлиною тут є найбільший водоспад – Скрадінскі Бук. Біля нього можна поплавати, і цим із задоволенням користуються відвідувачі». Майже половина території Хорватії – це різні парки, заповідні й рекреаційні зони, тож обрати є з чого. «Можливо, буде обмежене пересування груп на електротранспорті парками, але піші маршрути працюватимуть», – вважає Ігор Полуектов.
ЯКЩО ЖИТЛО – ТО КЕМПІНГ
Той же принцип застосовуємо при виборі житла. Останнім часом багато перевірених, традиційних платформ для бронювання житла частенько нас підводять. Постійні зміни правил пересування і роботи від урядів, негативний вплив карантину на об’єкти розміщення збільшують кількість відмов. Все частіше об’єкти розміщення посилаються на форс-мажори, відмовляють у поселенні й особливо неприємно отримати відхилення запиту в останній момент. «То я б порадив у Хорватії користуватися кемпінгами. Вже є авто, треба лише знайти місце паркування біля моря і пожити в наметі або будиночку, які часто у кемпінгах теж пропонують, – говорить Ігор. – Такий досвід у мене був і досить успішний: обрали кемпінг, бо готелі дуже дорого коштували». Кемпінги – досить популярна у цій країні річ. Це зручно, бо територія закрита, з необхідною інфраструктурою, й обмежені в пересуванні не будете, навіть якщо введуть комендантську годину. «В деяких навіть власні пляжі для ньюдистів є», – відзначає Ігор. Якось вони з родиною орендували будиночок під Ровінем (півострів Істрія) у величезному кемпі. Місце виявилось дуже незвичним. «Багато різних фріків, дехто ходить повністю голим, частина намагаються самовиразитися через дивацькі намети, садочки, галявини, – ділиться досвідом він. – Між лісом і морем виросло справжнє місто з власними порядками, і сама атмосфера дуже зацікавила». За словами Ігоря, такі кемпінги – чудове місце для відпочинку та знайомства з людьми з різних країн.
БРОНЮЄМО АВТО ГРАМОТНО
Альтернатив автомобілю для мандрівників, поки вирує пандемія, майже нема. Та й у «мирні» часи вивчати країну на власному транспорті дуже зручно – це дарує неймовірне відчуття свободи пересувань. Щоб авто не підвело, Ігор рекомендує бронювати його завчасно. «Раджу одразу надіслати їм фото свого водійського посвідчення і впевнитися, що воно дійсне у Хорватії (і попіклуватись про додаток до них у вигляді Міжнародного водійського посвідчення (МВП)). Якщо прокатна контора забракує ваш документ на місці, буде неприємно, – говорить він. – Компанії вигідніше відмовити клієнту, що забронював авто заздалегідь за дешевшим тарифом і перепродати його за поточним, вищим – і вона таким шансом залюбки скористається».
Шукати авто мандрівник радить завжди винятково в режимі інкогніто (авіаквитки, до слова, теж). Як тільки здійсниш пошук зі своїх девайсів у звичайному режимі, то далі знайти нижчу ціну буде вже неможливо. При кожному новому вході в пошук вона ще й буде зростати. Також слід перевіряти безпосередньо сайти прокатних контор і численних брокерів на надійність за відгуками. «Серед брокерів у мене за багато років сформувався свій фаворит: Auto Europe. Не скажу, що там завжди нижчі ціни, а скоріше – більш зручний для мене інтерфейс та питання звички, – ділиться досвідом Ігор. – Серед прокатників частіше виходить обирати EUROPCAR: велика міжнародна компанія із не надто завищеними вимогами і не надто нахабним персоналом». За роки мандрів наш експерт помітив, що є сенс пробувати заходити на сайти компаній через різні проксісервери, використовувати різні варіанти країн в адресі сайтів: для клієнтів різних країн у прокатників/брокерів можуть діяти різні ціни. Щоб зекономити на оренді, можна моніторити акції й промокоди на різних тревел-ресурсах. Але пам'ятати, що промокоди часто працюють як приманка і насправді не дійсні, тож обережно й уважно вивчаймо правила щодо кожної акції (коду) ще до того, як їх клікати.
Коли обраний варіант прокату передбачає франшизу і повну або часткову відповідальність водія, у прокатника ціна страховки захмарна, а ви ще плануєте протягом року подорожувати на авто, то можна придбати страховку в сторонніх страхових компаній (є дуже недорогі онлайн-платформи, де це можна зробити відносно будь-якого авто, або взагалі на своє ім’я і на великий період (хоч і рік). Погоджуватися на умови прокатної контори варто, якщо страховка потрібна лише на одну цю подорож. Замовляти GPS-пристрій при цьому не варто, вважає Полуектов: смартфони з плануванням маршрутів чудово впораються, та й у більшості автомобілів він зараз автоматично встановлений. «Наполегливі вмовляння працівника прокату взяти додатковий GPS за доплату – це майже завжди зайва опція», – говорить мандрівник.
Перед тим як сісти в авто, обов'язково огляньте його ретельно і зробіть фотографування/відеозйомку кожної частини (включаючи салон, диски, дах тощо), радить Ігор. Всі подряпини, пошкодження, які не зазначені в договорі, потім стануть проблемою клієнта. Якщо видали авто з повним баком (це теж треба перевірити, бо то гроші туриста), то й повернути його треба з повним (так звані 8 позначок з 8). За кожну недолиту позначку прокатник візьме подвійну, а іноді й потрійну ціну. Також Полуектов рекомендує мати для подорожей на прокатному авто в Європі чиповану кредитну картку, інакше іноді не виходить платити в паркоматах і в точках оплати платних доріг. «А ще, кредитна картка (не дебітна!) – це головна вимога абсолютно всіх прокатників, – попереджає Ігор. – На кредитній картці прокатник має забронювати певний грошовий депозит на час, поки авто у вас (сума – від 300 євро)».
У ПОШУКАХ КОЛОРИТУ
Ніколи не пізнаєш місцеву культуру, допоки не покуштуєш локальної кухні, не побуваєш у маленьких тавернах і не поспілкуєшся з людьми, які ті страви споконвік готують, упевнений Ігор Полуектов. Шукати автентичні страви і неповторний колорит він радить у маленьких родинних ресторанах, тавернах. «В Хорватії, як і в інших країнах регіону, дуже розвинена ресторанна культура домашнього типу, – каже він. – Це коли родина відкриває ресторан й утримує його довгий час, покоління з покоління. Нові концептуальні ресторани тут не такі популярні: люди просто не вірять, що це смачно».
Тому шукати треба місця, де родинний бізнес ведеться вже років 30-40. Господарі репутацію цінують і бережуть, а місцеві мешканці роками ходять до них їсти, і побувати у цьому середовищі для мандрівника безцінно. Взагалі у Хорватії, можна сказати, все якось по-домашньому, затишно і стосунки будуються на довірі, ділиться враженнями Ігор. Наприклад, господарі апартаментів залишають ключі від вхідних дверей під килимком, а повернути просять так само під килимок, або кинути в поштову скриньку, якщо гостям незручно дочекатися їх. «Якось я автоматично кинув ключ від апартаментів у Спліті в кишеню і згадав про нього десь на під’їзді до Загреба (а це інший бік країни), – пригадує він. – Відправили ключі разом із шоколадкою експрес-поштою в Спліт, хоча господарі наполягали, щоб ми взагалі не турбувались. Добрі люди ці хорвати».
Тетяна Негода, Київ
