Не олінклюзивом єдиним. ТОП-7 туристичних принад Туреччини
Туреччина торік традиційно стала однією з найбільш відвідуваних українськими туристами країн із показником 1 млн 560 тисяч гостей. Причому не лише морем насолоджувалися наші співвітчизники, а й дещо розширили географію своїх поїздок. Окрім Середземноморського узбережжя, а також курортів Егейського та Мармурового морів, українці обирали пізнавальні подорожі до Каппадокії, Памуккале та Стамбула.
Міністерство культури та туризму Туреччини за підсумками минулого року оприлюднило топ місць, найпопулярніших та найчастіше відвідуваних туристами з усього світу. Є серед них і ті, що лиш починають завойовувати увагу українських туристів.
СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У СТАМБУЛІ
Айя-Софія тримає впевнену першість серед музеїв та визначних місць, – торік собор відвідали майже 4 млн людей. Колишній патріарший православний собор, який після захоплення Константинополя османами був перетворений на мечеть, а нині є музеєм, недарма називають восьмим дивом світу.
Ця перлина стародавньої архітектури понад тисячу років була найбільшим християнським храмом у світі (до будівництва Собору Святого Петра в Римі). Собор був побудований у 324-337 роках при Візантійському імператорові Костянтині I, до наших днів дійшла його «версія», відбудована після кількох руйнувань та освячена у 537 році. На час зведення «останньої версії» це було грандіозне будівництво, на якому щодня трудилося 10 тисяч робітників, а вартість проєкту становила три річних доходи Візантійської імперії. Про Айя-Софію оповідали легенди, вона справляла сильне враження не лише своїми розмірами, а й багатством оздоблення. Пізніше храм частково руйнували землетруси, але його знову відбудовували. У кінці травня 1453 року у Софійському соборі відбулося останнє в його історії християнське богослужіння, після чого, як і весь Константинополь, собор був захоплений турками та перетворений на мечеть.
У 1935 році Софійський собор, за рішенням Мустафи Кемаля Ататюрка, став музеєм. З 1985 року Айя-Софія була включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Віднедавна у Софійському соборі доступний аудіогід українською мовою.
МУЗЕЙ МЕВЛЯНИ В КОНЬЇ
Це місце не дуже відоме серед українських туристів. А дарма! Мевляна – це одне з імен легендарного перського поета-суфія Джалаладдіна Румі, який жив у 12 столітті. Його революційне для того часу вчення, засноване на принципах цінності людини, не залежно від походження та соціального статусу, стало основою для кодексу ордена Мевлеві. Цей орден об’єднував мусульманських монахів-дервішів, відомих на весь світ своїм магічним танком. Одягнені у білі шати чоловіки, з високими шапками на головах обертаються навколо себе, промовляючи вірші Мевляни.
Головне місце музею Мевляни у турецькій Коньї, що за 260 км на південь від Анкари, – мавзолей Джалаладдіна Румі. Тут також можна побачити келії дервішів, залу для ритуальних танців, кімнати для молитов та навчання, предмети побуту та мистецтва того часу. Окреме чільне місце займає скринька, в якій, за переказами, зберігається частина бороди пророка Магомета.
Музей вражає як своїми розмірами – 18 тисяч квадратних метрів, так і кількістю туристів та паломників. Минулого року сюди завітали 3,5 мільйона відвідувачів.
РУЇНИ ІЄРАПОЛІСА ТА УНІКАЛЬНІ ТРАВЕРТИНИ ПАМУККАЛЕ
Поєднання історичного та природного багатства цього міста захоплює так, що неможливо описати словами. Стародавнє місто Ієрополіс, яке згадується в Євангелії, відоме як місце останнього спочинку святого Пилипа – одного з 12 апостолів. Тут знаходилися його могила-базиліка, а також унікальний античний театр та міфічні «Ворота в царство Аїда» – вхід у царство мертвих.
Колись місто переповнювали паломники, які бажали на власні очі побачити, як боги забирають піднесені їм у жертву дари, а також ті, хто хотів поправити здоров’я та навіки зберегти свою красу. Ієрополіс також відомий з давніх-давен як геотермальний курорт. За легендою, тут приймала омолоджувальні процедури сама Клеопатра, найвідоміша з купалень носить її ім’я.
Місто та купальні Памуккале (у перекладі «бавовняна фортеця») розміщені на горі, схили якої дійсно білі-білісінькі, наче квітки бавовни, покриті травертином або тібурським каменем. Це полікристалічна міцна гірська порода, що утворилася за тисячоліття, коли вода з геотермальних джерел, перенасичена окисом кальцію, стікала до підніжжя, утворюючи неймовірної краси каскад невеликих «озерець», наповнених теплою кришталевою водою.
У 1988 році унікальні травертини Памуккале було внесено до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. У 2019-му ці місця відвідали більше 2,5 млн туристів.
ПАЛАЦ ТОПКАПИ В СТАМБУЛІ
У перекладі з турецької «топкапи» означає «гарматні ворота». Колись це був головний палац Османської імперії, резиденція султанів протягом майже чотирьох століть. Розташований він неподалік Софійського собору, у живописному місці – на мисі Сарайбурну, де протока Золотий Ріг виходить у Босфор та Мармурове море.
Увага туристів до палацу зросла в рази після зйомок у ньому найвідомішого та найдорожчого серіалу в історії турецького телебачення – «Величне століття», який розповідає про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його кохання до українки Роксолани.
Палац був побудований у 1478 році та являє собою комплекс палацових споруд, державних установ того часу, гарему та мальовничого парку, що разом займають територію близько 80 тисяч квадратних метрів. Тут жили й правили 25 османських султанів.
Серед багатьох цінних експонатів експозиції особливе місце займають смарагд вагою в 4 кг, а також «діамант Кашикчи» розміром 86 каратів.
З листопада минулого року відвідувачі палацу можуть почути про його історію, мешканців та легенди, пов`язані з цим місцем, скориставшись аудіогідом українською мовою. Торік палац відвідало майже 2,4 млн туристів.
РУЇНИ ЕФЕСУ В ІЗМІРІ
Руїни античного міста Ефес – спадщина елліністичного, римського, візантійського, сельджуцького та османського періодів.
Найголовнішими пам’ятками Ефесу є руїни храму Артеміди — одного із семи див світу. Тут знаходяться залишки базиліки святого Іоанна — храму, зведеного на честь Іоанна Богослова; руїни бібліотеки, побудованої на честь римського сенатора Цельса (у часи розквіту вона була третьою за величиною бібліотекою світу); античного театру, що вміщував 24 тисячі глядачів; храму Адріана, побудованого на честь римського імператора. Також тут можна знайти стародавні терасові будинки багатих римлян, стадіон, фонтани, катакомби та інші унікальні пам’ятки старовини.
Неподалік Ефесу знаходяться місця релігійного паломництва. Християни відвідують будинок Богородиці, де за переказами, Діва Марія доживала віку після смерті та воскресіння Ісуса Христа, мусульмани – мечеть Іса Бея, яка є видатною і найстарішою пам’яткою мусульманської архітектури в Анатолії, датованою 1375 роком.
Минулого року ці місця відвідало 1,9 млн туристів.
НЕВШЕХІР, ГЬОРЕМЕ ТА ОКОЛИЦІ
Цей найзагадковіший район має більш відому загалу назву – Каппадокія. Будь-якого сезону до цього регіону, який також у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, їдуть туристи з усіх куточків світу. Приваблює він своїми рельєфами, краєвидами неймовірної краси, загадковою історією та унікальними історичними місцями.
За рельєфи, схожі на поверхню далеких неземних планет, Каппадокія завдячує вулканам, виверження яких тут ставалися приблизно 70 тисяч років тому, й процесу вивітрювання, завдяки якому за десятки тисяч років вулканічні породи перетворилися зокрема на «димарі фей» – величезні стовпи грибоподібної форми, а через кліматичні особливості регіону та окислення земних порід – у деяких місцях утворилися «різнокольорові пейзажі», наприклад, як в унікальній Рожевій долині.
Каппадокія відома своїми скельними монастирями, церквами та підземними містами. Центром туристичної Каппадокії є національний парк Гьореме, де зокрема в музеї під відкритим небом можна побачити старовинні християнські святині, зразки настінного релігійного живопису, фрески, датовані 11 століттям.
У регіоні знайдено більше сорока підземних міст, в яких місцеві мешканці тисячі років тому ховалися від арабських загарбників. Найбільш популярні, відкриті та облаштовані для відвідувачів – Каймакли і Деринкую. Також доступні Озконак, Татларін, Газіемір і Мази.
Ще одним місцем релігійного паломництва в регіоні є містечко Хаджібекташ, назване на честь Хаджі Бекташа Валі – нащадка роду пророка Магомета, духовного засновника у 13 столітті суфійського ордена бекташів, вчення якого містить і мусульманські, й християнські елементи.
СТАРОДАВНЯ ТРОЯ БІЛЯ ЧАНАККАЛЕ
Це ще одне місце зі списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Останки знаменитої Трої, оспіваної легендарним Гомером в «Іліаді», у 19 столітті розкопав археолог Генріх Шліман. Тут, на північному заході Туреччини, на узбережжі Егейського моря, біля входу в протоку Дарданелли, були знайдені руїни стародавнього міста. Його історія більш багата та давня, аніж описує Гомер. На пагорбі Гісарлик знайдено залишки щонайменше дев’яти поселень, існування першого датується 3000-2600 роками до н.е., тоді як події Троянської війни, описані Гомером, датуються істориками 12 століттям до н.е.
Почалася вона, як відомо, між троянцями і данайцями після того, як троянський правитель Паріс вкрав красуню Єлену в спартанського правителя Менелая. 10 років ахейське військо під проводом Агамемнона тримало в облозі Трою і лише завдяки хитрій видумці данайського вождя Одіссея – дерев’яному коню, залишеному під стінами міста як дар богині Афіні, покровительці військових, його вдалося завоювати. Це відома історія: ворота Трої відкрили солдати, що переховувалися всередині Троянського коня, якого містяни нерозсудливо затягнули всередину фортеці. Місто було завойоване, розграбоване та зруйноване, але його історія не скінчилася. Троя відновлювалася та існувала ще щонайменше до 400 р. до н.е. Тут у 5 ст. до н.е. зупинявся та намагався задобрити богів щедрим жертвоприношенням Олександр Македонський, під час походу в Персію.
Згадки про ці події, як і приблизну копію дерев’яного троянського коня, можна знайти в музеї-заповіднику, що займає площу більше 11 тис. кв. м і торік прийняв майже 600 тисяч відвідувачів.
Територія сучасної Туреччини, окрім перерахованих, найбільш облюбованих туристами та паломниками місць, дивує та приваблює і багатьма іншими унікальними історичним та культурними місцями, які за підтримки та промоції держави рік від року стають більш знаними та відвідуваними. Нині щедрим турецьким «all inclusive» уже нікого не здивувати, а от цікавими екскурсіями – скільки завгодно.
Ольга Будник, Анкара
Фото автора
