Як археологічне відкриття на сході Туреччини «переписало» історію людства

Як археологічне відкриття на сході Туреччини «переписало» історію людства

Укрінформ
Храмовий комплекс Гьобеклітепе існував ще до Єгипетських пірамід і цивілізації майя

Якими лиш знахідками не дивує турецька земля. Страусине яйце віком 8,5 млн років, рештки прадавніх людей, що жили 5 тисяч років тому, невідоме досі підземне каппадокійське місто та багато іншого. Такі відкриття – досить звична справа. Навіть море повне несподіванок – нещодавно біля узбережжя Анталії було знайдено корабель, що затонув 1,6 тисячі років тому. Археологи й дослідники, які десятиліттями невтомно працюють на території сучасної Туреччини, розповідають, що кожна знахідка викликає особливі відчуття: після довгих годин роботи, здебільшого під палючим сонцем, ніби відбувається перенесення в часі – на тисячі-мільйони років. Сучасникам відкриваються таємниці доісторичного життя та існування давніх цивілізацій або взагалі повністю змінюються попередні уявлення. Про одне з таких місць стало достеменно відомо лише 25 років тому. З відкриттям на сході Туреччини храмового комплексу Гьобеклітепе історія сучасної цивілізації стала довшою на кілька тисячоліть.

Коли пірамід і Стоунхеджа не існувало

Зі шкільної програми ми знаємо, що після палеоліту та мезоліту наступила епоха неоліту, що в перекладі означає «новий камінь» або новий кам’яний вік. У цей час прадавні люди перестали повністю залежати від природи, перейшли від мисливства і збиральництва до самостійного вирощування рослин і тваринництва, до осілого способу життя. Саме тоді почалися перші спроби створення прикладів стародавньої архітектури, в тому числі храмової. До відкриття Гьобеклітепе вважалося, що найдавніші пам’ятки стародавнього храму були знайдені на Мальті та датувалися 4 тисячоліттям до нашої ери. Із відкриттям Гьобеклітепе та доведенням науковцями його віку – 12 тисяч років, історію довелося «переписати», а храмовий комплекс на «пузатій горі» нині є найстарішим із відомих на Землі місцем поклоніння.

Вчені довели, що над створенням храмового комплексу Гьобеклітепе працювало щонайменше 500 людей, які на той час уже діяли узгоджено, мешкали на одній території та вели спільне господарство. Для забезпечення тих, хто працював на будівництві, а з часом і паломників, потрібно було мати постійний доступ до продуктів харчування та місця для мешкання. Вчені схиляються до того, що саме будівництво цього храму відіграло важливу роль у переході від мисливства і збиральництва до осілого способу життя, сільського господарства – фактично до зародження цивілізації у сучасному її розумінні. Гьобеклітепе існував тоді, коли ще не було Єгипетських пірамід (приблизний вік – 4,5 тисяч років), цивілізації майя (3,5 тис. років), а Стоунхедж звели лише через 7 тисяч років.

Випадкова знахідка землероба - справа життя археолога

Ці місця відомі науковцям давно. Стародавнє Межиріччя або Месопотамія — одна з великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході, в долині річок Тигру і Євфрату, розміщувалася частково на територіях, які зараз є сходом сучасної Туреччини. Одним із поштовхом до початку розкопок саме на пагорбі Гьобеклітепе, що перекладається як «пузатий пагорб», став великий кам’яний стовп із малюнками на ньому, викопаний випадково місцевими мешканцями у 1994 році. Хоча про те, що місцина приховує секрети, було відомо ще у 1965 році. Оцінити місцевість та знахідки місцевих землеробів прибули археологи з Німеччини, а в 1996 році за справу взявся професор Німецького археологічного університету Клаус Шмідт. Це зараз до Гьобеклітепе веде рівненька дорога, а на початку дослідження тут не було доріг до самого пагорба, частину шляху група вчених долала самотужки, пішки через усі нерівності тутешніх рельєфів.

Першу «зустріч» Шмідт описав у численних працях та книзі «Вони будували перші храми», виданій у 2006 році. «Ми усвідомили, що бачимо перед собою гігантський археологічно значимий об'єкт, і наш настрій миттєво перейшов зі стану летаргії в стан збудження… Наш і без того вже величезний інтерес до цього місця став воістину безмежним», - ділився археолог. На той час, коли група прибула на місце, земля вже відкрила дещо з прихованого тисячоліттями. Це були кам’яні брили та стовпи, які заважали тутешнім землеробам і ті недбало складали їх біля підніжжя. Пізніше Шмідт зізнався, що при первинному огляді йому стало зрозуміло, що вивчення цього місця буде справою його життя. Так і вийшло. Шмідт був керівником розкопок до самої смерті у 2014 році. На той час йому було 60 років.

Розкопане археологами – мінімум від прихованого під землею

Розкопки почали без зволікань. Коли археологи зняли верхній шар ґрунту, під ним постала кам’яна споруда у формі кола, основу якої складають колони та Т-подібні стовпи, оздоблені різьбленнями. При проведенні розкопок у центрі храму знайшли дві величезні плити, а поруч багато невеликих скульптур. На стовпах вибиті лисиці, змії, скорпіони, кабани, леви, різноманітні птахи. Із символів зображені коло, півмісяць, хвиляста решітка, голова бика або барана. На багатьох каменях символи були розміщені рядками.

На території храму також було знайдено кілька скульптур деміургів - творців світу за уявленням тодішніх людей. Зовні ці фігурки схожі на людей, але без облич. При цьому руки, якими вони створили землю, вирізані дуже чітко. Про те, що храм приймав свого часу паломників, свідчать сліди жертвопринесень. Найближче поселення того часу знайшли на відстані кількох десятків кілометрів на південь.

Безперечно, все знайдене археологами на Гьобеклітепе має вагу для істориків та науковців. Водночас, найбільше відзначають Т-подібний стовп - обеліск із зображеннями та написами, вага якого близько 50 тонн, а також невелику (65 см висотою) фігурку людини, вік якої оцінюється 12 тисячами років.

Діаметр одного із найбільш досліджених комплексів - 30 метрів, на цьому майданчику знаходиться 20 кам'яних стовпів. Таких круглих майданчиків на Гьобеклітепе розкопано шість, а поруч є щонайменше 16 подібних кіл та 250 стовпів. За попередніми оцінками, аби повністю розкопати ці місця, потрібно щонайменше 50 років. Звичайно, цей період може затягнутися, якщо у процесі знайдуть щось ще більш загадкове та цікаве.

Астрономічні щоденники та мова символів

Вчені розтлумачили частину символіки Гьобеклітепе, застосувавши різні види аналізу та навіть врахувавши астрономічні події того періоду. Дві колони в центрі, на їх переконання, символізують чоловіка та жінку. А вибиті на стовпах малюнки - це не просто творчість пращурів, а літопис тогочасних подій, опис бачення світу та астрономічні щоденники. Тобто Гьобеклітепе був не лише храмом, а й обсерваторією. А зображення деяких тварин на стовпах, наприклад, скорпіонів – не що інше як позначення сузір’їв. Образи лисиць та змій, а також ряд інших символів позначають переміщення космічних тіл і зіткнення планет.

Зберігає це місце ще одну велику таємницю. Вчені встановили, що храмовий комплекс було свідомо завалено землею. Тобто люди, які його побудували, були вимушені чи вирішили за своїм бажанням покинути осілі місця. Аби зберегти своє творіння, а, можливо, і колись повернутися до нього, споруду засипали землею, створивши величезний пагорб. Завдяки такій «консервації» стародавні колони не стали жертвами вивітрювання, збереглися до нашого часу ледь не у первозданному вигляді.

Втручання НЛО чи ворота до раю

Існують і більш загадкові теорії виникнення Гьобеклітепе. Одна з них говорить про те, що стародавні люди не могли самотужки звести таку споруду, адже не мали знань для будівництва такого храму і навіть найпростіших пристроїв для встановлення колон вагою 10-20 тонн. Відповідно, з’явилося припущення, що без втручання інопланетних «помічників» не обійшлося.

Існують і версії, що колись ця місцевість була домівкою для Адама та Єви, адже вона підходить до опису раю у Біблії. А Гьобеклітепе — це і є ворота до оспіваного у святих писаннях місця. За іншими припущеннями, стародавня споруда – це прототип Ноївого ковчега. Так це чи ні – важко сказати. Дослідження тривають.

Мінкультури та туризму Туреччини визнає територію площею 80 га об’єктом археологічних досліджень, який перебуває під особливим захистом держави. Вчені встановили, що на плато Харран, де розміщено Гьобеклітепе, у формі півмісяця на відстані 30-40 км один від одного існували поселення епохи неоліту одного періоду – 12 тисяч років тому. На цій території є 250 цікавих для вивчення науковцями курганів. Уже встановлено, що під деякими з них є схожі до Гьобеклітепе храмові споруди. Загальна їхня кількість - близько 21. Роботи археологам тут ще на багато років. Які саме таємниці приховані під товстим шаром землі та піску - належить дізнатися.

У 2018 році храмовий комплекс був переведений із попереднього списку, де він перебував упродовж попередніх семи років, до основного списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут побудували сучасний музей, а над місцем розкопаного храму зведено накриття. Гьобеклітепе, який поки не став місцем туристичного паломництва, чекає на відвідувачів, аби показати, що 12 тисяч років тому життя вже вирувало й було не менш цікавим, ніж зараз.

Ольга Будник, Гьобеклітепе-Анкара

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-