Спадщину отця-композитора Вербицького представить фестиваль на Львівщині
Про це кореспондентові Укрінформу повідомила керівник фестивалю Ганна Середа.
«У дивом збереженій церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де отець Михайло Вербицький відслужив свою першу Службу Божу та виголосив свою першу проповідь, розпочнеться наш духовно-музичний фестиваль. Тут відслужать Божественну літургію на музику Вербицького. Участь у ній візьме академічна чоловіча хорова капела «Дударик», - зазначила Середа.
У програмі фестивалю – наукова конференція, під час якої виступлять дослідники життя і творчості Вербицького. Крім того, відбудеться низка презентацій, зокрема, нового туристичного маршруту «Завадівськими стежками отця-композитора Михайла Вербицького», який створили місцеві ентузіасти.
Як відомо, до Завадова Михайло Вербицький прибув у 1850 році після закінчення Перемишльської семінарії та висвячення на священика. Це була його перша парафія. Разом із отцем сюди приїхала його дружина Катерина, син Іван та місячна донька Марія. Через рік у сільській оселі священика народився син Михайло. А ще через рік молоду сім`ю спіткало горе: у віці 1 рік і дев`ять місяців на другий день після Водохреща померла донька. Запис про її смерть батько зробив у церковній книзі власною рукою. Метричну книгу про померлих із цим записом віднайшли у церковному архіві Ганна Папірник та старший науковий співробітник Львівського історичного музею Світлана Кочергіна. А на священичому цвинтарі на подвір`ї «нової», збудованої у 1812 році церкви, де правив Вербицький, селяни доглядають маленьку могилку, в якій під скромним хрестом покоїться Марійка.
Молодий парох підготував основу для приходської школи, згуртував селян, маючи написану ним музику Літургії та хориста-професіонала Івана Музикевича, організував хор церковного піснеспіву. Традиція передавалася через покоління, і сьогодні завадівський церковний хор продовжує виконувати твори на музику отця Вербицького.
Церква, де правив отець Вербицький, примітна і своїм іконостасом, який, за переказами, сплив на воді після того, як запався сусідній Щеплоцький монастир. Датований 1713 роком іконостас, згідно з даними відомого історика Мечислава Гембровича, є працею художника Томаша Осташевича, пов'язаного з колом меценатства Яна III Собєського в Жовкві. Попри солідний вік та перипетії ікони ніби щойно вийшли з-під пензля майстра. Крім того, 2012 року в церкві віднайшли реєстрову книгу, в якій є записи, зроблені 1852 року рукою отця Вербицького. Було також знайдено Євангеліє цього періоду, старі фелони, свічники, ікони й інші сакральні речі. Їх збереженню сприяло те, що це була єдина церква в районі, яку не закривали в часи тоталітарного режиму.
