2021-2030. Чи з’їсть «TikTok» отой «YouTube»?

2021-2030. Чи з’їсть «TikTok» отой «YouTube»?

Укрінформ
Які там торговельні війни? Сьогодні “TikTok” – найважливіший експорт Китаю

Понад 30 років відносно невеличкий шмат землі площею 116 км² неабияк впливав на спосіб життя, праці та розваг цілого людства. Ви ж не суперечитимете, що Силіконова долина (Silicon Valley), штат Каліфорнія, весь той час формувала і визначала наше буття. Хоч що візьміть: від веб-сайтів, де ми з дому робимо закупи, через послуги онлайн-трансляцій, вебінари та стрім-відео, до фірм, які підтримують нашу електронну пошту, – всі важливі штаб-квартири ІТ-гігантів знаходяться в цьому американському куточку, названому цифровим раєм.

Принаймні так було донедавна. Поки бурхливо не почав розвиватися новітній сервіс “TikTok”, який дещо непомітно для західної цивілізації сповила та поширила материнська компанія, китайська корпорація “ByteDance” (字节跳动, “Beijing ByteDance Technology Co., Ltd.”). Від пелюшок місія компанії лунала відповідно – “Надихайте на творчість, збагачуйте життя”. Виявилося: йдеться не про якусь задрипану фірмочку, а про синдикат, де (2020) працює 70 тис. співробітників, а капіталізація (2020) сягає $100 млрд. Подивіться, як виглядає КНР ХХІІ століття.

Чжан Імін
Чжан Імін

Перша вражаюча цифра. Компанію “Beijing ByteDance Technology Co., Ltd.” заснував у 2012 р. колишній сисадмін Чжан Імін (张一鸣; 1953). Тепер вона очолює список “Тор 10” найуспішніших стартапів світу (див. тут). Хоч як це вражає, але саме за китайською “ByteDance” шикуються: №4 “SpaceX”, №5 “Airbnb”, №8 “Epic Games”.

штаб-квартира компанії “ByteDance”, Пекін, КНР
Штаб-квартира компанії “ByteDance”, Пекін, КНР

Думаю, Ілон Маск лютує і тому вирішив летіти на Марс: на Землі йому «китайозі» жити не дають… А чого тут дивуватися? У 2016 р. навіть офіс корпорації “ByteDance” відкрився гігантських розмірів – 15 000 м² (див. тут).

*   *   *

Раптом, приблизно у 2017 р., те, що здавалося несхитним, уся могутність Силіконової долини ураз зблякла. Поряд із іншими діджитал-продуктами, імпортованими з Китаю, сервіс “TikTok” раптом замірився переформувати технологічне майбутнє людства – майбутнє, в якому культура та інтереси Шанхаю й Пекіна більше впливатимуть на світову ІТ-галузь, аніж затока у Сан-Франциско.

Знаєте, я тут не пересмикую факти. Просто “ByteDance” побачив порожню полицю в е-комерції та знайшов власну фішку, визначивши свій продукт так:

- “TikTok” – найважливіше місце для короткоформатного мобільного відео – від 15 до 60 секунд. Наша місія – надихнути на творчість та дарувати радість.

І трах-бах: “TikTok” одночасно відкрив офіси по цілій планеті, рахуючи Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Лондон, Париж, Берлін, Дубай, Мумбаї, Сінгапур, Джакарту, Сеул і Токіо. Більше того, вони дали світові нових героїв, втілюючи у життя ідею батька поп-арту, українського русина Андрія Варголи (Andy Warhol; 1928-1987):

- У майбутньому кожен зможе стати всесвітньо відомим на 15 хвилин (In the future, everyone will be world-famous for 15 minutes).

Розвінчуємо перший міф. По-перше, подібної нісенітниці наш земляк ніколи і ніде не говорив. Останні дослідження його творчості свідчать, і це – по-друге. Оригінальна цитата, схоже на все, висмикнута із буклету 1968 р., виданого до персональної виставки батька світового поп-арту в Швеції. Але, на думку американського арт-критика Блейка Гопніка (Blake Gopnik; 1963), подібний хайп міг придумати виключно європейський куратор, перший очільник Музею сучасного мистецтва Стокгольма Понтус Хультен (Pontus Hultén; 1924-2006). Більше того, як зізнався містер Гопнік часопису “Marketplace” у 1980 р., сам Енді Уорхол завжди підкреслював, що подібного безглуздя він ніколи ніде бовкнути не міг.

*   *   *

Елейн Цзин Чжао
Елейн Цзин Чжао

На черзі – міф другий. Досі по обидва боки Атлантики йшлося про те, що “Made In China” – це кострубате тавро, знак чогось недоброякісного, штемп ширвжитку. У сучасному світі ситуація стрімко змінюється. Як запевняє старший викладач школи мистецтв та засобів масової інформації Університету Нового Південного Уельсу (The University of New South Wales, UNSW), Австралія, доктор Елейн Цзин Чжао (金燕玲).

- Раніше йшлося про те, що Китай випускає власні версії західних цифрових продуктів. Сьогодні ви спостерігаєте ситуацію, коли західні платформи соціальних медіа навчаються у китайських аналогів. Бо віднедавна китайські програми, платформи та сервіси виглядають зовсім інакше, ніж західні аналоги.

Звичайно, найвідомішим сьогодні у світі є китайський сервіс “TikTok”, який у сегменті вірусного відео має щомісяця аудиторію 700 мільйонів активних користувачів; 100 мільйонів із них мешкають у США, а ще 100 мільйонів – у Європі.

Цзянь Лін
Цзянь Лін

Далі – міф третій. Про це широко не розповсюджуються, але відео-сервіс “TikTok” має китайське походження. І той сумнівний фон корпорація “ByteDance” із штаб-квартирою в пекінському районі Хайдянь – до речі, “університетському районі” – намагається всіляко притлумити. Чому? Відповідь має доцент Університету Гронінгена (University Оf Groningen) в Нідерландах, автор кількох книг про китайські галузі впливу та технологічні платформи Цзянь Лін (林健):

- Вони прагнуть, аби у зарубіжних користувачів склалося враження, що це не китайські платформи, а всесвітні сервіси. Виробники з КНР і справді хочуть створити у публіки враження, що вони – зовсім не китайці, а лише інші, глобальні платформи.

Чи є підстави для подібної таємничості? Так. Досить згадати жорстку позицію колишнього президента США Дональда Трампа щодо китайського відео-сервісу “TikTok”, котрий без будь-яких переконливих доказів стверджував: він – виклик національної безпеки. Рішуче виступають проти віртуальної експансії “TikTok” й інші країни, рахуючи Індію, де в червні 2020 р. сервіс було заборонено. Чи Пакистан, який оголошував торік, на десять днів у жовтні, відео-сервіс із КНР поза законом.

*   *   *

Немає диму без вогню? Немає.

Справа не в пришелепуватих ідіотах на кшталт російського блогера Михайла Литвина, котрий минулого тижня за бабки (85 тис. рублів; приблизно $1150) скотчем примотав знайомого фріка до пуза гелікоптера “Robinsson 44” і ширяв із ним над землею; в Московії у народу клепки з голови давно посипалися… Але 6 млн переглядів є 6 млн переглядів – так на Youtube дзвенять серйозні гроші...

Є більш небезпечні, бо поширеніші на “TikTok” речі, про які сьогодні пишуть світові ЗМІ. Але, щоб їх зрозуміти, для початку подивимося на цільову аудиторію (ЦА) китайського сервісу вірусного відео. Не хочете ходити посиланнями (див. тут), для лінькуватих напишу тут.

ЦА “TikTok” – 80% користувачів молодше 29 років, 65,4% жіноча аудиторія.

І? Пояснюю, але знову почну із запитання: якщо ви зареєстровані й серферували у “TikTok”, чи зустрічалися вам помаранчевий квадрат/чорний квадрат? Так позначають веб-сайти із рейтингом X. Іншими словами, порно-сайти. Й оті помаранчеві та чорні квадратні смайлики насправді спрямовують користувачів – в основному – на найпопулярніший у світі веб-сайт з безкоштовною порнографією “PornHub”. Чому саме такі емодзі? Ну, тому, власне, що логотип “PornHub” чомусь досить схожий на них, а помаранчеві та чорні бульбашки поряд проявляють назву компанії, подібно до того, як смайли з’являються при наборі один біля одного.

“секретні” коди смайлів “TikTok”
“секретні” коди смайлів “TikTok”

І такий тип тегів розміщується на відео-матеріалах, що посилаються на веб-сайт або на загальні концепції сексуального характеру в цілому. Будемо відвертими, власники сервісу “TikTok” суворо ставляться до завантаження сексуального контенту на платформу, але користувачі швидко призвичаїлися обходити сувору модерацію, позначаючи повідомлення такого роду… загальновживаними смайлами.

Як сказав би телеведучий з відомого мультика про Карлсона, побачивши “TikTok”:
- Убедительно просим увести ваших детей от наших голубых экранов.

*   *   *

Тепер про буцання китайських ІТ-корпорацій із західними гігантами високотехнологічної галузі. Сам факт, як сервіси із КНР взаємодіють із користувачами, та послуги, які вони пропонують, впливають на західні платформи. Наведу один із прикладів: усе із піднебесної рухається в бік створення супер-додатку (superapp). В Україні є одна його бліда подоба – “Дія”.

Такий, власне, світовий тренд. Як стверджує засновник голландського агентства соціального маркетингу “@manycreators” Фабіан Увеханд (Fabian “Bern” Ouwehand; 法比安), яке консультує компанії та тих, хто впливає на використання “TikTok” і його китайської версії – сервісу “Доюнь” (抖音):

Фабіан Увеханд
Фабіан Увеханд

- У сучасному Китаї з’явилося чимало супер-програм, користуючись якими ти в одному додатку робиш багато різних речей. Найпопулярніша комбінація? Зрощення соціальних медіа та комерційних сервісів. У Китаї користувачі соціальних мереж звикли до комерціалізованої версії розваг і залюбки користуються послугами з е-комерції та бізнесу через відповідні додатки.

Наприклад, на “Доюнь” користувачі можуть купувати конкретні продукти безпосередньо з відео-сервісу, переглядаючи короткі рекламні ролики, розміщені на платформі виробниками. Це та нова комбінація, яку на Заході (в Європі та Північній Америці) сьогодні активно просуває “TikTok”, впроваджуючи інтеграцію з канадською онлайн-торговою платформою “Shopify” (див. тут), запущену від жовтня 2020 р.

*   *   *

Пару цифр, аби ви збагнули, на що замахнулася Піднебесна. Станом на травень 2021 р. в режимі світової е-комерції компанія “Shopify” використовує пропозиції від 1700000 бізнесів у 175 країнах світу, які канадці об’єднали власною онлайн-платформою. За даними австралійської аналітичної компанії “Builtwith”, що регулярно оглядає 673 мільйони веб-сайтів планети, станом на 2021 р. на “Shopify Inc.” працює 1580000 веб-сайтів, а її загальний валовий обсяг товарів перевищив $61 млрд. І це розвиток бізнесу за якихось 15 років; стартап в Оттаві, провінція Онтаріо, німецький канадець Тобі Лютке (Tobias “Tobi” Lütke; 1980) започаткував у 2006 р.

Чи візьміть інший приклад – китайський багатофункціональний супер-додаток “WeChat” (微信, або: “Вейсінь”, дослівно: “Про це говорять”, або: “Мікро-повідомлення”). Розроблений у 2011 р. компанією “Tencent Holdings Ltd.” Шеньчжень, провінція Гуандун,​ для обміну повідомленнями та застосуваннями в соціальних мережах, у 2018 р. суперапп став найбільшим у світі автономним мобільним додатком – щомісяця понад 1 мільярд активних користувачів!

Азіати швидко вчаться на здобутках конкурентів. Завдяки широкому спектру функцій тепер суперапп “WeChat” описується власниками як “додаток для всього”. У Китаї він перетворився на "супердодаток", забезпечуючи кожного користувача широким колом послуг: обмін текстовими та голосовими повідомленнями, фотографіями та відео, зум-звернення ("один-до-багатьох"), відеоконференції, виклик таксі, служба знайомств, відеоігри, обмін геомітками. Не випадково, рядові китайці вважають “WeChat” не додатком для чатів, не платіжною платформою, а гідом, який дозволяє “бути в курсі того, що роблять твої друзі”.

Подібний підхід по створенню супераппів передбачає миттєвий аналіз та передачу Big Data (великі масиви даних). Адже на єдине, зручне для користувача місце слід перетворити, інтегрувати в єдиний супер-додаток різні системи. І зробити це слід для юзера комфортно. На щастя, демографічні показники – на боці ІТ-розробників. Молодші користувачі новації приймають швидше, ніж старше покоління – завжди насторожене. Сучасна юність більше цінує зручність, аніж конфіденційність. Європа і тут двобій світів програє: середній вік китайця – 37 років, німця – 46.

*   *   *

Збагнувши нові тренди, Старий і Новий світи заворушилися, оскільки західні компанії нарешті второпали, що битву на полі е-комерції вони Піднебесній на очах програють. Ось чому, на мій погляд, такі західні гіганти, як “Facebook”, знехотя, але під власною парасолькою взялися об’єднувати різні функції та надавати користувачам раніше відсутні послуги. Ви помітили, як буквально в останні роки проєкт Марка Цукерберга інтегрував у FB онлайн-відео (додаток “Facebook Watch”) та можливість закупів (платформа “Facebook Marketplace”).

Ось чому, здається, й “Instagram”, що належить “Facebook”, протягом останніх місяців додав повторювані відео, схожі на “TikTok”, назвавши послугу “Instagram Reels”, а ще – узявся налагоджувати е-комерційний зв’язок із “Shopify”, пропонуючи начебто нову послугу, мовляв, фани поп-зірок та селебрітіз у нас також мають можливість купувати товари, які їх улюбленці демонструють безпосередньо на своїх сторінках.

Руй Ма
Руй Ма

Схоже на те, що саме Китай, вивівши на західний ринок свій, перевірений удома “TikTok”, змусив світову економіку, почухавши потилицю, ворушитися. Мої припущення підтверджує ІТ-експерт з технічних питань, засновниця консалтинговох компанії “Tech Buzz China” Руй Ма (Rui Ma), котра працює в Силіконовій долині і вже допомагала запускати 500 стартапів:

- Лише більшатиме компаній, що намагатимуться додати більше й більше функцій у свої програми, додатки та платформи. Це, мабуть, найбільш помітний крок, що демонструє вплив на західну економіку китайських ІТ-технологій.

Разом із тим, запропонована з Пекіна модерація соціальних медіа має суттєві, комерційні вимоги. Не дуже давно (грудень 2019 р.) сервіс “TikTok” зазнав нищівної критики за кібербулінг – дискримінаційне ставлення до користувачів із обмеженими можливостями та надмірною вагою. Адже їхні відео свідомо позбавлялися пріоритетів на широкий показ. Такою виявилася спадщина китайської версії, сервісу “Доюнь”, принципи функціонування якого розроблювалися виключно під ринок КНР. У Піднебесній, щоб запобігти кіберцькуванню, від модераторів вимагали заздалегідь обмежувати активність користувачів із “ненормальним виглядом тіла”, “потворним обличчям”, “великою кількістю зморшок”, видаляючи ролики на тлі “сільських нетрів” та “напівзруйнованого житла”.

Переживши скандал 2019 р., адміністрація додатку “TikTok” переконує: їхня політика толерантності поглиблена, що забезпечило домінування в актуальному контенті більш відкритих і менш цензурованих смаків та культури Заходу. Кого цікавить, прочитайте цікаві думки про те, як соціальні медіа впливають на імідж тіла: див. тут.

структура корпорації “ByteDance”
Структура корпорації “ByteDance”

*   *   *

Тим часом, комуністичний Китай є Китаєм комуністичним, де Партія навчила підприємців, як гегемоном керувати власним бізнесом. І “TikTok” тут не виняток. Попри публічні запевнення щодо лояльної політики модерації контенту, пекінський відео-сервіс більш активно контролюється, аніж відомі західні соціальні медіа. На червоному Сході давно навчилися втручатися раніше, ніж грім гримне, а потім ще й мужик перехреститься. Щодо потенційно тривожного змісту та суперечливого контенту китайська корпорація “ByteDance” завжди діяла на випередження: Партія тут ще може добряче понадавати по… супераппу.

Опублікований у вересні 2020 р. звіт щодо прозорості свідчить: зокрема, із 104 мільйонів відео, вилучених з “TikTok” у першій половині минулого року, 90,3% були видалені ще до того, як почалися їхні перегляди, а 96,4% – видалені самим додатком, перш ніж адміністрацію про порушення правил попередив користувач.

Довелося пошукати факти, але можемо порівняти цю картину з політикою модерації контенту, скажімо, відео-хостингу “YouTube”, сервери якого від 2006 р. знаходяться в Сан-Бруно, Каліфорнія. Поки криза коронавірусу не змусила адміністрацію американського сервісу здебільшого покладатися на автоматизовану модерацію, а не на людське втручання, у активних видаленнях відео автоматизована програма явно відставала від “TikTok”.

Для порівняння: за три місяці (квітень-червень 2020 р.) 95% відео на американському відео-сервісі було видалено “автоматично”, хоча лише 42% не мали переглядів до того, як їх зняли з контенту. І це при тому, що у січні 2020 р., щоб дотримуватися Закону про захист конфіденційності дітей в Інтернеті (Children’s Online Privacy Protection Act, скорочено COPPA), “YouTube” запровадив нові обмеження щодо “дорослого контенту” та “дитячого контенту”.

фінансова оцінка успіхів від Блумберг
Фінансова оцінка успіхів від Блумберг

*   *   *

Чим, власне, відрізняються “Facebook” і “TikTok”?

У першу чергу, алгоритмами. У другу чергу, способом викладу контенту та типом фільтрації інформації. Гаразд, зараз поясню на пальцях.

Поки “Facebook” і “Twitter” рекомендують вам публікації на основі того, чим поділилися у стрічці новин ваші френди, “TikTok” та інші китайські сервіси на підставі аналізу зібраної інформації про вас спрямовують до користувача контент, який, на думку модераторів, саме вам сподобається. Розумієте різницю? У “FВ” вас годують вподобаннями друзів, на пости яких ви раніше звертали увагу, у “TT” – напихають самовдоволенням. Хто має рацію, – обирати користувачеві.

Разом із тим, найголовніша, найсуттєвіша різниця полягає зовсім в іншому. Ви як споживач ні для “Facebook”, ні для “TikTok” значення не маєте. Власникам соціальних мереж важливо інше – сформувати потрібний спосіб масового споживання інформації, а під це підвести е-комерцію, бо лише вона рухає тими, хто створює популярний контент. Крапка…

Рубо Лян
Чжан Імін та Рубо Лян

*   *   *

За китайською моделлю використання алгоритмів, досліджень та рекомендацій, користувачі менше сприймають окремих творців контенту, бо на них не зважають. Якщо на відеохостингу “YouTube” популярні блогери лише із часом перетворилися на знаменитостей – завдяки своїй харизмі та здатності зібрати армію відданих фанів, то на “TikTok”, знявши одненьке відео, буквально кожен може за ніч стати зіркою. Якщо чітко влучить у популярний таргет. Але така слава швидко розвіюється, якщо наступний ролик вчасно не струсне контент китайського відео-сервісу.

Що там далі із “TikTok” діятиметься, одному Яшмовому Імператору (玉皇, Юй-ді) відомо. 20 травня 2021 р. 38-річний засновник “ByteDance” Чжан Імін, чиї особисті статки Індекс мільярдерів (Bloomberg Billionaires Index; №39) оцінив у $44,5 млрд, заявив: до кінця року він залишить посаду генерального директора і відіграватиме іншу роль у компанії. Його наступником стане ровесник, колишній HR-директор корпорації Рубо Лян (Rubo Liang): разом вони навчалися в університеті, були “безцінними партнерами”, а Рубо розробляв технологічну структуру фірми, а також наймав співробітників та керував персоналом.

Чжан Імін
Чжан Імін

Правила, а особливо ставлення до роботи не зміняться: кожен із 70 тисяч працівників “ByteDance” зобов’язаний особисто розвивати корпоративні ідеї та бути на “ти” із “TikTok”. Як залучити до персональної участі величезний колектив, Чжан Імін прекрасно знав, а в недавньому інтерв’ю гонконгському тижневику “South China Morning Post” заявив:

- Протягом тривалого часу я просто дивився відео на TikTok, а сам їх не знімав. Думалося, цей продукт – виключно для молоді. Потім ми зобов’язали буквально всіх менеджерів робити власне відео, виставляти в TikTok та збирати найвищу кількість лайків. У протилежному випадку їм доводилося зранку публічно віджиматися. Це стало величезним стимулом і для мене особисто.

*   *   *

І – на завершення.

Які такі торгові війни?! Сьогодні “TikTok” – найважливіший експорт Китаю.

Невдовзі настане той час, коли Псалом Давидів 23:4 лунатиме дещо скоректовано:

- Коли я піду нехай навіть долиною Силіконової темряви, то не буду боятися супераппів, бо Ти при мені, Твоє залізо й Твоя Big Data, які мене е-втішать!

Чого кліпаєте очима? Відтепер китайці відкриті.

Наприклад, навіть ви можете ознайомитися із детальним, гарно структурованим звітом “Статистика доходів та використання TikTok” (2021). Щоправда, доведеться роздобритися на бабло: див. тут.

Олександр Рудяченко
Використані джерела: 1234567,  89101112,  131415161718

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-