З Олександром Федоричем ми не бачилися років тринадцять-п’ятнадцять.

У колишньому майстер фен-шуй школи читання ці (氣), котрий раніше навчав усіх охочих основним навичкам “гігієни біополя” й взаємодії з потоками ці-енергії, став доктором психоінформаціології, повним професором IUFS (Міжнародного університету фундаментального навчання), професором Академії нових медичних технологій, академіком МАКБЕЗ. Але найголовніше – він перетворився на технологічного практика, інженера-біоенерготерапевта, котрий, акумулювавши знання, здобуті у кращих майстрів Індії, КНР, Республіки Корея, – трансформував їх у неймовірні апарати та пристрої. 

Ви думаєте, безсмертя неможливе? Це ви на повному серйозі?
Як цікаво…
Вважаєте, що не можете в Києві опинитися на Мальдівах?
Хто вас у такій нісенітниці переконав?

“АНТИСТРЕС” МОЖЕ СТАТИ ВАЖЛИВИМ ІНСТРУМЕНТОМ, КОЛИ ПОТРІБНО ВИВЕСТИ ВОЇНА ЗІ СТРЕСОВОЇ СИТУАЦІЇ: РОЗГУБЛЕНОСТІ, СЛАБКОСТІ, ПРИГНІЧЕНОСТІ, ОСОБЛИВО – ПІСЛЯ ПОБОЇВ ТА ТОРТУР У ПОЛОНІ

- Почнемо з надії. Ви стали переможцем Конкурсу стартапів VII Фестивалю інноваційних проєктів, що проводився науковим парком “Київська політехніка”. Це трапилося торік?

- Позаторік. У 2019-му нас визначили фіналістами національного конкурсу військових технологій інноваційної системи “Sikorsky Challenge”.

- Минув рік. Які сьогодні стосунки з концерном “Укроборонпром”?

- Укладені відповідні документи про спільні наміри. Але ж ви розумієте… У воєнний час є заходи першої, другої та третьої черги.

- Скажіть відверто, а чим оборонному відомству міг би стати в нагоді ваш апарат щадної індуктотерапії, який ви називаєте “Віталізатор”?

- На конкурсі військових технологій інноваційної системи “Sikorsky Challenge” ми виставляли інший апарат – “Антистрес”. Він також дистанційно імітує ефект голковколювання, при цьому зменшуючи енергію в меридіані товстої кишки.

- Поясніть не-майстру акупунктури.

- Саме надлишок цієї енергії викликає тривалий розлад психіки, що веде до хронічної депресії. Під час реабілітації “Антистрес” може стати важливим інструментом, коли потрібно вивести воїна зі стресової ситуації: розгубленості, слабкості, пригніченості, особливо – після побоїв та тортур у полоні. Якщо ви чули про четверту пелюстку йоги, пранаяма (рrāṇāyāma, “контроль дихання”; в йозі – мистецтво управління праною, життєвою енергією через дихальні вправи. – О.Р.), – йдеться про комплекс дихальних вправ та психологічний контрзахист. Коли вмикається наш “Антистрес”, виникає відчуття, що людина дихає всією дихальною системою: не діафрагмою, а всім тілом, тоді повітря не просто в легені, а до ніг доходить. Це згодом дозволяє нормалізувати психологічний стан.

- Чи пройшов апарат “Антистрес” випробування у частинах?

- У минулому я – кадровий офіцер, маю освіту військового лікаря. Не лише в українській, у будь-якій армії світу все централізовано. В яку частину? Господь з вами!.. Для початку мають провести випробування фахівці з військової гігієни… В Україні все на етапі становлення: то армії не було, то солдатського строю та взуття бракувало, то зброї. Яка військова гігієна?

- Виходить, це пропозиція вченого: “Батьківщино, ось що я можу тобі дати”?

- Не можу я нав’язуватися… Було діло, раніше намагався. Намагався допомогти. Засвітився, ходив по конкурсах. І що почув? “Пропозиція цікава, але поки що – ні”.

- Тобто, це два різних апарати – “Віталізатор” та “Антистрес”?

- Ні, один. Я подав заявку винахідника і незабаром отримаю авторські права на торговельну марку “Віталізатор”™. Її я збирався використовувати: а) для захисту самої технології; б) для охорони авторських прав на подібні пристрої. Йдеться про один апарат, що має різні налаштування. Ось цей винахід (показує на пристрій на підвіконні. – О.Р.) зараз іонізує повітря в приміщенні. Але я можу ввімкнути інший, і він працюватиме на дихання всім вашим тілом.

- Це той же апарат чи інший?

- Інший. Можуть бути абсолютно різні біологічні програми... У новітньому голковколюванні є кілька схем лікування, які можна використовувати для всіх типів пацієнтів. Зокрема, один із моїх покійних вчителів, засновник Су Джок-терапії та Оннурі-медицини, корейський професор Пак Чже Ву (Park Jae Woo; 1942-2010) наполягав: завжди слід стимулювати тільки серце і печінку.

*   *   *

- Тривалий час ви служили військовим лікарем?

- Тоді нам, військовикам, інструкціями заборонялося спілкуватися з цивільними, але скрізь є хворі, які потребують нашої допомоги. Так ось, одного дня я консультував вівчаря на полігоні в Семипалатинську. Він розказав, як його забули попередити про чергові випробовування підземного ядерного вибуху. І ось сірома, як і завжди, вигнав на пасовище отару.

- І що?

- Раптом земля загула, затремтіла, затріщала. Вівчар, вівці й навіть каміння повільно піднялися вгору. Деякий час всі вони левітували, а потім повільно опустилися. А земля просіла метра на півтора. Звідси я зробив висновок, що гравітація, мабуть, має ефірну природу. Виходило, ефір йде вниз, прибиваючи нас до земної поверхні… Тим явищем я зацікавився, почав вивчати під різними кутами зору.

- Справжньому природодосліднику завжди цікаво дізнатися щось нове.

- Тривалий час я ніяк не міг зрозуміти, чому імперія Чингізхана, імперія Батия, імперія Тамерлана мали яскраво викреслений північний кордон, як на мапі Америки. Прокладений, здавалося, просто під лінійку… І почав я розпитувати місцевих аксакалів, чому монголи не загарбували північні землі, ну, там, тундру.

- Справді, чому?

- Уйгурській жінці родовий закон забороняв жити там, де не росте абрикосове дерево. Виходило, що, за уявленнями того народу, відсутні нормальні умови для життя там, де не росте абрикос. Так я отримав ще одно підтвердження, що існують певні обмеження у поширенні біоти, будь-яких форм живої матерії. І почав складати все до купи... А де виникло життя? У північній півкулі, трохи вище екватора. А де Будда та Христос здобули просвітлення? У північній півкулі, трохи вище екватора. А де знаходяться блакитні зони планети? Де мешкає найбільша кількість довгожителів? У північній півкулі, трохи вище екватора. Ось і пояснення: чому за оптимальні умови життя саме у цих землях відбулася максимальна кількість війн, а найслабші цивілізації відсувалися на північ.

ПЕВНІ ЛЮДИ ПОВИННІ ОТРИМАТИ ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ ТОДІ Й У ТАКИЙ СПОСІБ, КОЛИ І ТАКИМ ЧИНОМ ВОНА ЇМ СТАНЕ ЗРОЗУМІЛОЮ

- Професора Пак Чже Ву ви назвали, а хто інші ваші вчителі?

- Мій покійний наставник просив не називати його ім’я та прізвище. Скажу так, був він казахом, котрий свого часу навчався в буддійському монастирі Шаолінь. Оскільки в Китайській Народній Республіці існувало, м’яко кажучи, напруження на міжнаціональному ґрунті, пов’язане з казахсько-китайськими війнами XVIII століття, – довелося йому залишити обитель і повернутися до СРСР. Так він опинився в містечку Білоруського військового червонопрапорного округу. Саме в тій частині служив військовим лікарем я та офіцер із палива, якого я… зненацька вилікував.

- Як це, Олександре Володимировичу, зненацька?

- Якось ми зустрілись з колегою у службових справах. І я звернув увагу на ураження шкіри у нього. А кількома днями раніше я прочитав статтю в медичному журналі, перекладний матеріал, де описувалася нова метода лікування хворого із ураженнями шкіри на обличчі. Оглянув я пацієнта і запропонував курс певних препаратів. Коли мій колега по службі терапію завершив, хвороба минула. Відтоді ми затоваришували з капітаном, котрий у нашому полку вирішував питання обігу спирту, згодом – почали дружити сім’ями. Так на території братньої Білоруської РСР виник мультикультурний обмін між казахами та українцями.

- А вчитель ваш коли з’явився?

- Він був членом гостинної родини капітана. Ми почали спілкуватися. Вразило те, як на одужання свого родича відреагував майстер. Він заявив: – “Сашко, якби ти поїхав до Китаю, по-перше, так легко б знання не здобув. По-друге, заважав би мовний бар'єр. По-третє, хто б передав чужинцю, у якого в кишені тридцять доларів, священне вчення, яке навіть від рідних дітей часом приховують, побоюючись невідворотної смерті”… Тому не знаю, як правильно сказати. Якщо ви, Олександре, скажете: – “Посприяв випадок”, – це буде правда. Якщо скажете: – “Така ваша карма”, – також не помилитеся.

- Чув, що викладаючи тему геопатогенних зон, ваш наставник зуживав алюзію “потрапити на зуби Дракона”?

- Так, він мав глибоку даоську підготовку, отриману у Китаї, але на ту тему особливо не розводився.

- Як наполягав дідусь Лао-цзи, “Той, хто знає, – не говорить, а той, хто говорить, – не знає”.

- Маєте рацію. Індійське прислів’я точніше повчає: “Напівпорожній глечик більше розхлюпує”. Є й український відповідник: “Порожній горщик дзвенить, а повний мовчить”. Знаєте, я теж тривалий час мовчав. Чому? Певні люди повинні отримати цю інформацію тоді й у такий спосіб, коли і таким чином вона їм стане зрозумілою. Знання слід самостійно і наполегливо шукати.

- Ви так вважаєте?

- Якщо ми образно і красиво розповідатимемо, мовляв, існують зуби Дракона, а невігласи часто на них потрапляють і помирають, – це буде метафорично, але чи освітньо? Споживач із вищою освітою поглузує і піде собі здреми. Але… Якщо ми скажемо, природу геопатогенних зон пояснюють тонкі електричні процеси і на флорі покажемо, що одна й та ж сама рослина в одному й тому ж місці росте коли краще, а коли – гірше, – ми відтворимо суть. Власне, ту ж саму суть, аби розповіли про зуби Дракона.

ОСНОВНА МАСА БІОТИ, СУКУПНОСТІ ВСІХ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ, ЗНАХОДИТЬСЯ В ТРОПІЧНИХ І СУБТРОПІЧНИХ ЗОНАХ ПЛАНЕТИ. САМЕ ТАМ НАЙЧАСТІШЕ ТРАПЛЯЮТЬСЯ ГРОЗИ

- Коли знання нагромадилися, що спонукало вас підступитися до створення апарату щадної індуктотерапії?

- Справді, роботи почалися давно, неквапливо, але тільки тепер з’явився біонічний пристрій, здатний моделювати реальне явище природи. Створити його дозволили рівень сучасної науки та новітня електронна база. Пригадайте відчуття благості, яке охоплює кожного, коли у відпустці ви опиняєтесь десь на півдні. Миттєво всі органи починають краще працювати, слабшають хронічні захворювання. Це спричиняє біосферний електронно-субстанційний механізм, недостатньо вивчений сучасною наукою. Його протягом трьох років ми спостерігаємо. Запропонована нами технологія біонічним чином моделює природний фізичний процес, що відбувається на планеті.

- Оце так так! Почнемо розбиратися… Що значить біонічний пристрій?

- Біоніка – напрям у сучасній науці, що технологічним чином моделює природні процеси. Для прикладу, у 1904-му році катерпіллер, гусениця стала у Сполучених Штатах прообразом гусеничного трактора “Caterpillar”. Ось вам зразок біоніки в дії! Згадайте прекрасного винахідника Бенджаміна Франкліна (Benjamin Franklin; 1706-1790), чиєму портретові ми радіємо на стодоларовій банкноті, його наукова кар’єра почалась у 1752-му, коли він запропонував людству… громовідвід. Саме тоді почалася слава одного з майбутніх батьків американської демократії. Чому? Винахід виявився вкрай важливим для людства.

- Як ви вважаєте, чому до Франкліна нікого не цікавили блискавки?

- Помиляєтеся… Всі допитливі люди мислять приблизно однаково. І Бенджамін Франклін, і Нікола Тесла (Nikola Tesla; 1856-1943), і Вольф Мессін (1899-1974), міркували: “Із чого і де життя зародилося? Хто я такий і що мене живить?” Оскільки вони були справжніми вченими, то вважали: людські тіла створені з не дуже стійкого біохімічного матеріалу, що лише за пляжної температури зберігається упродовж багатьох десятків років… Мабуть, для цього потрібна зовнішня енергія.

- Ясна річ, вони взялися вивчати зовнішню енергію.

- І Бенджамін Франклін знайшов її джерело в небі! Тим паче, що філософія індуїзму, філософія даосизму та будь-яка східна натурфілософія переконує: біологічне життя можливе виключно між Небом і Землею, тому слід шукати Зв’язок.

- Між Небом і Землею?

- Так, і в цьому питанні людству прислужився прекрасний вчений, перший президент Української Академії наук (УАН) Володимир Іванович Вернадський (1864-1945). Він відкрив, що основна маса біоти, сукупності всіх живих організмів, знаходиться в тропічних і субтропічних зонах планети. Саме там найчастіше трапляються грози. Тобто існує взаємозв’язок між блискавками та бурхливою біотою.

- Так, у джунглях, знаю, не продертися без мачете або сокири!

- До всього ж, там вирує бурхливе життя: комахи, птахи, змії, мавпи й таке інше. Натомість у наших лісах сокира не потрібна, бо в наших широтах грози трапляються не часто. Далі – більше. У тундрі, взагалі, важко зустріти щось живе.

- Тому що в тундрі блискавок практично немає?

- Ось! Міркуючи, я пригадав британського фізика Джеймса Максвелла (James Clerk Maxwell; 1831-1879) – вченого, котрий багато зробив для обґрунтування теорії електрики. Це він зауважив: електрика і магнетизм суворо перпендикулярні. І тоді настало прозріння: якщо магнітні полюси планети відносно стабільні, а електрика перпендикулярна магнетизму, виходить, максимум електрики має бути в екваторіальних та субекваторіальних зонах. Правда, це відкриття зроблене давно…

- Чому ви, Олександре Володимировичу, так вважаєте?

- Запитайте професійного географа чи мореплавця, Олександре: де кордони тих явищ, і в один голос вам скажуть: – “Це елементарно, Ватсон! Навіть термін такий є – ревучі сорокові”. Новий факт знову привернув мою увагу як вченого.

ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ З ПОМИЛКОВОЮ СХЕМОЮ МИ ПРОДОВЖИЛИ ТА ВИЯВИЛОСЯ: НАШ АПАРАТ МОЖЕ РІЗКО ПОКРАЩУВАТИ І РІЗКО ПОГІРШУВАТИ САМОПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ

- Що підштовхнуло до рішення, що апарат щадної індуктотерапії повинен бути створений?

- Я давно цікавлюся філософією, людина я – віруюча. Відверто кажучи, кілька митрополитів пропонували мені прийняти сан священника, та я відмовлявся: занадто довго я служив у армії, де щастя не зазнав. Поміркувавши, і Владика зі мною погодився, мовляв, я більше принесу користі, якщо залишуся вільнодумцем… Навіть благословив мене. Проте, якщо Блаженніший наполягатиме, – він, звісно, розумніший за мене і глибше бачить, – я погоджуся. Господь працює випадками.

- А якщо пояснити без зв’язку із теологією?

- До нас, із моїм товаришем та компаньйоном, інженером-винахідником Олександром Петровичем Дяченком високовольтні процеси досліджували чимало достойників: Нікола Тесла, Арсен д’Арсонваль (Jacques Arsène d’Arsonval; 1851-1940), Георгій Ляховський (1869-1942), Олександр Чижевський (1897-1964). І багато що було попередниками відкрито. Але ми, почавши технічно втілювати їхні теоретичні висновки, наштовхнулися на деякі незрозумілі ефекти. Аби знайти загадкам пояснення, почали регулярні спостереження, заміряючи електричні параметри високовольтних процесів. Так тривало доти, поки, перебуваючи у відпустці, мене не стурбував телефонний дзвінок Олександра Петровича, котрий повідомив: він щось увімкнув, і йому стало геть зле.

- Отакої! Якими були ваші рекомендації?

- Негайно все вимкнути і вийти на двір. На всяк випадок, до мого повернення я заборонив йому продовжувати досліди. Коли згодом ми почали передивлятися схему, випливла груба помилка, припущена під час комутації. Подібне з’єднання працювати не повинно, бо, взагалі, суперечить фундаментальним законам. Але, експериментувати з помилковою схемою ми продовжили та виявилося: наш апарат може різко покращувати і різко погіршувати самопочуття людини.

- Тобто ви натрапили на щось невідоме, але потужне?

- Саме так! Якщо наш апарат щадної індуктотерапії застосовується дозовано – одну-дві години на добу, – він викликає інтенсивний ріст рослин.

- Наскільки інтенсивний?

- Більш як у два-чотири рази. Це притому, що наша техніка свідомо обмежена за потужністю. Для порівняння: більш потужні установки Олександра Леонідовича Чижевського, поставлені стаціонарно, давали не більше сорока (!!!) відсотків росту. Таким чином, прилад, який ми створили, не лише більш енергоефективний, але мобільний та компактний, проте чітко імітує стан атмосферної електрики.

- Чому це важливо?

- У різні часи доби атмосферна електрика перебуває у різних станах. Це, наче гра на тромбоні. Близько полудня іоносфера знаходиться на висоті 50-60 км, а близько полуночі – на 400-600 км, може, навіть і більше. Отже, шлях, який долає електричний змінний сигнал, уночі довший. Тому, за законами фізики, сурма лунає дзвінко, а труба – гуде низько, бо звук в ній долає довший акустичний путь.

ОЛЕКСАНДРЕ, ЛЮДИ ПОМИРАЮТЬ НЕ ВІД ХВОРОБ, А ВІД ЗУПИНКИ ОБІГУ КАПІЛЯРНОЇ КРОВІ

- Скільки часу знадобилося для створення експериментального апарата?

- Цій технології три роки.

- Це правда, що під впливом апарата розсада огірків проросла за добу, тоді як розсада, висаджена у традиційний спосіб, проклюнулася через тиждень?

- Так. Цікаво, що ті “пілотні” огірки проросли не у нас із компаньйоном, а у прекрасного вченого, доцента Національного університету біоресурсів та природокористування (НУБіП) Валентини Михайлівни Галімової. Як здивовано вона нам про це розповідала: – “Зранку посіяла я свої огірочки, повертаюся додому з лекцій, а вони на мене вже дивляться!”

- Тобто, у вашої колежанки апарат удома стояв?

- Так. До наших досліджень Валентина Михайлівна свого часу виявила інтерес. Усім волонтерам, готовим напрацьовувати дослідну базу, я прагнув давати техніку, аби збільшити фактаж і не випробовувати все виключно на собі та найближчому оточенні. До речі, наші тестувальники, котрі вдома мали наш апарат, помітили: кімнатні рослини ростуть не в бік сонця, а в бік апарата щадної індуктотерапії! І швидкість розвитку явно вища, і розміри листків такі, які бувають лише у тропіках.

- Чи замірялись овочі, експериментально вирощені, – за смаковими якостями, вмістом мікроелементів і таке інше?

- Все це по можливості виконується, але в ініціативному порядку. (Іронічно усміхається. – О.Р.) На ті кошти, які ми з моїм партнером та заразом кумом – Олександром Петровичем Дяченком, – забираємо у власних дітей. Звісно, подібні дослідження потребують значних коштів, а цього ми не можемо собі дозволити. Враховуючи отримані результати, у нас вималювалася можливість, і ми подали заявки на участь у двох національних конкурсах інноваційних та інженерних стартапів – “Sikorsky Challenge” та “Vernadsky Challenge” щодо можливості продуктивного рослинництва в космосі завдяки нашому ноу-хау.

- У космосі будь-які спроби рослинництва закінчувалися повним фіаско.

- Це діялося тому, що космобіологи ще не знали про існування механізму віталізації.

- Досить гучна заяви. Тоді, може, поясните, що таке віталізація?

- Уявіть собі порожню пляшку, що плаває в океані... Гігантські хвилі гойдають її – угору-вниз, угору-вниз... Так само й атмосферна електрика, вона мерехтить. І оце тремтіння викликає тремтливий рух усього, що має електричний заряд – іони, клітини крові й таке інше. Ось, наприклад, секвойя. Велетенське дерево заввишки 150 метрів, яке з гігантських глибин тягне воду. Тут сучасним насосом вище 12-ти метрів не даси, а секвойя піднімає воду на півтори сотні метрів! Як?! Лише капілярними трубками, як написано у підручниках, ситуацію не поясниш.

- Чим поясниш?

- Одкровенням стала для мене розповідь одного шахтаря, який зауважив: коли зміцнюється штрек шахти, використовують стовбури дерев. Але підпори ставлять комлем, кореневищем догори, а верхів’ям стовбура донизу. Тільки в такому випадку підпори залишаються сухими і не гниють. Тоді у мене майнула наступна здогадка: є якийсь клапан, що дозволяє рідині текти в одному напрямку! Це принцип роботи діода… Значить, має бути зовнішній привід, що працює навіть під землею.

- У цьому полягає принцип дії вашого апарату щадної індуктотерапії?

- Якщо стисло… Існує закон: якщо рослини поливати дистильованою водою, вони не розвиватимуться, а всохнуть. Виходить, рослини можуть піднімати лише воду, насичену сіллю землі. А що дає сіль землі? Іони. І тоді зовнішній електричний привід починає коливати іони, він, до речі, змушує коливатися все, що має електричний заряд – клітини крові, клітини лімфи, іони, які знаходяться навколо клітинної мембрани. Ось він – калієво-натрієвий насос!

- Виходить, клітинна мембрана секвої тільки відкриває-закриває пору?

- Але насос, який переміщує іони, – він електричний і працює від зовнішнього електричного приводу! Для себе я його визначив, як біосферний, ноосферний, субстанційний електричний механізм віталізації і прегормональної регуляції. Залишилося останнє: зрозуміти, в яких нормах, кому і коли це застосовувати.

- Так прийшло усвідомлення схеми, за якою все це працює?

- Дивіться. У довжину капілярна система людини має десь сорок тисяч кілометрів. Відстань, що співмірна шляху до Місяця, а кров постійно плине судинами зі швидкістю 0,5-1 мм/с... Потужність серця – два вата, у бігуна – п’ять. Проте точно забракне п’яти ват, щоб проштовхнути кров десятками тисяч кілометрів капілярних судин. Так, знаю, що це лунає спірно, але для подальших пояснень – дуже важливо.

- Я не перебиваю.

- Дякую, Олександре. До мене звертаються друзі та знайомі: “Я – в розпачі! Погано з батьками. Вони тануть на очах… Відчувається, як стишується капілярний кровообіг. Хоч якось, але допоможи!” І це був не поодинокий приклад, родин зверталися десятки. Врешті-решт, ми створили наш апарат, що дуже простий у користуванні. Тепер люди похилого віку самі вмикають на годину-півгодини на добу свої апарати і… живуть. До речі, мій добрий знайомий, академік Борис Васильович Болотов, колись зауважив: “Олександре, люди помирають не від хвороб, а від зупинки обігу капілярної крові”. Не дарма в Писанні (Книга Буття, 9:5) сказано: “Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини”.

СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ ВИЯВИЛИ ІНІЦІАТИВУ. І КОТИ, І СОБАКИ САМІ ЙДУТЬ ДО ВВІМКНЕНОГО ПРИЛАДУ, ЛЯГАЮТЬ НА КОРПУС, ОБІЙМАЮТЬ

- Залюбки б вас розпитав про Бориса Васильовича Болотова, якого у світі називають “українським чарівником”, але тема інша. Хто, крім Валентини Михайлівни Галімової із НУБіПу, які фахівці та інституції підтвердили результати ваших експериментів?

- Завжди у курсі досліджень доктор технічних наук Ігор Вікторович Суровцев. Він працює в Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем, а в НУБіП за нашими дослідами стежить шановна декан агробіологічного факультету, професорка Оксана Леонідівна Тонха.

- Названі науковці входять у вашу команду чи просто знайомляться із результатами дослідів?

- Ми – науковці. І наша ініціатива в рамках профільного міністерства обмежена. Наприклад, з якою ініціативою може вийти касирка супермаркету? – “Картка є? Пакет потрібен?” Усе, що ми робимо, ми робимо виключно в ініціативному порядку і… поширюємо знання про наші дослідження... Експертів, які знайомі із поточними результатами, – уже чоловік сорок, але більшість бізнесменів і вчених вичікують.

- Тобто немає бюджету – нема кохання?

- Абсолютно точно.

- Окрім огірків, з якими рослинами ви ще експериментували?

- Базилік, петрушка, капуста, троянди. 

- Експерименти проводили різні волонтери чи ви з партнером?

- На сьогодні кількість описаних дослідів зібрана величезна. Проте перші апарати ми свідомо обмежували в потужності – близько п’яти Вт, і рекомендували користуватися апаратом щадної індуктотерапії не більше двох годин на добу. Адже справу ми маємо з маловідомим, тому біологічні ефекти слід ретельно вивчати.

- А що там у вас із трояндами трапилося?

- Букет, який випадково поставили біля приладу, вирішив не в’янути, а пустив коріння. У такий спосіб воскреслі квіти потім висадили на звичайну клумбу. 

- Вражаюче!

- Це для нас буденні речі, коли огірки сходять за добу, а чорнобривці розвиваються у два-чотири рази швидше і краще. Тобто, все буяє, наче воно опинилось у тропіках.

- Із тваринами експерименти мали місце?

- Самі ми до цього не підступали, але свійські тварини виявили ініціативу.

- Як це, Олександре Володимировичу?!

- І коти, й собаки самі йдуть до ввімкненого приладу, лягають на корпус, обіймають. А коли апарат вимикає автоматичний таймер, підводяться та йдуть собі геть, ніби нічого не сталося. Якщо апарат щадної індуктотерапії ввімкнути знову, коти і собаки повертаються. 

- Чи фіксували ви зміни у поведінці та фізіології тварин?

- Було діло… Своїм дочкам Олександр Петрович Дяченко якось купив комах – деякі види тарганів і богомолів. Вони у нього виросли до тропічних розмірів. Це відома закономірність: чим далі на південь, тим більші розміри рослин і комах. 

ЯК Я ПОЯСНЮЮ ДРУЗЯМ, ЯК НАШ АПАРАТ ПРАЦЮЄ: – “ЯКЩО ВИ НЕ ЇДЕТЕ НА МАЛЬДІВИ, ТОДІ МАЛЬДІВИ ЇДУТЬ ДО ВАС!” НАШ ПРИЛАД ЇХ ІМІТУЄ

- Бодай якась із наукових установ стала базовою для вашого проєкту?

- Так… Я працюю в Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського, що із початком російсько-української війни переїхав до Києва. Основні наукові сили двох кафедр нашого вузу: кафедри психології (завідувачка – Вікторія Євгеніївна Виноградова) і кафедри фізвиховання, спорту і здоров'я людини (завідувачка – Наталія Анатоліївна Добровольська), де я служу, – активно залучені до досліджень. Тим дружнім науковим колективом ми досягли помітного прогресу. Зокрема, опублікували спільну статтю про вплив на апетит. Адже, якщо певним чином налаштувати наш апарат, їсти зовсім не хочеться. Скасовується сама тема нічного дожеру! (Сміється. – О.Р.). Якщо серйозно, залежно від налаштувань, можна отримати всі ефекти, які раніше досягалися виключно голковколюванням. Відтепер їх отримують у режимі прихованої кнопки, навіть дистанційно. 

- Іншими словами, пропонується акупунктура для особливо ледачих?

- Ні. Але людина насправді цікаво влаштована! Більшість не знає, як працює кондиціонер, але користується, просто користується, бо комфортно. Так ось. Якщо правильно підібрав налаштування апарату щадної індуктотерапії, споживач звикне і відчуватиме в ньому потребу. Це як гурман: коли він поїв у мішленівському ресторані, ви його не вмовите ласувати картопляним лушпинням.

- До гарного швидко звикаєш.

- Наш апарат щадної індуктотерапії можна порівняти з ексклюзивною кліматичною технікою. Точніше, і з кліматичною технікою також. Як я пояснюю друзям, як він працює: – “Якщо ви не їдете на Мальдіви, тоді Мальдіви їдуть до вас!” Наш прилад їх імітує. 

- Наскільки апарат безпечний?

- Дослідження співробітників Національного університету біоресурсів і природокористування засвідчили: прилад не має цитотоксичної та мутогенної дії. Навпаки, мітоз (непрямий поділ клітин. – О.Р.) стає рівномірним, правильним, що справді приголомшує експертів. Із потужним двигуном наш апарат, певен, добре помчить! Хоча, відповідно до вимог існуючого законодавства, вся хвильова техніка створюється під певні нормативи та гігієнічні норми, які визначають, до речі, й граничну потужність мобільного телефону.

- Що ви не можете вирішити як головну технічну проблему свого апарату?

- Проблем нема.

- Олександре Володимировичу, ваш апарат щадної індуктотерапії – ідеальний прилад?

- Ні, Олександре, ні. Все можна розвивати і вдосконалювати, до нескінченності. Існує певна затримка у часі. Все розвивається інерційно, такий природний хід Дао.

- Має настати час?

- Скажімо так, наш винахід давно перезрів. Для прикладу, навесні Олександр Петрович Дяченко апаратом щадної індуктотерапії підняв удома розсаду помідорів. Вона не тільки доїхала з Києва до Ніжина в авто, але швидко розрослася та дала врожай у кілька разів більше традиційного.

- Смак помідорів був такий самий?

- Принаймні – не гірший за сіянці. Мене китайські фахівці розпитували: який вихід солей, який вміст мікроелементів тощо. Відповісти я не зміг. Ми ведемо лише спостереження. Те, що як дані отримують друзі, колеги, волонтери, – це не статистичні достовірні наукові результати. Це суб’єктивна оцінка користувачів… Ми все розуміємо. Економічно країна – не в найкращому стані. Державі також важко: триває війна. Вихід – лише в тому, аби самим потроху, комерційно проєкт просувати. Ми нікому не жаліємося, і в нас потихесеньку все виходить. Труднощів я не бачу, є навіть попередня домовленість про початок промислового виробництва апаратів.

- На якій базі?

- Звісно, на власній.

- Ви цех збираєтеся будувати?

- Так, збираюся... Одначе, з огляду на те, що я, в першу чергу, – винахідник та вчений, цим займатися вічно у мене бажання немає. Звісно, хотілося б віддати дітище в умілі руки, гарній людині, котра володіє і виробничими потужностями, й достатньою купою венчурного капіталу.

УСЕ ЗНОВУ ВПИРАЄТЬСЯ В ПРОБЛЕМУ ВИБОРУ В ОКРЕМО ВЗЯТІЙ КІМНАТІ: АБО КОМФОРТНО ОТРИМУВАТИ ТЕРАПІЮ, НЕМОВ ПЕРЕБУВАЮЧИ В КУРОРТНІЙ ЗОНІ, АБО МУЧИТИСЯ НА ЗАДВІРКУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

- Минули два роки, як ви стали переможцем Конкурсу стартапів VII Фестивалю інноваційних проєктів наукового парку “Київська політехніка”. Що дала вам участь у тих змаганнях?

- Дуже багато. По-перше, я зконтактував з усіма учасниками Конкурсу стартапів. По-друге, з’явилося розуміння: не лише я, абсолютно ніхто з переможців Фестивалю інноваційних проєктів не отримав ніяких пропозицій. Ніхто ні у кого нічого не придбав, комерційних пропозицій не зробив їм. Абсолютний нуль.

- З боку держави?

- Та будь-звідки! Що ви хочете, ми знаходимося на задвірку цивілізації. У чиновників логіка проста: нащо якесь виробництво запускати в Україні, власним кріслом ризикувати, коли можна пошукати на Заході й придбати те, що перевірено працює. Таке ж саме ставлення до вітчизняної науки… Нащо в Україні фінансувати науку, якщо можна на Заході, утридорога, під відкат купити працюючу технологію? Ставлення до українських винахідників образливе: цього не може бути, тому що цього бути не може ніколи.

- За винятком промислового овочівництва і тваринництва, де ще може використовуватися ваш винахід?

- Промислова мікробіологія. Не наведу прикладів, але експерти з Національного університету біоресурсів та природокористування мене запевнили: на Заході в боротьбі з дисбактеріозом давно використовуються всі біодобавки, всі бактеріальні аналептики, що є симбіонтами нашого кишечника. Те ж саме стосується й виробництва антибіотиків. Взагалі, в Україні біотехнологія – незаймана цілина.

- Це все?

- Врешті-решт, на базі “Віталізатора” може з’явитися спеціальна медична техніка, здатна зробити неможливою функціональну смерть людського організму. Як стверджував академік Борис Болотов, люди вмирають від зупинки потоку крові в капілярах. Тим часом наш апарат є мотором, який запускає рух клітин крові. Якщо поєднати цей прилад із бальзамом Болотова для корегування харчового раціону, кров ніколи не згорнеться, а значить, кровообіг не зупиниться. Знаєте, що дивно? Будь-яка функціональна смерть починається із зупинки потоку крові в капілярах, найчастіше – у легенях, затим розвивається пневмонія. Зрештою, смерть від старості й смерть від запалення легень – це один і той самий патогенетичний механізм.

- У розпал епідемії коронавірусу, чи бачите ви застосування вашого винаходу для лікування COVID-19?

- Мабуть, використання апарату щадної індуктотерапії лікуванням називати не слід. Лікуванням нехай опікуються інфекціоністи, які добре на цьому знаються. Але апарат можна розглядати як інструмент, що створюватиме в реанімації комфортні умови, за яких людина сильніше опиратиметься коронавірусу. Усе знову впирається в проблему вибору в окремо взятій кімнаті: або комфортно отримувати терапію, немов перебуваючи в курортній зоні, або мучитися на задвірку цивілізації.

- Зараз поставлю найбільш загальне запитання, яке будь-коли ставив у своєму житті. Яка кінцева мета ваших експериментів?

- Хоча цю думку висловив Геббельс, але… “Причина, яка людину вбиває, ніколи тією людиною не усвідомлюється, бо завжди діє непомітно”. Колись людей лякали наслідки Чорнобильської катастрофи. Тепер – ні. Чому? Бо в сучасних, гарно вмебльованих будинках вони зачинилися, поставили себе на сигналізацію, поклали власну дитину у найкраще (з їхньої точки зору) ліжко, де малюку тепло, комфортно, ситно. Тим часом, попри волю батьків, дитина опинилась у геопатогенній зоні. Як наслідок, її кров, лімфа, іони стиха спинюють рух. Ніби дитина із золотою ложкою в роті плюхнулась у болото.

- Жахлива картина, клондайк мікробів!

- Так, у геопатогенній зоні механізм природної віталізації не працює. Тим часом там оселяються і скупчуються різноманітні хвороби, множаться паразити. От і виходить: кінцева мета моїх експериментів, як мінімум, прибрати людей з геопатогенних зон! Повторюся, між небом (іоносфера) та землею весь час природно відбувається пінг-понг радіохвиль, що приводить у рух будь що, що має електричний заряд. І ці хвилі в деяких місцях себе інтерференційно посилюють (благі місця, курортні зони), а в інших місцях вони інтерференцією нівелюються. Так от, саме місця природного нівелювання інтерференцією механізму віталізації й є так званими «геопатогенними зонами». В цих точках не відбувається рух іонів чи клітин завдяки зовнішньому біосферному електричному приводу.

- Це можливо – прибрати людей з геопатогенних зон?

- Поки що – ні. Колись давно я читав контракт на пересадку донорського кісткового мозку. Це чортзна-як! У відновлення здоров’я самі пацієнти вкладають шалені гроші, в угоді ж на медичне обслуговування дрібним кеглем, внизу, зазначається: ефективність процедури не перевищує чотирьох відсотків...

- Люди хапаються за будь-яку соломинку.

- Чотири відсотки – це не вище рівня статистичної помилки! І виходить, що набагато дешевше і розумніше, як про це говорив Гіппократ, проводити профілактику захворювань, ніж потім платити за безглузде дороге лікування. Тому я роблю все можливе, аби дорослі люди прибрали літніх батьків та малих дітей із геопатогенних зон. Але зробити це можна тільки спираючись на потужну доказову базу даних. От саме цим ми і займаємося на кошти, які могли б віднести своїм дітям. Думаю, достатньо освіченим людям просто показати шкоду від перебування в такій зоні. А люди самі вже зроблять власні висновки. Це моментально змінить статистику захворювань.

- Олександру Володимировичу, дякую за вкрай цікаву розмову.

- І вам, Олександре, спасибі.

Олександр Рудяченко
Фото Геннадія Мінченка