Лікар у смартфоні в разі форс-мажору замінить сімейного
Херсонський лікар Антон Девятко та інженер Денис Остапенко створили чатбот у Telegram – це прототип сервісу автоматизованого лікаря у смартфоні на основі доказової медицини, що допомагає людям оцінити їх стан здоров’я у момент, коли лікар недоступний. Ще один алгоритм дозволить за бажанням сформувати власну «медичну картку», визначивши особисті персональні ризики втрати здоров’я та ранньої смерті – цей проєкт можна назвати «довголіття».
Тема цікава, з огляду на те, як під час карантину багато хто просто боїться зайвий раз звертатися у лікарні, щоб не підхопити коронавірус. Та й система охорони здоров’я під час пандемій перевантажена, тому херсонський проєкт, що не має аналогів в Україні, може зацікавити звичайного українця, який турбується про власне здоров’я і вже звик жити у гаджетах і месенджерах. То чого б крім сімейного лікаря не «найняти» ще й лікаря у смартфоні?
ЯКЩО ПОДИВИТИСЯ НА МЕДИЦИНУ ОЧИМА «ТЕХНАРЯ»
Все почалося, коли Денис Остапенко звернувся по допомогу до лікарів і зіштовхнувся з тим, що не зміг отримати вирішення своєї проблеми, а отримував різні діагнози і різне лікування. «Я в цьому, звісно, не розбираюсь, адже я інженер – машинобудівник за освітою. Проте побачив, що у медицині немає систематизації, що хоча всі медики навчаються за однією і тією ж системою, але у них відрізняються підходи щодо діагностики. Тому я звернувся до свого шкільного друга Антона Девятка, який є практикуючим лікарем, щоб він пролив світло – як таке може бути», – розповідає Денис Остапенко.
Технічне мислення Дениса Остапенка (він має власну проєктну організацію у сфері архітектури), його особистий досвід, бажання запровадити автоматизацію у медицину і розуміння того, що відбувається у медичній сфері Антона Девятка (він дитячий отоларинголог із десятирічним стажем, навчався у Вінницькому національному університеті) – саме це і стало поштовхом для створення нового проєкту. Обоє кажуть, їх надихають медична реформа і Міністерство цифрової трансформації.
Нам дісталась у спадок медицина, яка спирається на авторитет думок – методи лікування обираються стосовно того, що сказав професор чи як кажуть твої старші колеги. Якісні медичні дослідження і стандартизація медичної допомоги на пострадянському просторі стали потроху проводитись тільки з нульових років. Таким чином, сьогодні в Україні є ризик отримати не тільки суперечливе або неефективне лікування, але й не найсучасніше, кажуть автори проєкту.
«І є зовсім інша медицина, до якої українська потроху крокує – це доказова медицина, коли кожен метод, який береться для лікування і діагностики, перевіряється статистично, тобто таким чином визначається найефективніший», – пояснює Антон.
Здавалось би, логіка підказує брати на озброєння максимально доведені методи. Але в Україні, на жаль, пацієнт ризикує отримати не стандартизовану допомогу. І це, як каже Антон, який працює наразі у двох клініках, людині з технічною освітою справді важко зрозуміти.
«Ми зіткнулися з тим, що багато питань на сьогодні нерозкриті нормативними документами МОЗ, а оскільки в нашій медицині і без того багато проблем, то людям треба набратися терпіння», – каже Антон Девятко.
«ЛІКАР» У ГАДЖЕТІ
Уявіть: ви на дачі, на березі моря, вечір – і раптом у вашої маленької дитини висока температура, болить горло. Зв’язку з сімейним лікарем, щоб порадитися оперативно й визначитися, чи варто викликати швидку, чи брати дитину і швиденько їхати у місто в лікарню, – немає. Та й дістатися до вас лікарям важко, якщо ви на дачі, на воді. А може, ви заробітчанин за кордоном, й у вас немає там сімейного лікаря.
«Завдяки нашій програмі у вас є можливість діагностувати симптоми. І це не блукання сумнівними сайтами чи групами, де ви ризикуєте натрапити на неадекватні поради. Тут ви точно знаєте, що алгоритм побудований на передовій медицині, ви заходите у наш додаток і обираєте свої симптоми, те, що вас турбує», – розповідає Денис.
Він показує, як саме користуватися алгоритмом на власному гаджеті. Переконуюсь, що принцип простий, максимально зручний для користувача і потребує лише знання української мови: треба просто відповідати на запитання про базові симптоми – чи турбують вони (біль у горлі, біль у животі, висока температура, втрата свідомості, запаморочення і т.д.), потім «павутиною» виходимо на конкретні висновки (це не діагноз, зауважують автори проєкту). Наприклад, чи високий ризик ускладнення (якщо високий, ви отримаєте пораду звернутися негайно по медичну допомогу). Якщо ризик ускладнень невисокий, буде порада звернутися по допомогу до фахівця наступного дня, а сьогодні ви можете прийняти безрецептурні ліки. Або, скажімо, ви виявили кліща – вам порадять, що робити. Це основна частина програми.
МЕДИЧНА КАРТКА. ЗАВДАННЯ – ПРОДОВЖИТИ ЖИТТЯ
Наступна пропозиція – проєкт довголіття і створення власної медичної картки. Ви відповідаєте на прості питання про себе (такі, наприклад, як вага тіла, чи займаєтесь спортом, чи є шкідливі звички, чи є в родині хворі на онкологію, чи була рання смерть у батьків, пов’язана з серцево-судинною системою, тут можна врахувати рівень цукру, рівень артеріального тиску, холестерину). Як результат – оцінюються ризики – онкологічний, діабету, серцево-судинних захворювань, ризик дихальної системи, професійні ризики і т.д. І, головне – вибудовується ваш особистий план для їх зниження, наприклад план регулярних досліджень і вакцинації, рекомендації щодо дієти, рівень фізичного навантаження, цільовий рівень маси тіла, контроль стресу і тривалості сну, боротьба зі шкідливими звичками тощо.
Антон Девятко нагадує, що це актуально для України. Адже більшість із наших співгромадян не проходять профоглядів або проходять їх формально. А тим, хто турбується про власне здоров’я, навпаки, часто «навішують» зайві недешеві дослідження.
«Як свідчать результати загальнонаціонального дослідження «Індекс здоров’я. Україна», проведеного у 2019 році, більше половини українців мають зайву вагу, більшість не знає основних симптомів інсульту. Бар’єрами для отримання медичної допомоги люди називають очікування, що хвороба мине і без неї (29,3%), побоювання щодо великих черг до лікаря (18,0%) та вартості лікування (17,7%). У 2019 році суттєво зросла недовіра до лікарів як причина відмови від лікарської допомоги (17,5%), у попередні роки цей показник залишався майже незмінним (11,2% у 2017 р. та 10,0% у 2018 р.). 80% усіх смертей в Україні зумовлені серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, раком, хронічними захворюваннями легень і розладами психічного здоров’я», – каже Антон Девятко. І саме тому профілактика, зменшення ризиків, нагадування, що треба здати аналізи і пройти обстеження, – такі важливі для українців, каже він. Саме це і пропонує розробка херсонців. У версії для довголіття планують також використовувати відкриті дані з екологічного моніторингу для визначення ризиків щодо жителів певних регіонів.
У дослідницьких цілях у проєкті використовується штучний інтелект у вигляді нейромережі.
«Нейромережа – це обчислювальна система, яка працює за принципом людського мозку, розглядаючи конкретні приклади, постійно тренується, тобто постійно покращує свою продуктивність. Коли користувач через певний час підтверджує чи коригує свій діагноз після додаткового обстеження чи консультації лікаря, це додатково тренує штучний інтелект. У деяких розділах, наприклад, тестування болю у вусі, нежитю, – нейромережа вже тренується.
Інша нейромережа зараз тренується для діагностики меланоми, щоб можна було пройти перевірку родимок за допомогою камери телефону», – розповів Антон Девятко.
І Денис, і Антон – саме у пошуках інвесторів. Розповідають, що аналогів їхньої розробки в Україні не знайшли, кілька років тому був в Україні схожий сервіс – FIRST AID, який здобув популярність серед користувачів, але через два роки існування закрився у зв’язку з відсутністю фінансування; у світі є продукти з онлайн-консультаціями з «живим» лікарем (такі є й в Україні), також за кордоном вже існують сервіси автоматизованої перевірки симптомів, проте використовуються вони не як основний продукт.
«Наші розробки мають підвищувати медичну обізнаність українців, спонукати людей займатися власним здоров’ям, вони будуть безкоштовними для користувачів, у платній версії пропонуватимуться лише додаткові функції», – кажуть автори продукту.
Адреса чатботу.
Сайт проєкту – тут.
Ірина Староселець, Херсон
