Американський «Дракон» відправить Роскосмос на звалище?

Якщо звернутися до світу символів, знак міфологічного дракона означає випробування, яке потрібно пройти, щоб отримати скарб. Певно, недарма в назві американського корабля Crew Dragon, з яким США в суботу відкрили нову главу в освоєнні космосу, наявне посилання на міфологічну істоту. Після дев’яти років відмови від пілотованих місій та вимушеної співпраці з Росією в космосі за чималі мільйони американцям таки вдалося зробити технологічний прорив. І ця перемога не обіцяє нічого гарного для Роскосмосу, який останнім часом і так почав стрімко втрачати перспективи.

У ЧОМУ ПРОРИВ

Не тільки в США, а й у всьому світі вдалий старт у суботу ракетоносія Falcon 9 з кораблем Crew Dragon та двома астронавтами на борту недаремно назвали проривом у космічних запусках. Після згортання в серпні 2011 року високовартісної американської програми Space Shuttle із запусками багаторазових космічних човників США взагалі припинили самостійно відправляти свої екіпажі в космос. З американської території здійснювалися лише старти вантажних кораблів. І щоб запустити астронавтів на МКС (Міжнародну космічну станцію), доводилося платити росіянам.

Протягом дев’яти років російські ракети «Союз» слугували єдиним транспортом для доставки людей на МКС. Одне місце в цьому російському апараті старої радянської розробки 1960-х років коштувало NASA приблизно $80 млн. Фактично Роскосмос у понад півтора рази перекривав вартість комерційного запуску ракети «Союз», який самі ж росіяни оцінили в $48,5 млн.

Оскільки SpaceX є приватною компанією (заснованою Ілоном Маском), запуски астронавтів для NASA також будуть небезкоштовними. Однак, по-перше, вартість одного крісла стане набагато меншою (орієнтовно $55 млн) для NASA; по-друге, SpaceX сплачуватиме податки в американський бюджет із цієї суми; по-третє, розвиток галузі освоєння космосу в США максимально розвиватиметься за кошти приватного сектору. А це заощаджує чимало витрат із державного бюджету.

Більше того, це відкриває нові можливості для комерційних космічних польотів у майбутньому та робить реальними перспективи освоєння Місяця, а в далекій перспективі й Марса.

БЕЗПЕКА – ПЕРЕДУСІМ

Новий проєкт Crew Dragon має й нові можливості. У капсулі передбачено сім місць для астронавтів, підвищений рівень безпеки екіпажу та всіх систем корабля. У разі спрацювання аварійної програми автоматика відокремлює капсулу з людьми та пілотує її до безпечних зон посадки в океані, розташованих у досяжності рятівних підрозділів. До речі, американський «Дракон» злетів з другої спроби – першу, яка мала відбутися минулої середи, скасували через несприятливі погодні умови не на стартовому майданчику, а в одній із зон потенційної посадки капсули в разі аварійної ситуації. Безпека людей – передусім.

Єдине побоювання Ілона Маска в плані безпеки Crew Dragon пов’язане з асиметричною конструкцією капсули, обумовленою системою аварійного реагування. Стурбованість полягає в тому, як апарат поводитиметься в щільних шарах атмосфери при поверненні. Хоча інженерні розрахунки підтверджують надійність капсули, Маск каже, що заспокоїться лише після того, як астронавти безпечно приземляться.

Більша частина польоту ракети повністю автоматизована, хоча екіпаж також може перебрати на себе контроль у разі потреби. У таких випадках управління ракетою здійснюється за допомогою «тачскріну» на моніторах, схожих на пульт керування автомобілів Tesla – іншої компанії Маска.

Ще одна особливість – перший ступінь ракетоносія Falcon 9 самостійно сідає на спеціально підготовлену платформу, що робить її багаторазовою, а собівартість подальших пусків – дешевшими. Перед запуском екіпажу компанія SpaceX провела багато тестів, у тому числі підривала ракету в повітрі для випробування системи аварійної посадки капсули з астронавтами.

Тож порівняно з російським «Союзом», який за більш як пів століття майже не змінився, новий американський Falcon 9 із капсулою Crew Dragon виглядає як новенька Tesla на тлі старого ГАЗ-АА (полуторки) з дерев’яними бортами.

НЕ ПЕРШИЙ УДАР ПО РОСКОСМОСУ

Оскільки бізнес у Америці розвивається в умовах конкуренції, над проєктом пілотованого космічного корабля паралельно зі SpaceX працює компанія Boeing. Таким чином, NASA отримує одразу кілька конкурентоспроможних варіантів для розвитку програм пілотованих запусків. І тут ідеться не тільки про NASA, а й про космічні компанії інших країн. Це означає, що Роскосмос стрімко втрачає суттєве джерело прибутку.

Утім, це не перший удар по російській космічній галузі. Раніше Конгрес США наклав санкції на закупівлю російських двигунів РД-180 і РД-181 для американських ракетоносіїв, і тепер вони поступово виводяться з експлуатації в Штатах. Самі ж росіяни в «Енергомаші» визнають, що зарубіжні контракти на поставку двигунів забезпечували більшу частину виручки від виробництва. Решта – це державне замовлення. Однак, якщо американці припиняють користуватися послугами Роскосмосу та оплачувати запуски «Союзів», то постраждає і російське держзамовлення.

Крім того, великий клієнт Роскосмосу, компанія глобальних комунікацій OneWeb у березні оголосила про банкрутство. Утім, кілька днів тому компанія подала заявку в США на запуск 48 тис. мікросупутників на низькій орбіті разом з американською компанією SpaceX. І хоча на експертному рівні висловлюють сумніви щодо можливості OneWeb відновити свої потужності без реструктуризації, сьогодні однозначно вже не йдеться про відновлення її співпраці з росіянами.

Директор NASA Джеймс Брайденстайн у суботу, після запуску Crew Dragon з американськими астронавтами, під час брифінгу на космодромі по-джентльменські висловився за подальше партнерство з Роскосмосом. Однак він не уточнив, як тепер виглядатиме це партнерство, яке досі трималося на американських доларах.

Російській космічній галузі на чолі з відомим своїми провалами Дмитром Рогозіним доведеться шукати інші джерела прибутку, які в кращому разі може замінити лише держзамовлення. Однак на тлі економічної кризи від коронавірусу, а також стрімкого падіння цін на нафту, витратні й водночас безуспішні космічні програми навряд чи стануть пріоритетом для кремлівського керівництва. У такому разі перспективою для Роскосмосу може стати хіба що почесне місце на звалищі світової історії.

Ярослав Довгопол