Voyager 2 вийшов у міжзоряний простір
Про це повідомляється на сайті НВ.
“Таким чином, Voyager 2 стає другим об'єктом, створеним людиною, що подолав вплив нашої зірки після виходу з Сонячної системи Voyager 1 у 2012 році”, - ідеться в повідомленні.
Як зазначається, у новому дослідженні вчені підтверджують проходження 5 листопада 2018 року кордонів геліосфери апаратом Voyager 2, відзначаючи стрибок щільності плазми, виявлений плазмовим хвильовим приладом на космічному кораблі. Помітне збільшення щільності плазми свідчить про перехід Voyager 2 від гарячої плазми з більш низькою щільністю, характерною для сонячного вітру, до холодної плазмі з більш високою щільністю міжзоряного простору.
Це дуже схоже на стрибок щільності плазми, який зафіксував Voyager 1, коли він перейшов у міжзоряний простір.
“В історичному сенсі стара ідея про те, що сонячний вітер буде поступово зникати у міру просування в міжзоряний простір, просто не відповідає дійсності. Ми показуємо з Voyager 2 — і раніше з Voyager 1, — що існує чітка межа”, — говорить Дон Гурнетт з Айови, один з авторів дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy.
Нові дані також дають певне розуміння форми геліосфери. Її край, на думку вчених, схожий на “тупу кулю” або на конус-вітропокажчик, відомий також як “вітряна шкарпетка”.
NASA запустило зонди Voyager 1 і Voyager 2 в кінці 1970 років для вивчення планет-гігантів і околиць Сонячної системи. За наступні кілька десятиліть американські міжпланетні станції зібрали величезну кількість інформації про Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, а також виявили декілька нових супутників.
“Два Вояджери переживуть Землю. Вони знаходяться на своїх власних орбітах і будуть летіти навколо галактики протягом п’яти мільярдів років або довше. І ймовірність того, що вони зіткнуться з чим-небудь, майже дорівнює нулю. На той час, правда, вони можуть виглядати трохи зношеними”, — говорить Білл Курт, науковий співробітник Університету Айови і співавтор дослідження.
