50 відтінків держави в смартфоні

50 відтінків держави в смартфоні

Аналітика
Укрінформ
Ліс, метро та залізниця у смартфоні українця вже є, не вистачає дрібної "детальки" – стабільного інтернету

Як мінімум дві новини тижня, що спливає, стосувалися обіцяної проривної "цифровізації" країни. Держлісагентство оголосило про запуск пілотного проекту "Ліс у смартфоні" – електронного реєстру заготівлі деревини та онлайн-карти офіційних лісових вирубок. А глава «Укрзалізниці» Євген Кравцов, перебуваючи на виставці Rail Expo 2019 в Києві заявив, що в 2020 році в поїздах «Інтерсіті» нарешті з'явиться безкоштовний Wi-Fi. Дещо раніше, киян порадували також звісткою про те, що компанія "Хуавей Україна" виграла тендер на будівництво 4G-мережі в Київському метрополітені і ось-ось де почнуться роботи по реалізації проекту. На сьогодні, як відомо, в столичній підземці ледь "жевріє" мережа 2G, профінансована свого часу спільно трьома мобільними операторами. Новини, як на підбір, надихаючі. Але не без присмаку "гіркоти". Бо для значної частини населення (за різними оцінками, близько 65%) інтернет, а відповідно, і будь-які технології "у смартфоні", й досі недоступна розкіш. І ще довго нею залишатимуться, якщо до питань цифровізації держава продовжуватиме "заходити" не з того боку.

Гуляючи лісом, дивіться у смартфон

Для початку порадіємо за всіх добропорядних лісівників та захисників лісу. Для них держава розробила спеціальний інструмент контролю незаконних вирубок. «Це реєстр дозвільних документів, які дають право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із заготівлею деревини. Реєстр лісорубних квитків покриває всю територію України. Ми зібрали всі дані в одному місці й почали робити їх більш доступними для громадськості», – повідомив генеральний директор державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ) Держлісагентства Віктор Мельниченко.

У реєстрі станом на 16 жовтня оприлюднено інформацію про 27 тис. виданих дозвільних квитків на заготівлю деревини. Розроблено також онлайн-карту лісових рубок, яка працює в пілотному режимі і поширюється поки що на три області – Чернігівську, Полтавську, Рівненську. «До кінця року плануємо поширити проект на всю Україну для лісогосподарських підприємств, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів», – зауважив Віктор Мельниченко.

Генеральний директор ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ) Держлісагентства Віктор Мельниченко
Генеральний директор ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ) Держлісагентства Віктор Мельниченко

Відтепер кожна людина може зайти з комп’ютера чи телефону на лісорубний сайт та ознайомитися там з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок. Скористатися сервісом можна також гуляючи лісом і спостерігаючи там сумнівні вирубки. Якщо при перевірці з допомогою геолокації ділянки через лісорубний сайт виявиться, що документів на неї немає, а дерева рубають, то розробники сервісу рекомендують одразу телефонувати в поліцію. Єдина проблема – в лісі має бути інтернет. Зізнайтеся, шановні читачі, ви його там часто знаходили? Отож-бо.

Цікаво, що розробники "Лісу в смартфоні" обрали для його пілотного запуску саме ті території, які найменше покриті інтернетом. Якщо подивитися на карти українських мобільних операторів, які показують, яку частину території України вони покривають 3G і 4G-зв'язком, то можна переконатися, що саме Чернігівська, Рівненська області та Карпати (найбільш лісисті зони України) – це суцільні білі плями!

Ідучи в потязі, "втикайте" в смартфон

Такі ж оптимістичні, але поки що також малореальні є й обіцянки очільника Укрзалізниці" Євгена Кравцова, який стверджує, що ось-ось в 2020 році у поїздах "Інтерсіті" буде налаштовано повноцінний доступ до мережі Wi-Fi. "Ми зараз над цим працюємо. Після реалізації проекту щодо Київського вокзалу, залежно від результатів, плануємо за подібною моделлю запустити його у поїздах "Інтерсіті" протягом 2020 року", – сказав він під час виставки Rail Expo 2019.

Нагадаємо, минулого року на Київському залізничному вокзалі з'явився безкоштовний Wi-Fi. Послугу спочатку запустили в платних залах очікування, пізніше розширили покриття. В «Укрзалізниці» тоді заявляли, що одночасно до мережі можуть підключитися до 700 пасажирів. І начебто схожу модель підключення планують на всіх маршрутах швидкісних потягів.

Усі пасажири цих потягів, звісно, знають, що безкоштовний Wi-Fi в поїздах «Інтерсіті» є давно. І про це інформують відповідні наклейки «Безкоштовний Wi-Fi» у вагонах. Вагони обладнані прийомом мобільного інтернету і "бортовий" доступ до нього надає компанія «Інтертелеком». І поки пасажири розсідаються по своїх місцях на центральних станціях, інтернет дійсно є. Але як тільки поїзд виїжджає за межі міст і містечок – зв'язок пропадає. Знову усе впирається у покриття. Хоча, як Укрзалізниця планує вирішити цю технічну проблему, Євген Кравцов не уточнював. Адже будівництво мережі мобільних станцій вздовж залізничних колій на маршрутах "Інтерсіті" – це вже парафія мобільних операторів, а не залізничників.

Реформуємо частотний ресурс і "вуаля" – інтернет повсюди

Чому на сьогодні згадані вище проекти є нереалістичними, досить емоційно пояснив у своєму Facebook експрезидент компанії «Київстар» Петро Чернишов. «Для мене все це поки що виглядає або популістськими обіцянками – за які хтось інший колись буде відповідати. Або просто «схемою», де хтось вкраде грошей, але нічого не побудує", – коментує Чернишов. Він нагадує, що це не перші спроби зробити загальнодоступний Wi-Fi в Україні. Проектів було багато: в поїздах, в метрополітені, в громадському транспорті. Однак всі вони закінчуються однаково – інтернету, по суті, немає.

Петро Чернишов
Петро Чернишов

За словами Петра Чернишова, проблема відсутності покриття мобільним інтернетом в тому, що держава досі не може домовитися з мобільними операторами та військовими про більш ефективний розподіл частотного ресурсу, зокрема, в низькому діапазоні.

Мобільні оператори більшості європейських країн можуть будувати 3G/4G-мережі на "низьких" радіочастотах 700-900 МГц, а українські мобільні оператори – "Київстар", Vodafone Україна, lifecell – не можуть, бо ці частоти зайняті або військовими, або цифровим телебаченням. Тому вітчизняним операторам доводиться працювати з радіочастотами 1800 МГц, 2100 МГц, 2600 МГц. При цьому покривати всю країну мобільним швидкісним інтернетом мобільним операторам економічно вигідно тільки на "низьких" радіочастотах. Тому що радіус дії базової станції (БС) мобільного оператора на "низьких" частотах в 3-3,5 рази більше, ніж у БС на "високих" частотах. Тобто, чим більше радіус дії БС, тим менша кількість БС операторам потрібно. А чим менше кількість БС, тим дешевше будівництво та обслуговування мобільної мережі.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації два роки тому порахувала, скільки потрібно БС, щоб повністю покрити територію України зв'язком 4G. Вийшло, що на "низьких" частотах знадобиться 4,1 тис. БС. На "високих" частотах – від 31,7 тис до 97,6 тис БС, в залежності від частоти.

Але на переконання Петра Чернишова, головна проблема – архаїчне регулювання радіочастот в державі. І те, що багато простих технологічних рішень, які реалізовані в світі, в Україні заборонені. "Найгірше, що в Україні відсутня так звана технологічна нейтральність. Тобто якщо у мобільного оператора є частота – він не має право сам вирішити, що на ній будувати – зв'язок 3G чи 4G, це вирішує замість нього регулятор. Дуже багато частот взагалі не продані або якщо продані, то недоступні для швидкого Інтернету в форматі 4G. Це ганьба, відсталість і дурість, – не стримується в оцінках колишній топ-менеджер. Натякаючи на те, що ситуація існує "завдяки" інтересам деяких впливових олігархів. Мовляв, за таких правил гри держава може хоч і сто разів заходити в смартфон, але як тільки той смартфон поїде на поїзді, автомобілі (чи зайде в ліс. – Авт.), то держава одразу ж його покине. Насправді, проблему, на його думку, досить легко виправити, якщо прийняти політичне рішення, зруйнувавши "рукотворні" монополії. І за рік-півтора, кажуть представники мобільних операторів, в Україні можна буде сформувати цілком пристойне мобільне інтернет-покриття на свій території, а не лише у містах. От тоді й можна буде людям щось конкретне обіцяти.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-