У США готуються запустити ракету, надруковану на 3D-принтері
Про це повідомляє Naked Science.
Relativity Space — приватна американська компанія з виробництва аерокосмічної техніки зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (Каліфорнія), заснована в 2015 році вихідцями зі SpaceX і Blue Origin. На цьому тижні компанія оприлюднила угоду з ВПС США, яка дозволить їй здійснювати запуск своїх ракет з мису Канаверал (комплекс LC-16), яким у 1980-х користувалися ВПС США. Локація не використовувалася з 1988 року, і, згідно з контрактом, якщо компанії вдасться регулярно запускати ракети з цього майданчика, то вона зможе продовжити дію угоди до двадцяти років.
У Relativity Space воістину амбітні плани: компанія має намір надрукувати ракету цілком на своєму революційному металевому 3D-принтері Stargate розміром з будинок, а потім запустити її на орбіту. У довгостроковій перспективі, згідно з офіційним сайтом, організація планує друкувати 3D-ракети на Марсі.
Створення космічних ракет на 3D-принтері теоретично набагато простіше і дозволило б створювати ефективні конструкції на більш високій швидкості процесу. Інноваційні методи друку, за словами генерального директора Тіма Елліса, дозволять скоротити кількість деталей зі ста тисяч до однієї тисячі, що, як сподіваються в компанії, дозволить знизити вартість запуску малих супутників, що, в свою чергу, приведе до інвестицій в космос. Друк першої запланованої ракети-носія компанії під назвою Terran 1 займе всього 60 днів, а її максимальне корисне навантаження, якщо все піде за планом, складе 1250 кілограмів при польоті на низьку навколоземну орбіту.
Випробувальний запуск Terran 1 запланований на 2020 рік, а комерційні місії розпочнуться у 2021 році, завдяки чому кількість співробітників Relativity Space зросла з 14 чоловік до 60. Це четверта приватна компанія, яка отримала доступ до LC-16, — раніше в цей список входили SpaceX Ілона Маска, Blue Origin Джеффа Безоса і United Launch Alliance. Можливість використання існуючого стартового комплексу дозволить Relativity Space зекономити близько чотирьох років, які пішли б на будівництво власного стартового майданчика з нуля.
Спершу комплекс LC-16 використовувався для космічних місій Apollo і Gemini, а також запуску балістичних ракет Titan і Pershing.
