Людство тепер знає, як насправді виглядає Червона планета
Надвечір 26 листопада о 21.50 (за київським часом) після семимісячної “подорожі” космосом на Марс дістався черговий космічний апарат – InSight. Він з 1976 року став вже дев’ятим “роботом”, якого відправляли на Червону планету, і восьмим, який успішно дістався Марса, пролетівши 482 млн км! Завдяки космічному апарату InSight (англ. ”в полі зору”) людство вже має змогу побачити нарешті, який Марс насправді. Не на малюнку, не в якомусь наближенні, а на першому чіткому фотознімку з Червоної планети (на фото), який космічний апарат надіслав на Землю 27 листопада.
Після запуску апарата лунали побоювання, що дітище NASA не витримає в своїй подорожі останні “пекельні 6 хвилин” – час гальмування, протягом якого апарат увійде в атмосферу Марсу та зменшить швидкість до такої, що дозволить йому не розбитись об поверхню планети. І InSight це зробив успішно, зменшивши швидкість з 19 300 км/год до 8 км/год, що дозволило йому здійснити “м’яку” посадку (це якби випущена куля завмерла біля цілі).
Тепер апарат впродовж двох років, до листопада 2020 року, “житиме” на поверхні планети, збиратиме інформацію та передаватиме її на Землю. Але при тому, загальний обсяг інформації, яку в NASA очікують отримати – усього 29 Гбайт (хоч і малувато, зате ж якої!). В рамках проекту науковці планують поглибити знання про структуру, склад Червоної планети, а також зрозуміти, як сформувалась сама планета.
Космічний апарат InSight доставила на Марс “одноразова” ракета Atlas 5 виробництва компанії американської Boeing (Ілон Маск та компанія SpaceX не брали участі в цьому проекті, хоча й розробляють власну марсіанську програму). Через те, що перша і друга ступені ракети були одноразового використання, запуск обійшовся американцям дещо дорогувато – в $160 млн. Для порівняння, запуск масківських ракет Falcon 9 або Falcon Heavy, якими в майбутньому планується доставляти на Марс корисний вантаж, зазвичай для компаній-замовників обходиться від 70 до 90 мільйонів доларів.
InSight – апарат статичний, тобто він залишатиметься в точці примарсення і буде збирати інформацію у вулканічній місцевості, в нагір’ї Елізіум. Він, як і інші пристрої, що досліджували Марс безпосередньо на планеті, обладнаний сонячними батареями, що живлять його енергією.
Апарат також обладнаний трьома інструментами для досліджень і двома камерами. Найдорожчий елемент “марсоходу” – сейсмометр французької розробки для вимірювання тектонічної активності Марса, вартістю в 42 мільйони доларів. Інший інструмент – це зонд німецької розробки, який має виміряти теплові потоки під поверхнею Марса. Цей зонд пробурить 5-метрову свердловину і визначить, скільки тепла виходить з внутрішніх марсіанських шарів.
Крім того, датчик радіосигналів вимірюватиме радіопередачі між зондом та Землею в залежності від положення Марса стосовно Сонця і таким чином науковці планують краще розібратись у внутрішній будові Марса.
Перша камера встановлена на “руку” апарату і слугуватиме для чорно-білої зйомки інструментів на борту і для створення тривимірних зображень поверхні, на яку буде встановлено сейсмометр та зонд. Крім того, камера передаватиме на землю панорамні знімки поверхні Марсу. А друга камера буде встановлена на нижній поверхні апарату і надаватиме додатковий огляд місця роботи сейсмометра та зонду.
Досліджуючи внутрішню частину Марса, вчені сподіваються зрозуміти, чому скелясті планети нашої сонячної системи, що сформувалися 4,5 мільярди років, настільки різні – Марс холодний і сухий, Венера і Меркурій майже “палають”, а Земля гостинна до життя.
В рамках досліджень Марсу проект InSight – не єдиний і не наймасштабніший, які зараз реалізуються. Укрінформ раніше писав про те, що в 2020 році на Марс вирушить експедиція Mars 2020 Rover у складі справжнього “марсоходу” – який, на відміну від апарату InSight, вже матиме змогу пересуватись поверхнею планети. Він вже проведе більш ґрунтовне дослідження атмосфери Марсу – за допомогою 8 вбудованих приладів, які збиратимуть зразки ґрунтів, повітря та пилу, вимірюватимуть швидкість вітру тощо.
Таким чином, політ людини на Марс (буде це Ілон Маск чи хтось інший) – дедалі ближче. Усі інструменти для проведення досліджень на планеті частково доставлені, частина – ще в проекті, тому лишається дочекатись інформації – що необхідно людському організму, щоб не загинути в умовах Червоної планети. Це і стане ключем для колонізації Марсу.
Микола Романюк, Київ
