Генна терапія: медики "відучили" мишей від кокаїну
Докладно про свою роботу медики розповіли в журналі Nature Biomedical Engineering, пише портал naked-science.
"З клітин виростили невеликий фрагмент тканини шкіри. Після пересадки мишам такий "клітинний імплантат" продовжував синтезувати фермент, гризуни втрачали інтерес до кокаїну, а небезпека смертельного передозування зникла взагалі", - йдеться у публікації.
Раніше було відомо, що у печінці та плазмі крові присутній білок бутирілхолінестераза (BCHE), який розкладає низку холінових ефірів, включаючи такі наркотичні речовини, як героїн і кокаїн. Завдяки йому вони метаболізуються організмом і виводяться з нього, хоча швидкість роботи цього ферменту у людини не дуже велика.
Кілька років тому вченим вдалося модифікувати його, отримавши більш ефективну версію mhBCHE — "мутантна людська (Mutant Human) ВСНЕ". З нею пов'язували великі надії щодо лікування кокаїнової адикції, проте доставити білок в організм і зберегти його функціональність ніяк не вдавалося.
Команда професора Чиказького університету Мін Сюя використала новий підхід: в ДНК стовбурових клітин мишей за допомогою технології CRISPR внесли ген, необхідний для синтезу високоефективної штучної форми білка mhBCHE. Ці клітини вирощувалися у пробірці кілька днів, поки вчені не отримали невеликі фрагменти зрілої тканини шкіри.
Пересаджені піддослідним гризунам такі "живі пластирі" приживалися і продовжували синтезувати mhBCHE: білок виявлявся в крові навіть через 10 тижнів після імплантації.
"Експерименти підтвердили, що тварини після такої операції ставали нечутливими до дії наркотику: ін'єкцінований кокаїн швидко віддалявся з їхньої крові, а в мозку не відбувався звичайний для прийому стрибок дофаміну. Крім того, повністю зникла смертельна небезпека передозування", - йдеться у публікації.
Крім того, гризуни, які вже пристрастилися до кокаїну, після процедури переставали отримувати від нього звичайне задоволення і за кілька тижнів втрачали інтерес до наркотику.
Експерименти на людях ще попереду, хоча автори вже провели необхідну роботу з людськими стовбуровими клітинами шкіри.
