Ілон Маск проконсультувався: на Марс летимо в 2030-х
Голова компанії SpaceX Ілон Маск 8 серпня провів зустріч з провідними планетологами світу і, як повідомляють ЗМІ, обговорили плани щодо колонізації Марса. Детальнішої інформації про що конкретно йшлося в ході зустрічі немає, проте кореспондент інтернет-видання ArsTechnica Ерік Бергер, посилаючись на одного з учасників конференції, повідомив, що йшлося, по-перше, про обладнання та технічні можливості важкої ракетної системи BFR (яку створює компанія SpaceX саме для польотів людини на Марс), а, по-друге, – про розробку технологій життєзабезпечення, які необхідні для будівництва колонії на Марсі.
Друге питання, про життєзабезпечення тобто, останніми місяцями жваво обговорювалось в колах науковців та приватних компаній, що займаються космосом. Ілон Маск ще в 2016-му році висловив припущення, що побудувати на Марсі мегаполіс, який сам би себе забезпечував – цілком реально, і, зокрема, створити навколо Марсу щось схоже на атмосферу Землі, яка б забезпечувала мешканців колонії повітрям. Проте світові науковці іншої думки – мовляв, для створення атмосфери навколо Марсу необхідний вуглекислий газ, якого там надто мало. Тим часом, Укрінформ повідомляв, що вчені виявили на Марсі підземний резервуар, заповнений водою, хоча він і знаходиться під шаром ґрунту та льоду. Якщо там була вода, то теоретично мав би бути й кисень, а якщо немає – може, на Марсі є умови для нього. І це підтверджує припущення Маска про те, що створити на Марсі атмосферу – реально.
Є питання і щодо системи BFR (корабель, що розташований на ракеті), яка доставлятиме людей на Марс. Наразі в SpaceX вже розкрили її основні характеристики: вона вміщатиме до 100 людей, і буде здатна піднімати вантаж до 150 тонн. Але Ілон Маск неодноразово наголошував, наскільки економічно затратно щоразу відправляти корабель в космос, і там його «розбивати». Тож найголовніше питання зараз – віднайти можливість для повернення корабля на Землю. Схоже, для того, щоб розставити усі крапки над “і”, Ілон Маск і вирішив провести консультацію з науковцями. Усе це свідчить, що підготовка до історичної експедиції на Червону планету йде “на повну”.
Хто полетить на Марс – вже відомо. Хоча чимдалі відсувається старт експедиції, тим ймовірніші зміни екіпажу
Нещодавно ми вже розповідали про “марсохід”, який дозволить науковцям зробити великий крок у дослідженнях Марсу, а саме збере інформацію про ґрунти, склад повітря та пилу, виміряє швидкість вітру, тощо, і про ракету BFR, яка ймовірно і доставить на Марс “людську” місію. Тому тепер варто поговорити про те, хто ж першим ступить на “Червону планету”.
Загалом, підготовка астронавтів для експедиції за своїми результатами значно випередила “технічну” підготовку місії. Команди набирають як приватні компанії, так і американське Національне космічне агентство (NASA). Слід сказати, що в Америці ледь не марять польотом людини на Марс – для цього організовуються “тематичні” дитячі табори, створюються спеціалізовані школи, і, звісно, спеціальні програми для підготовки до польотів вже безпосередньо в NASA.
Учасників першої місії на Марс було відібрано в червні минулого року. Їх 12, усі вони американці і мають ступені бакалавра в галузі медицини, інженерії, математики, біології тощо. Деякі з них мають досвід служби у ВМС США, інші – досвід дослідницьких експедицій у найвіддаленіші точки Землі. Є й доктори наук: Уоррен Хобург та Роб Каллін – у галузі інформатики та електротехніки, а Джонні Кім та Франсиско Рубіо – в галузі медицини. Отже, окрім того, що претенденти на політ на Марс фізично витривалі, вони можуть проводити повноцінні наукові дослідження безпосередньо на Червоній планеті. Втім, оскільки точні терміни місії на Марс невідомі, можливі зміни і в складі екіпажу.
Між іншим, саме завдяки науковому досьє кандидати NASA мають перевагу над командами, зібраними приватними космічними підприємствами. Нідерландський проект Mars One, наприклад, не надавав переваги науковцям. Та й загалом, організатори вирішили зробити з відбору членів місії на Марс телешоу. Власне відбір проводився в 4 тури. Перший – розгляд комісією заявок претендентів, після якого з 200 000 кандидатів (за інформацією компанії) відсіялось 99,5%. Тисяча, що лишилась, – пройшла медогляд (ніби другий тур) та відео-співбесіду з компанією Mars One. В результаті лишилось лише сотня людей. Четвертий тур – виживання в умовах, наближених до “марсіанських”, планується транслювати по телебаченню, але поки що ані термінів, ані конкретної інформації немає.
Проект дуже часто критикують, адже, на думку науковців, компанія не отримає з телетрансляцій достатньо коштів для реалізації місії на Марс. Дехто називає Mars One справжніми шахраями, апелюючи до того, що компанія змушує “скидатись” грошима учасників проекту. Проте самі учасники примусовий збір коштів заперечують.
Буде на Марсі й українець!
Серед сотні кандидатів, є й один українець – житомирянин Сергій Якимов. Поки проект Mars One через фінансові складнощі заморожено, українець планує міняти громадянство на американське і вступати на програму підготовки астронавтів NASA (проект державний, відтак мають право брати участь лише громадяни Америки).
Сергій Якимов і решта кандидатів в першу експедицію на Марс чудово розуміють, що, фактично, претендують на квиток в один кінець. Поки що ведеться технічна підготовка до польоту "туди", а ось як дістатись з Червоної планети на Землю – здається, ніхто ще й не думав. За словами Якимова, у зв’язку з тим, що політ в обидві сторони значно дорожчий, розробка космічних апаратів, які вертатимуться, навіть не передбачається.
Між іншим, науковці довели, що тривале перебування людини на Марсі загрожує незворотними змінами в організмі. Відомо, що гравітація на Марсі значно менша, ніж земна, людський організм призвичаюється і повернення на планету, де гравітація вища, може коштувати космонавтам навіть життя.
Втім, космонавти це розуміють. Сергій Якимов пояснює, що цей проект дозволить людству облаштуватись в далекому космосі – кожна людина, яка буде учасником проекту, зробить великий внесок, навіть якщо і жертва, то жертва заради світлого майбутнього людства.
А ось з польотом на Марс, який, як обіцяв Ілон Маск, відбудеться в 2024-му році, схоже, доведеться почекати. Зараз переважають думки, що це відбудеться не раніше 2030-х років, адже поки що немає ані готового космічного корабля, ані розуміння, як експедиція житиме на Червоній планеті. І це не дивно – схожа ситуація уже була на Землі в епоху великих географічних відкриттів 700-500 років тому. І кораблі-вітрильники не були недостатньо готові до настільки тривалих подорожей, і подорожі ті тривали довгі роки, і не було уявлення, куди саме потраплять моряки. Проблеми були і з грошима – зокрема, експедиція Христофора Колумба фінансувалась з метою відкрити новий шлях до Індії (за тканинами і прянощами). А чи було відкриття Америки випадковістю, чи Колумб свідомо плив до Америки – лишається лише здогадуватись.
Однак, усі материки в результаті відкриті, про що людство, наприклад, в XIII столітті могло тільки мріяти. Так само буде і з Марсом: людина точно ступить на Червону планету, питання лише коли. І, схоже, відповідь ми дізнаємось зовсім скоро.
Микола Романюк, за матеріалами ЗМІ
