Українські волонтери патентують вантажний мультикоптер "Командор"
Про це волонтер Юрій Касьянов пише в Facebook-спільноті Matrix-UAV.
“Є результат. Подані заявки на патенти. Ми розробили та побудували прототип важкого вантажопідйомного апарата вертикального зльоту та посадки з комбінованою руховою установкою. Це мультикоптер, в якому близько 40% підйомної сили створюються пропелерами, двигунами внутрішнього згоряння, що обертаються, а тяга, що залишилася — повітряними гвинтами електромоторів, і ними ж здійснюється управління апаратом. При цьому вся електрична енергія — сотні ампер — генерується на борту коптера з допомогою генераторів, що обертаються тими ж двигунами внутрішнього згоряння", - пише він.
Творці мультикоптера підкреслюють, що комбінація двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), електромоторів, генераторів, систем контролю, управління та самого компонування апарату і є знахідкою, яку патентують.
Недоліки мультироторного апарату — складна трансмісія, великі гвинти (великі габарити), наперед відома гірша маневреність порівняно з класичним коптером, керованим тягою електродвигунів. Електричні мультиротори з генератором електроенергії на борту позбавлені таких недоліків. Все, що потрібно для польоту — це заправити їх бензином або іншим рідким паливом. Однак генератор на борту треба охолоджувати, і на це витрачається додаткова потужність. Інженери вирішили цю задачу, посадивши на один вал повітряний гвинт і генератор, і тепер ДВЗ створюють підйомну силу, в потоці повітря охолоджується генератор, який виробляє електроенергію на борту.
“Ми використовуємо 2 двигуна внутрішнього згоряння, 2 генератора, і 4 пари (на прототипі, на серійному апараті буде по-іншому) електромоторів, що синхронно обертаються. А також невеликі буферні/аварійні акумулятори та систему аварійної електроніки", - зазначає Касьянов, вказуючи, що це дає найвищу надійність: при польоті на висоті до 100 метрів і відмові одного з ДВЗ апарат здійснює плавну посадку, використовуючи енергію аварійних акумуляторів. Те ж саме відбудеться при відмові двох електромоторів. А при польоті вище 100 метрів у випадку аварії застосовується парашутна система порятунку.
Прототип, що демонструється — літаюча платформа, на якій відпрацьовуються конструкторські рішення. Майбутній серійний апарат буде виглядати дещо інакше, і буде мати більш високі характеристики: час польоту — не менше 1 години (з додатковими баками — до 5 годин); перегоночна дальність (з додатковими баками) — до 300 км; висота польоту — від 2 до 2000 метрів; корисне навантаження — до 50 кг.
Прототип сьогодні піднімає 30 кг і літає 1 годину. Вага порожнього — до 50 кг. Поки він має досить високий рівень шуму.
Апарат може застосовуватися для виконання широкого спектру завдань як в інтересах армії, так і в цивільній сфері. На нього можна встановити різне авіаційне озброєння — керовані та некеровані ракети класу «повітря-поверхня» і «повітря-повітря»; турельную кулеметну установку; підвісити авіабомби; використовувати як ретранслятор, коригувальник вогню.
Тактика бойового застосування важкого коптера «Командор» може бути схожа з тактикою використання бойових вертольотів: польоти на наднизьких висотах, на яких неефективна система ППО, удари з засідок, застосування дрона планують у зв'язці з іншими, що розробляються ОКБ «Матриця технологій» БПЛА — авіаційним розвідувальним комплексом «Катана» і «прив'язним» - з живленням від землі — коптером «Око», який може нести на борту радіолокаційну станцію або оптичні засоби спостереження та цілевказівки.
Крім того, цікавим може бути застосування «Командора» в якості вантажного — для доставки БК, медикаментів, продуктів на віддалені або оточені позиції, для постачання розвідувальних і диверсійних груп, для дистанційного мінування місцевості та автоматизації процесу розмінування.
У майбутньому інженери планують довести вантажопідйомність апарату до ваги людини, щоб забезпечити використання «Командора» як евакуаційного засобу в «червоній зоні», або як санітарного в мирному житті.
