У правозахисників немає доступу до справи Сущенка

Таку думку в бесіді з кореспондентом Укрінформу висловила активістка, координатор громадської ініціативи "Media Initiative for Human Rights" Марія Томак.

"Немає платформи. Мінськ – не те місце, де це буде вирішене", - зауважила активістка.

Кілька випадків звільнення бранців Кремля до цього часу стали можливими виключно завдяки втручанню та закулісним переговорам за участі деяких світових лідерів, серед яких була й канцлер ФРН Ангела Меркель, підкреслила вона.

Говорячи про Сущенка, Томак зазначила, що це абсолютно політична справа, але проблема з так званими "шпигунськими справами" в тому, що у правозахисників немає доступу до документів — вони засекречені. Принаймні, Росія не заперечує той факт, що Сущенко є громадянином України, як це відбувається з кримчанами та створює додаткові проблеми.

Роман Сущенко залишається заручником, у тому числі, заручником ситуації бо відсутня конкретика щодо його звільнення, вважає активістка. На її думку, першим буде обмін полонених моряків, а до того навряд чи можливе якесь просування.

Можна було би пропонувати Москві обмін 21 росіянина, які зараз перебувають в українських в’язницях. Але, каже активістка, схоже, вони не дуже цікавлять РФ. І важливо, щоб російські активісти намагалися актуалізувати це питання для самої Росії. Тут Томак навела приклад ГРУшників, яких обміняли великою мірою завдяки тому, що їх «розкрутив» Павло Канигін, кореспондент "Нової газети".