Олександр Шовковський: «Вперше почав працювати з психологом перед ЧС-2006»

Олександр Шовковський: «Вперше почав працювати з психологом перед ЧС-2006»

Укрінформ
Знаменитий воротар «Динамо» і збірної України розповідає про те, як долав складні періоди в кар’єрі.  

Легенда українського футболу Олександр Шовковський розказав, як хобі усього життя стало професією, заради чого варто вистояти проти суспільного осуду та як дати раду власним емоціям у найвідповідальніші життєві моменти.

«Чи мріяв я з дитинства професійно займатись спортом? Навряд. Я просто хотів робити те, від чого отримував задоволення. Як і кожна дитина. Десь у віці 13-17 років мені було важливо не звести бажання грати у футбол нанівець через надмірні тренування. Приміром, як це часто буває в художній гімнастиці, коли майбутні спортсмени просто не мають юності та вирішують відмовитись від кар’єри. Хотілось не перегоріти».

Читайте також: Шовковський: Сподіваюся, у матчі з Францією грати мені не доведеться

«З 1994 по 1998 рік кар’єра набирала обертів. Я продовжував грати за «Динамо». Дебютував у Лізі чемпіонів, згодом - у складі збірної України з футболу. Почав отримувати публічне визнання і здобувати все нові та нові регалії. А потім настав 1999 рік. Доленосний матч зі Словенією, в якому наша збірна боролась за вихід до чемпіонату Європи з футболу 2000 року. Боролась, але програла з рахунком 2:1. Зокрема, через допущену мною помилку.

Тоді на мене зійшла лавина негативу. З тих чи інших кутів доносились плітки, що мені час «вішати бутси на цвях» і закінчувати професійну кар’єру. Більшість вболівальників були проти мене налаштовані категорично. Потрібно було розібратись в причинах і наслідках. А також чесно відповісти собі на питання «Як я хочу жити далі?».

Читайте також: Перемога над Іспанією і талановиті дебютанти: підсумки року для збірної України

«Один із найскладніших етапів того періоду - Мундіаль-2006. Тоді наша національна команда потрапила на чемпіонат світу після шестирічних спроб. Якраз напередодні цього прориву я отримав важку травму - перелом ключиці. Аби вийти тоді на поле, довелось відновлюватись в прискореному режимі. Фізично та психологічно.

Тоді я вперше почав працювати з психологом, щоб правильно налаштуватися на гру в турнірі. Як результат, під час серії пенальті зі Швейцарією я зміг повністю опанувати свої емоції. Наша збірна дійшла до чвертьфіналу. Це був успіх для всіх».

Читайте також: Шовковський не коментує ідею про можливе призначення його міністром

«Помилитися аби виграти» — новий спецпроєкт головного меценату українського спорту Parimatch та видання Nachasi. У межах проєкту представники українського спорту, розповідають про те, з чим свого часу не впоралися, та які життєві уроки засвоїли зі своїх невдач.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-