Блискучий старт, переломна травма і загальні підсумки
Футзал (багато хто звик до колишньої назви - міні-футбол) один з тих командних видів спорту, де Україна традиційно знаходиться в списку топових команд. У нас були призові місця і навіть перемоги в різних вікових категоріях (дорослі, молодіжні, студентські першості світу і Європи). Тому і на Чемпіонат Європи з футзалу у віковій категорії U19, що проходив у Ризі (8-14 вересня), наша команда їхала в бойовому настрої і з завданням бути в призовому квартеті (тобто вийти до півфіналу зі своєї Групи В).
НАЙБІЛЬША НА ТУРНІРІ ПЕРЕМОГА, ЯКА ВИЯВИЛАСЯ ПІРРОВОЮ
Перший же матч групового турніру, проти Нідерландів, показав обґрунтованість наших надій. Українці здобули велику перемогу 7:0 (3:0). Голи забивали Бєлан - 5, 12, 27 хвилини; Бланк - 12; Масевич - 24; Нагорний - 35; Негела - 36).
Втім, вже в цьому матчі були деякі моменти, що насторожували. Це, перш за все, мала «глибина» складу. Ось перша стартова четвірка нашої команди - Бланк, Завертаний, Белан, Сорокін (або Волков). А тепер дивимося на список голеадорів. Перші три голи, вони - ж всі три м'ячі, забиті в першому таймі, на рахунку нашої першої четвірки. В їхні відрізки гри українці впевнено перегравала голландців. А ось друга четвірка (Тимців, Нагорний, Негела, Квасній) грала дещо знервовано. В їх зміну голландці гру вирівнювали і мали свої шанси на успіх (Втім, кожен раз дуже впевнено грав наш воротар Микола Гуйван).
Відчуваючи це, тренер нашої команда Віталій Одегов почав пробувати інші поєднання. І в цьому сенсі він став сміливіше поводитися в другому таймі (коли ми вже впевнено вели в рахунку) награючи різні варіанти, особливо, що стосується другої четвірки, - в гру вступали Масевич, Сенюк, Меденець.
Українці впевнено виграли 7:0 (забігаючи вперед, скажу, що це був найбільший рахунок у всьому турнірі). Але в фіналі гри трапилося найгірше, що могло статися - травму отримав капітан команди Владислав Завертаний. І це, звичайно ж, сильно вплинуло на наші подальші турнірні розклади. Адже при всій повазі до суперника, збірна Нідерландів була відвертим аутсайдером Групи В. А попереду були ігри з таки да грандом турніру - Іспанією, а також Хорватією.
ДВІ ПОРАЗКИ: ХІД БОРОТЬБИ І ПРИЧИНИ
Ситуацію спеціально для Укрінформу коментує Віталій Одегов:
- Травма нашого лідера, Завертаного, звичайно ж, вплинула на гру команди. У другому матчі, з Іспанією, нам його дуже не вистачало. Він з тих гравців, які своїми впевненими діями можуть вселити впевненість в партнерів, здатний вести товаришів за собою...
На жаль, все так.
У матчі з Іспанією місце Завертаного в першій четвірці посів Нагорний, який до того був опорним гравцем другої четвірки. Така перестановка малюнок гри, звісно, не поліпшила. Втім, наші не виглядали приречено і від початку були добре заряджені на гру. Навіть швидкий гол, пропущений на третій хвилині не вибив команду з колії. Так, іспанці більше контролювали м'яч, атакували. Але українці впевнено оборонялися (Місце в воротах зайняв Євгеній Козлов). Більш того, на 16-й хвилині нашим вдалося зрівняти рахунок. Негела забив зі штрафного, заробленого Сенюком. Однак за півхвилини до кінця першого тайму українці «заробили» також шостий командний фол. І суперник реалізував дабл-пенальті.
Мабуть, «гол у роздягальню» все ж кілька надломив команду. Тому що третій м'яч наші пропустили вже на 2-й хвилині другого тайму, потім ще один - на 5-й. І наприкінці наші хлопці, які мають меншу лаву запасних, підсіли фізично - на передостанній хвилині матчу пропустили відразу два м'ячі.
Тим часом, хорвати програвши іспанцям з меншим рахунком 0:3, обіграла Голландію 6:0. Тобто різниця забитих і пропущених перед останнім туром у них була 6:3. В той час, як у нас - 8:7. А це означало, що у вирішальному матчі з Хорватією нашим треба було грати тільки на перемогу.
Що ж, інтригу тримати не буду. Перемогти суперників з Балкан не вийшло. І знову слово Одегову:
- Медичному персоналу нашої команди довелося докласти чимало зусиль, щоб Завертаний вийшов на паркет у матчі з Хорватією. Але він все ж не відновився до кінця. При цьому капітан виявив характер і вольові зусилля, для того, щоб разом з товаришами до кінця боротися за путівку в півфінал. І шанси для цього були... Можна міркувати про те що, якби ми змогли реалізувати більше своїх моментів біля воріт Хорватії, або якби наш воротар більш вдало зіграв в моменті, коли ми пропускали другий м'яч, тоді вдалося б пробитися до півфіналу. Звісно, могло статися й так. Але на сьогоднішній день, ми з хорватами приблизно рівні за силою, і в тому матчі їм пощастило трохи більше, ніж нам. В цілому, не можу сказати, що ми більше хорватів заслуговували другого місця в групі.
Так, гра з хорватами була рівною, як на гойдалках. І спочатку чаша терезів хитнулася в наш бік. На 13-й хвилина Бланк завершив триходівку, розпочату Завертаним і Нагорним. Але розвинути успіх нашим не вдалося. Через чотири хвилини хорват Хрстич сильним ударом з середньої дистанції зрівняв рахунок. Нервова гра з обопільними шансами тривала у другій половині матчу. А в середині тайму 17-річний Гуйван, який впевнено грав до того і після, припустився невеликої помарки, що стала фатальною. Після не надто сильного удару з гострого кута він якось ніяково відкинув м'яч перед собою. Та Хрстич знову опинився тут як тут. Так хорвати повели 2:1.
В кінці ж матчу наші випустили п'ятого польового гравця замість воротаря. Мали шанси зрівняти рахунок, але не реалізували їх. А за півхвилини до кінця матчу хорвати вразили наші порожні ворота. 1:3 - і ми не проходимо до плей-оф...
Отож, півфінальні пари виявилися такими.
Хорватія - Португалія 2:2 (3:2 по пенальті).
Іспанія - Польща 3:1.
І в фіналі впевнено перемогли іспанці - 6:1.
ПОЛЬСЬКИЙ ВОРОТАР, ВОЛЬОВА ХОРВАТІЯ, НЕПЕРЕМОЖНІ ІСПАНЦІ
Одегов розповів нам про враження, яке на нього справили інші команди першості:
- Фаворитом була Іспанія. Вона і підтвердила свій високий рівень. Решта збірних на нашому континенті помітно відстають у всіх аспектах... Але в цьому конкретному турнірі здивували збірні Хорватії та Польщі. Хорватам вдалося пройти португальців, які трохи нижче за класом, ніж іспанці, але все одно претендували на роль другого фіналіста. Поляки ж виявилися темною конячкою, яка пронеслася "галопом" по росіянам і латишам і мало не "зачепила" Португалію. Ключовою фігурою в польській збірній виявився воротар з несподіваними і дуже розважливими та результативними вилазками до воріт суперника.
Трохи докладніше - про тези нашого тренера. Польський воротар Кжиштоф Іванек, який грав під №1, дійсно показав себе першим номером. У воротах він був надійний. Але просто приголомшував глядачів і найголовніше - суперників своєю впевненою грою в полі. З таким воротарем п'ятого польового гравця, якщо що, випускати не потрібно. Те, що Іванек створив в матчі з росіянами, хочеться дивитися і переглядати. Це, без сумніву, найкрасивіший гол першості.
Росія впевнено почала той матч, забивши вже на 4-й хвилині (після рикошету). Далі, як здавалося, росіяни впевнено контролюють хід гри, і другий їх гол - лише справа часу. Але ось на кінець десятої хвилини матчу Іванек ввів м'яч в гру, кількома обманними рухами залишив не при справах всіх чотирьох польових гравців суперника, вийшов один на один і впевнено пробив повз воротаря. Це було так несподівано і красиво, що ризькі хлопчаки, які подають м'ячі з-за воріт, зробили Іванеку переможні «дай п'ять!». Неслаба збірна Росії після цього була настільки дезорганізована, що матч програла, і в подальшому до півфіналу не потрапила.
А поляки в 1/2 фіналу у впертій боротьбі поступилися іспанцям 1:3. Причому червоно-білі відкрили рахунок, але далі все ж не встояли. Піренейська команда на цьому турнірі виглядала непереможною: командою без слабких місць, з величезним запасом міцності, психологічної стійкості.
Португальці теж спочатку мали блискучий вигляд. Їхня техніка часто виглядала більш віртуозною, а атаки здавалися більш вишуканими, ніж у іспанців. Але в тих випадках, коли суперник виявляв твердість і огризався, червоно-зелені тушувалися, починали нервувати. Так було вже в матчах з поляками та росіянами. Але їх португальці все ж виграли. А ось в півфіналі вдача була вже на боці хорватів.
Втім, у фіналі проти іспанців у «картатих» шансів вже не було. Тут же потрібно відзначити, що в фіналі турніру зустрілися дві команди Групи В, в якій грала і Україна. Може, це і не така вже велика розрада, та все ж...
ПУТІВКА У ВЕЛИКЕ ЖИТТЯ МІНІ-ФУТБОЛУ
Це був останній матч збірної U19. Далі вже тільки великий, «дорослий» футзал. Дуже хочеться сподіватися, що хлопці в ньому не загубляться, з часом заграють в першій збірній країни. Може, до речі, допоможуть їй завоювати путівку на Чемпіонат світу з футзалу, який пройде восени наступного року в Литві. «До зустрічі, в Балтії», - хотілося б сказати. Але не будемо, щоб не наврочити - адже ще відбірковий турнір треба пройти. Та й місце в першій збірній цим хлопцям ще треба завойовувати, що дуже непросто.
Ось як підвів підсумки першості в Ризі Віталій Одегов:
- Виступ нашої команди на турнірі вийшов не вдалим. Але на даний момент часу, цей результат закономірний. І в цілому - є наслідком нашої спільної роботи з дітьми та юнаками... В житті гравців цієї збірної завершився певний цикл. Вони отримали величезний досвід. Може бути, багатьох цей досвід підстьобне до самовдосконалення. Тепер, для того що б знову одягнути футболку збірної, мало буде однієї тільки вікової відповідності. Конкуренція в дорослому спорті набагато вище. Сподіваюся, що багатьом вдасться стати гравцями високого рівня. Звичайно ж на це знадобляться роки.
Що ж, удачі хлопцям! А самого Одегова, мабуть, чекає робота з наступним поколінням українських гравців футзалу, командою U17. Отже, будемо сподіватися, там з'являться свої зірочки, які ще стануть зірками.
Олег Кудрін. Рига, Арена Riga
Фото - Рита Болотська
