Наші хокеїсти знову «на межі»
У Таллінні пройшли чотири ігрові дні чемпіонату світу з хокею IIHF в Дивізіоні IB, де грає збірна України. 3 травня - день відпочинку, 4 травня - вирішальний п'ятий тур турніру. Після трьох поразок, від японців, поляків, румунів, і однієї перемоги над Нідерландами, наша збірна з трьома очками посідає п'яте місце з шести. Виграти цей турнір або хоча б увійти до призової трійки вона вже не може. А ось опинитися на останньому місці - на жаль, цілком. І тоді опиниться вже не в третій, а в четвертій за силою групі світового хокею.
Втім, будемо сподіватися на краще.
ДЕБЮТНІ ТУРНІРНІ РОЗКЛАДИ
Перший матч підопічні Андрія Срюбка проводили зі збірною Японії, яка зовсім недавно була в більш сильних дивізіонах і в IB традиційно вважається одним з фаворитів. Матч видався рівним. Після двох періодів ми програвали 2:3 (у нас шайби закидали Віталій Лялька і Пилип Пангелов-Юлдашев). У третьому наші кілька разів мали чисельну більшість. Але зрівняти рахунок так і не змогли.
Наш капітан Андрій Міхнов в експрес-інтерв'ю був налаштований оптимістично. «На початку матчу хлопці були трохи затиснуті. Але з середини першого періоду ми гру вирівняли. І другий, третій періоди по грі були за нами. Однак нам ще треба попрацювати над помилками, додати в реалізації моментів і грі в більшості. Взагалі, прикро програти такий матч, оскільки ми могли б і виграти. Але це хокей. Будемо працювати, щоб надолужити згаяне в наступних матчах».
Чесно кажучи, для такого оптимізму були підстави. Наші висококваліфіковані вболівальники проводили команду оплесками. Більш того - з трибун лунав такий міні-розбір матчу: «Молодці. Хороша командна гра. Чесна праця. Так тримати - і все буде гаразд».
ПОЛЬСЬКО-ГОЛЛАНДСЬКІ ГОЙДАЛКИ
Наступного дня Україна грала з Польщею. Поляки щойно вилетіли з Дивізіону IA. На думку їх журналістів, вони приїхали вони до Таллінна з не дуже сильною командою. Втім, ставитися до таких оцінок слід насторожено. Частково в них ьуло бажання не наврочити. Та й взагалі це ж ідеальний випереджальний коментар. Якщо зіграють добре, переможуть в турнірі, можна буде сказати: «Ну, ось бачите і з не найсильнішою командою - наші молодці». Якщо ж оступляться, то виправдання вже готове.
Матч з Польщею спочатку йшов теж на рівних. На шайбу Даміана Капіци на 16-й хвилині рівно через хвилину ми відповіли голом Всеволода Толстушка. Але під завісу першого періоду знову пропустили - від того ж Капіци.
А на початку другого періоду наша збірна продемонструвала невміння тримати удар. За півхвилини - дві шайби. На 27 хвилині Лялька скоротив розрив - 2:4. І слідом, на 28 хвилині - знову та ж біда, дві шайби за півхвилини. 2:6 - гра фактично зроблена. У третьому періоди команди лише обмінялися шайбами. У поляків - знову Капіца, у нас - Сергій Бабинець. Можна, звичайно, було втішати себе словами, що ми програли фаворитам турніру. Але в будь-якому випадку два поразку на старті - кепський початок.
Після дня відпочинку наступним нашим суперником у Таллінні була збірна Нідерландів. А з нею тут така історія. На чемпіонат команда приїхала грати в три п'ятірки. Оскільки четверта затрималася - в складі «Тілбургу», що пробився до фіналу німецької оберліги. У перших матчах голландці билися як могли - зберігаючи рахунок 1:1, але в підсумку все ж більш-менш крупно програючи - 1:8 полякам, 1:4 господарям турніру, естонцям.
Ось рівно за тим же сценарієм розвивався і матч з нашою командою. Половину ігрового часу трималася нічия 1:1. У нас першу шайбу закинув Андрій Міхнов, до цього він тільки асистував. Але голландців надломила 33 хвилина, коли вони за 15 секунд пропустили дві шайби - від Данила Скрипця і Ігоря Мережка. Після цього гра у «помаранчевих» абсолютно зіпсувалась, а наші навпаки, піймали кураж. Ще тричі відзначився Лялька, по шайбі закинули - Міхнов і Вадим Мазур. Разом 8:1, давненько наші так крупно не вигравали.
Більше розійшлися - в хорошому сенсі - і наші вболівальники. Музична частина групи підтримки (гармошка і бубни) так злагоджено і натхненно виконувала свій репертуар («Червона рута», «Як же тебе не любити, Києве мій», «Маруся, раз-два-три, калина»), що вболівальники інших команд, перш за все естонці, яких тут, природно, більше, підходили до нашої трибуні, щоб записати музвідео для своїх акаунтів. Зізнатися, коли приспів затягував весь наш вболівальницький сектор, це дійсно виглядало потужно.
Що до власне хокею, то після дня відпочинку нас чекала збірна Румунії. І це команда, про яку варто розповісти окремо.
РУМУНСЬКІ ТРИЛЕРИ З ХЕППІ-ЕНДОМ
До групи IB Румунія пробилася рік тому, вигравши у себе вдома чемпіонат Дивізіону IIA. У минулому році команда зуміла в IB утриматися. І ось зараз Румунія стала одним з відкриттів турніру. Всі три матчі до зустрічі з нами у румунів проходили за сценарієм трилера. І всі три мали щасливий для них кінець. У першій грі з господарями майданчику естонцями вони довели справу до буллітів. І вже ця серія була якоюсь неймовірною по довжині, красі і напрузі. Було багато реалізованих «хокейних пенальті». Обидві команди примудрялися вирівнювати ситуацію в найгірших положеннях. І все ж в підсумку після восьми пар буллітів, виграли жовто-синьо-червоні.
Потім був матч з японцями, які спочатку здавалися очевидними фаворитами і впевнено повели в рахунку 2:0. Але румуни і тут не знітилися, зумівши відігратися, вийти вперед і утримати переможний для себе рахунок 3:2. Після цього матч румунів з недавніми фаворитами поляками вже очікувався з особливим напруженням, як по суті достроковий фінал за перше місце в цьому турнірі.
У цій грі теж був хвацько закручений сюжет. Два з половиною періоду Румунія вела 1:0. На 52 хвилині Капіца зрівнює рахунок. Але через півтори хвилини польський голкіпер невдало відкидає шайбу на пару з румунського та польського хокеїстів, що зчепилися в силовій боротьбі. Після кількох рикошетів вона закотилася у ворота. Гол записали на гравця збірної Румунії Буточнова. На останніх хвилинах поляки змінюють воротаря на шостого гравця і за 23 секунди до сирени знову зрівнюють рахунок.
В овертаймі гра йде з обопільними шансами. Трохи краще виглядають поляки, але... Порушення правил - і ось вже вони в меншості. Однак і втрьох проти чотирьох біло-червоні трималися добре, не підпускаючи суперника до воріт. Але тут стався снайперський кидок здалеку в «дев'ятку» Павла Борисенка - і знову виграли румуни. Польські вболівальники, природно, засмучені. Один з них проходячи повз нас, докірливо кинув: «Борисенко!». Крити нічим. Більш того, ми уточнюємо, що крім цього 32-річного гравця за збірну Румунії грають ще два колишніх українця, причому постарше - 36-річний Антон Буточнов і 38-річний Євген Ємельяненко. Можна, звичайно, кидати в них каміння, кажучи, як їх нам не вистачає. Але правди заради, треба сказати, що в збірній України ці гравці були якось не дуже затребувані. Отже й зміна їх громадянства якимось доленосним явищем не здавалася.
Звернути увагу варто на інше - в збірній Румунії всі гравці з внутрішнього чемпіонату. А це вже показник його рівня, якому наші хокеїсти можуть тільки позаздрити. Хороший чемпіонат (два румунських клуба грають в ще більш сильному чемпіонаті Угорщини), прогресуюча молодь. А якщо не вистачає досвідчених, румуни натуралізують потрібних заїжджих гравців зі своєї першості. Ось і воротар у них - словак Патрік Полч. А у нас, до речі, воротарська позиція на цій першості теж проблемна.
І це зовсім не осанна супернику, просто зайве нагадування про те, що основа якихось успіхів - сильнмй внутрішнійчемпіонат, з чим в Україні зараз проблеми.
Коротше кажучи, матч румунам ми програли з тієї ж неприємною різницею в рахунку, що і полякам - 1:5. При цьому велика перемога над голландцями давала б нам можливість перед останнім туром відчувати себе впевнено, без ризику вилетіти з цього дивізіону, якби...
ЩО ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ НАМ ГОТУЄ
Якби не гра, яку показала збірна Голландії після того, як до неї, нарешті влилася п'ятірка з «Тілбургу», що закінчив свого виступ в оберлізі. І це змінило всю картину першості, коли вже здавалося очевидним, що румуни йдуть до першого місця, а Голландія приречена на останнє. В оновленому, повному складі голландці блискуче зіграли з Японією, дві періоду, що називається «возили» її, повівши 2:0. І лише в третьому, коли помаранчеві підсіли фізично, японці змогли скоротити рахунок.
Ось яка в нас склалася картина перед останнім п'ятим туром. Румунія і Польща - по 10 очок, Японія - 6. Естонія - 4. Україна і Нідерланди - по 3. І три матчі - кожен з яких може стати вирішальним.
О 13:00 на лід вийдуть Румунія та Нідерланди. Якщо Румунія перемагає в основний час - вона чемпіон турніру, який отримує право в наступному році грати в Дивізіоні IA. А Нідерланди - повертаються в групу IIA. В такому випадку дві гри, що залишилися, будуть матчами престижу, не більше. Але якщо Румунія перемагає в овертаймі чи по буллітам, то турнір можуть виграти поляки - в разі «чистої» перемоги над Японією. Нашій же збірній, щоб зберегти прописку в цьому дивізіоні, потрібно буде, як мінімум закінчити внічию основний час матчу з Естонією.
Ну і відповідно, якщо в основний або додатковий час виграють голландці, то вони полегшують шлях до золота Польщі. І ускладнюють життя нашій команді, змушуючи її грати в матчі з господарями турніру виключно на перемогу.
Одним словом, до останнього дня інтрига - дай боже! Але ми віримо в нашу команду. На минулорічному турнірі в Каунасі ситуація була в чомусь схожою. І у вирішальному матчі з господарями, Литвою, наші проявили характер: програючи дві шайби в третьому періоді, зуміли звести внічию основний час (поміняли воротаря на останніх хвилинах і все ж вирвали нічию).
Дуже кепсько було б вилетіти з цієї групи. Треба триматися в дивізіоні повище. А там, дивись, наша економіка піде в зростання (не тільки відновне). Слідом за нею - і наш хокей.
ЕСТОНСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ - ТЕХНОЛОГІЧНО І ФУНКЦІОНАЛЬНО
І тепер, після завершення, так би мовити обов'язкової хокейної програми кілька слів про те, де і як проходить турнір. Це Ласнамяе - спальний район Таллінна. Льодова арена, точніше, як прийнято тут говорити Льодовий зал/хол «Тондіраба» розташований зручно - неподалік від транспортних розв'язок, Але в той же час його з двох боків оточують не дуже романтичні пустирі, резервні зони для майбутнього будівництва. Палац спорту загалом затишний і функціональний.
Крім основного льодового майданчика є ще два. Таке враження, що вони взагалі ніколи не порожніють. Там постійно працюють групи молодих фігуристів, хокеїстів. А крім того льодове міні-поле є у кьорлінгістів. Показова деталь - заняття хокеїстів веде тренер, на спортивній куртці якого напис Riga. Що ж, це природно - Латвія безумовний лідер регіону в цьому виді спорту, у неї є чому повчитися.
Атмосфера абсолютно не така, як на торішньому турнірі в Каунасі. Там було загальноміське свято спорту, ігри проходили на Арені «Жальгіріс». Та до того ж у минулому році культова каунаська команда блискуче грали в баскетбольній Євролізі, матчі турніру хокейних збірних перемежовувалися чвертьфінальними іграми з «Олімпіакосом». І публіка була розігріта, на трибунах на матчах Литви не було жодного незайнятого місця. А вихід на лід литовських хокеїстів супроводжувався фаєр-шоу.
Тут же в Таллінні ніякого ажіотажу немає, все спокійніше. І економніше. Афіш у місті не розвісили, буклетів не надрукували. Чому? - дивуються наші вболівальники. Тому що великі витрати, - пояснюють організатори. Хто любить хокей і цікавиться збірною, сам знайде дорогу.
Але при цьому все добре організовано, турнір рухається без запинок і зайвих пригод. Ну, і звичайно ж є якісь свої «фішечки». На матчах збірної Естонії під час пауз - не звичайна ді-джейськая музика або електроорган, як на більшості турнірів, а живе виконання. Рок-група наярює щось заводне, духопід'ємне. І періодично, після шайб, пропущених господарями, щось меланхолійне.
Але це все деталі, обрамлення, а головне все ж - хокей. Чекаємо цікавого фіналу, розв'язки.
Олег Кудрін, Таллінн
Фото автора
