Жан Беленюк вносить корективи

На завершеному нещодавно в Бухаресті чемпіонаті Європи з греко-римської боротьби золоту медаль у ваговій категорії до 87 кг завоював наш Жан Беленюк.

Але яке було здивування спортивного світу, коли на офіційній сторінці Міжнародної федерації боротьби з’явився пост про перемогу Беленюка і біля його імені значилося, що він – представник Росії (RUS). Беленюк опублікував скріншот цього поста на своїй сторінці, змінивши напис «RUS» на «UKR» і написавши: «Я – українець».

Що ж, мабуть, йдеться про недогляд чиновника Міжнародної федерації, який створював цей пост, а, можливо, й про те, що хтось у ній досі не розуміє, що Україна не Росія, що ми не RUS.

ЗА СУДДІВСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ

Мені у зв’язку з цим пригадалася інша історія: як Жана Беленюка «засудили» у фінальному поєдинку на Олімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро.

Як можна засудити когось у боротьбі? Виявляється, дуже просто. І всі це бачили під час згаданого поєдинку, в якому за золоту медаль Жан Беленюк змагався з представником Росії Давідом Чакветадзе. Суддя у першій трихвилинці робить кілька зауважень Беленюку: мовляв, той атакує з низько опущеною головою. Наш борець продовжує наступати і до перерви веде в рахунку 2 : 0. Друга половина поєдинку починається за тим же сценарієм. Але суддя вперто не помічає активності нашого спортсмена і ставить його у партер, і росіянин відігрує один бал. Але цього мало. Тому суддя повторює свій вердикт на користь Чакветадзе. Наш атлет продовжує активні дії, але його знову наказують. Цим не міг не скористатися його досвідчений суперник. Довести поєдинок до перемоги вже було, так би мовити, справою техніки, якої в Чакветадзе не бракує.

Важко боротися не тільки з іменитим суперником, а й із суддею. А саме таким був фінальний поєдинок Беленюк — Чакветадзе. Упередженість рефері була помітна навіть непрофесійним у цьому виді спорту людям. Це підтвердили і розмови з фахівцями греко-римської боротьби у мікст-зоні, куди ми спустилися відразу після фіналу. Звісно, Жан Беленюк не став критикувати суддівство: його ж кар’єра тільки починається. Обмежився лише фразою: «Ви ж самі все бачили».

Він додав, що дуже ретельно готувався і до цього поєдинку, і загалом до Олімпіади. Саме велику працездатність і самовіддачу Жана Беленюка відзначили у розмові зі мною тренери збірної. Вони, на відміну від борця, не приховували свого незадоволення суддівством у фіналі. Поєдинок триває лише шість хвилин, спортсмен на них максимально мобілізовуються, і збити його з цієї настроєності не так вже й складно: досить лише два – три рази «поставити на коліна». Сама так і було у цьому фіналі.

Прикро, коли долю зустрічі борців на килимі вирішують не майстерність і воля спортсмена, а «підкилимні» договорняки. Звичайно, не пійманий — не злодій. Ми просто бачили те, що бачили: симпатії судді були явно на стороні росіянина. Судді, який представляв Грузію, але жив у Росії.

Ми також не знаємо, як древні греки і римляни, захоплюючись цією класичною боротьбою, судили своїх атлетів, у тому числі й олімпіоніків. Думається, принаймні хочеться вірити, що судили чесно й неупереджено, інакше б ця боротьба знівелювалася, дискредитувалася, забулася. А вона ж пережила віки і увійшла в сучасні Олімпіади, інші змагання різних рівнів і категорій.

ЯК БУЛО ЦЬОГО РАЗУ

На щойно завершеному чемпіонаті Європи Жан Беленюк у своїй ваговій категорії був одним з фаворитів. Крім срібної нагороди Олімпіади в Ріо-де-Жанейро, він мав у своєму активі золото, срібло і бронзу трьох чемпіонатів світу, дві золоті і бронзову медалі чемпіонатів Європи, срібну медаль Європейських ігор.

І от нова перемога на першості Європи. На шляху до неї Беленюк подолав чотирьох непростих суперників. Спочатку він виявився сильнішим у поєдинку з хорватом Іваном Гуклеком – 6:1. Важче далась йому перемога над чемпіоном світу і Європи серед юніорів угорцем Еріком Сільваші – 3:1. У півфіналі Беленюк не залишив шансів литовцю Ейвідасу Станкявічусу – 5:1. Нарешті у вирішальному поєдинку українець впевнено переміг чемпіона Європи серед юніорів азербайджанця Іслама Аббасова – 5:1.

…Цікаво, що в Бухаресті міг повторитися фінал Ріо-де-Жанейро. Адже Давід Чакветадзе теж брав участь у чемпіонаті Європи. Але він «зійшов з дистанції» ще на ранній стадії змагань у цій ваговій категорії, програвши нинішньому фіналістові і срібному призеру Ісламу Аббасову. А золото поїхало до Києва, поповнивши багату колекцію українця Жана Беленюка.

Михайло Сорока

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства