Забудьмо про Ракицького!

Забудьмо про Ракицького!

Аналітика
Укрінформ
Чому трансфер провідного українського захисника в Росію – це просто бізнес.

На п’ятий рік неоголошеної війни Росії проти України один з найкращих футбольних захисників збірної та «Шахтаря» Ярослав Ракицький вирішив продовжити кар’єру в російському чемпіонаті. Трансфер наскільки скандальний – настільки очікуваний. Важко знайти більш одіозну фігуру в нашому футболі ніж Ракицький. Гравець, який не зробив жодної антиукраїнської заяви, все одно вважався у нас ледь не «сєпаром». Його ставлення до національного гімну (принципово не співав) і взагалі викликів до збірної (ніхто так часто не травмувався напередодні матчів «синьо-жовтих») стали підставою для відвертої нелюбові вболівальників.

Зі спортивної точки зору на перехід Ракицького очікували. Ярослав в «Шахтарі» з 2009 року. Як свідчили два останні сезони, він поступово втрачав мотивацію в чемпіонаті України. Не дарма ж Паулу Фонсека постійно шукав альтернативну Ракицькому пару центральних захисників. Тренера не влаштовувало все – вік гравця, його вплив на команду, небажання змінюватися і відверте ігнорування нових вимог. Навряд чи між Ракицьким і Фонсекою був справжній конфлікт, але повної довіри не було точно. На додачу захисник просто розгубив форму – він втратив швидкість, став гірше грати у відборі м’яча і більше помилятися в передачах.

Читайте також: У ФФУ переконані, що Ракицькому немає місця в збірній України - Циганик

Переїзд Ракицького читався, але чому саме в Росію? Невже менеджмент «Шахтаря» не міг прилаштувати захисника хай не в топовому європейському чемпіонаті, але фінансово вигідний контракт в Туреччині або Китаї йому могли цілком знайти. Вочевидь, бажання поїхати в російський чемпіонат йшло від самого гравця, а пропозиція «Зеніта» влаштовувала всіх. Гроші та амбіції у цього клуба є. До того ж там в тренерському штабі працює Анатолій Тимощук – екс-капітан «Шахтаря» і давній приятель Ракицького.  

Політична складова цього трансферу не повинна сьогодні затьмарювати сам футбол. Так, Ракицький поїхав грати в Росію бо, там йому «комфортно, він любить Санкт-Петербург, а український чемпіонат дуже слабкий». Так, «Шахтар» не гребував вести переговори з «газпромівським» клубом, бо бізнес – це бізнес. Впевнений, що і футболіст, і клуб не переймаються дискусією про моральний аспект цього трансферу. А російській пропаганді він і задаром не потрібен. Війна проти нас сьогодні ведеться на куди складнішому і витонченому рівні, і докоряти нам тим, що з України в Росію втік відомий футболіст – це вже печерний рівень. 

Читайте також: Питання виклику Ракицького до збірної України вирішуватимуть тренери - Макаров

Хто виграв від цього трансферу? Наразі виглядає, що всі. Ракицький поїхав куди хотів. «Шахтар» заробив 10-12 мільйонів євро за деградуючого футболіста. Фонсека отримав можливість будувати той захист команд, який він хоче. Точно у виграші Андрій Шевченко, у збірній звільнилось місце для молодого і мотивованого гравця оборони. Ну, а ґешефт «Зеніта» нас цікавить менше за все. Заграє там Ракицький, чи не заграє – то вже не наші проблеми.

Святослав Василик, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-