9 травня. Військовий парад. На Хрещатику. Українсько-польський

9 травня. Військовий парад. На Хрещатику. Українсько-польський

Укрінформ
9 травня 1920 року - день звільнення Києва від більшовиків, доволі незручний історичний факт в радянській історії. 

Пригадаємо ті події - “Кампанію на Сході” Війська польського та армії УНР, істинне обличчя більшовицької армії та декілька цікавих фактів сторічної давнини."За нашу і вашу свободу" - гасло, яке об'єднало тоді українців та поляків.

Отже, 9 травня нинішнього року - в історичному просторі, незвична, але знаменна дата - сто один рік, як стався непересічний епізод двох взаємопов’язаних визвольних воєн -  українського та польського народу, які спільно протистояли більшовицькій владі та Червоній армії. Цьому передувало укладення "Варшавського договору" від 21 квітня 1920 року між національним героєм та маршалом Польщі Юзефом Пілсудським та головою Директорії УНР Симоном Петлюрою. Події швидко розвивались і вже в перші числа травня польсько-українські війська просунулися від Житомира до передмість Києва. Парад перемоги на Хрещатику відбувся 9 травня 1920 року, взяли в ньому участь польські та українські підрозділи. Парадом керував польський генерал Едвард Ридз-Смігли. Разом з ним були присутні командир 6 стрілецької дивізії армії УНР Марко Безручко, Юліан Стахевич, Шарль-Густав Анот та японський аташе Масатака Ямават.

Київський трамвай замість бронемашини, як польский передовий підрозділ дістався до Хрещатика

Під час буремних подій в Україні в 1917-1920 роках, в Києві більш ніж десять разів змінювалася влада. У підсумку на момент 1 травня 1920 року в Києві була відсутня влада, але ще знаходилися невеликі підрозділи червоноармійців. Тож, не маючи достатньої підтримки в місті та чисельної переваги, червоноармійці вивели основні підрозділи з Києва.

Польський передовий підрозділ на чолі з підпоручиком Мирославом Ольшевським, проводивши дорозвідку передмістя Києва, вирішив використати трамвай, щоб дістатися центру міста. Трамвайна лінія тоді йшла з Пущі-Водиці аж до самої міської думи, де тепер Майдан Незалежності. Польські вояки, стрімко промчавши до середмістя столиці, захопили в полон декілька червоноармійців і тим самим трамваєм дісталися назад до Пущі. 

Вже 7 травня основні польські підрозділи зайшли до Києва.

Взяти участь у звільненні Києва та стати славетним режисером

Цікавим фактом також слід визнати участь американських льотчиків-добровольців у війні Польщі проти більшовицької Росії. Це були льотчики сьомої повітряної ескадрильї Війська польського імені “Тадеуша Костюшко”. Ця повітряна ескадрилья була створена ще у 1918 році і не весь час до звільнення Києва була союзником УНР, але саме у 1919 році за відсутності комплекту особового складу за домовленістю та під прикриттям, до сьомої повітряної ескадрильї було прийнято на службу 21 американця. Одним із них був пілот Меріан Купер зі штату Флорида США. Досить цікава історія однієї людини, яка пройшла шлях від військово-морської академії США та журналіста до закінчення курсів пілота у 1917 році. Був учасником американського експедиційного корпусу та у 1918 році опинився в німецькому полоні, після звільнення повернувся до Франції.

Саме в травні 1920 року приймав участь у боях з більшовицькою піхотою та флотом на Дніпрі біля Трипілля.  У вільний від польотів час, особливо вечорами мав можливість спілкування з українцями, вивчаючи їх мову та традиції. 

Незважаючи на другий полон вже більшовиками він зміг втекти пройшовши майже 700 кілометрів до кордону Литви та вже в Польщі отримати орден “Віртуті Мілітарі” від Юзефа Пілсудського першого голови відродженої польської держави.

Відомим Меріан Купер став також написанням сценарію та режисурою картини “Кінг-Конг” 1933 року, знявшись також і в деяких епізодах картини. 

Меріан Колдвел Купер, режисер фільму “Кінг-Конг” 1933 року
Меріан Колдвел Купер, режисер фільму “Кінг-Конг” 1933 року

Травневі події сторічної давнини переносять нас у сьогодення, новітню історію України, де також дуже багато прикладів подвигів, підтримки та співпраці. Спільні здобутки та перемоги Війська польського та армії УНР зробили свій внесок 101 рік тому, ми продовжуємо  цю традицію до сьогодні.

Реконструкція до сторіччя звільнення Києва у 1920 році
Реконструкція до сторіччя звільнення Києва у 1920 році

Минулого року на Майдані Незалежноситі група активістів відтворили події сторічної давнини. Цього ж року, 10 травня у Києві відбудуться вже значно масштабніші, урочисті заходи, присвячені 101-річниці звільнення української столиці від російських більшовиків. 

Представники громадськості, Збройних Сил України, Українського інституту національної пам’яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві віддадуть шану українським та польським воякам. Спільна молитва, покладання квітів та військова сальва на честь українсько-польського союзу зброї відбудуться спочатку біля пам’ятника «Старшинам Армії УНР – уродженцям м. Києва», а потому  на могилі вояків Війська Польського на Байковому цвинтарі.  

Почесну варту на урочистих заходах нестимуть військово-історичні реконструктори в одностроях Армії УНР та Війська Польського.

Історична довідка. 

“ZA NASZĄ I WASZĄ WOLNOŚĆ”, “ За нашу і вашу свободу” - таким тоді було наше спільне гасло. Актуально воно звучить і сьогодні...

Євген Андрощук, для Укрінформу

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-