Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Великдень – сто літ тому вперед…

Великдень – сто літ тому вперед…

Укрінформ
А якими будуть листівки нашого часу? Люди в масках святять паски?

Великдень – сто літ тому вперед: коли писанки були великими, а ми малими...

Великдень – люди в масках, які знімають на гаджети церковну службу чи освячують паску по Зуму. Чи можна було якісь кілька десятків років тому уявити собі таким наше святкування? Але так воно ся стало.

А з іншого боку, наскільки ми уявляємо, як святкували Великдень наші діди-батьки? Береш альбом “Українська святочна картка”, виданий 2009 року, де зібрано поштові листівки до українських свят, і уявляєш. Великдень оживає, виразно постають в уяві його фарби, звуки, колорит...

Ось листівки початку минулого століття.

● 1904 рік – Натхненний «Дзвонар» Ярослава Пстрака.

● 1910-і роки: як вам ця дівчина-писанка?

● А оце «Побачення» (1917 рік)?

● А колоритні листівки 1920-30-х років: обливаний понеділок, козаки з дівчатами?

● Або така цікава тема 30-х років: «Святкуємо без алкоголю!» – на писанці зміючка, що зточує отруту на чашу з черепом та кістками?

● Потім 1940-і: уявляли собі ось таку модельну дівчину на великодній листівці?
А у видавництві «Пласту» (художник Мирон Левицький,1948) уявляли.

● Нарешті ось три унікальні листівки 1948 року: наші українські «лісові брати», які боролись проти «совітів» і не складали зброї, навіть знаючи, що кожен Великдень може бути для них останнім.

● Ну, і нарешті трохи сучасніших, вже з другої половини минулого століття, виданих на австралійських теренах – «Гагілки!», «Христос воскрес!»...

● «Звір та пташка веселяться...». Автору останньої, Роману Ботте – 11років.

Як тут мирно собі уживаються українські та австралійські мотиви: плавають качки та лебеді, на гілках сидять папуги, з гілок звисають опосуми, стовбур дерева обвила змія, летить кажан, стриба кенгуру, а в центрі всього – писанка...

Всі ці листівки у згаданій мною книзі «Українська святочна карта» присвячено пам`яті Михайла Забоченя, відомого філокартиста. Унікальна людина: пройшов через Освенцім та Бухенвальд, потому став військовим, жив під Москвою, займався штучними супутниками та космічними апаратами, але кожну вільну хвилину віддавав поштовим листівкам, пов’язаним з Україною. І ось завдяки його унікальній колекції листівок ми можемо уявити, яким був Великдень для українців століття чи півстоліття тому.

А якими будуть наші листівки? Люди в масках святять паски? Чому ні? Головне – вірити у Воскресіння. Але не плекати ілюзій, що гріхи можна відпустити по Зуму....

Олександр Харченко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-