Повторних випадків ковіду в Україні – 0,06%. Але «щасливчики» хворіли й втретє…
Нещодавно у Центрі громадського здоров’я повідомили, що в Україні за час епідемії ковіду було офіційно зафіксовано 1200 випадків повторного зараження. Тобто йдеться про тих пацієнтів, яким перший і другий раз коронавірусну інфекцію підтвердили за допомогою тестування, а не лише на основі клінічної картини. Влітку минулого року у науковій і медичній спільноті ще не було чіткого підтвердження, що інфікуватися вдруге ковідом можливо, але тепер про це говорять ствердно. Навіть більше – часом стає відомо про рідкісні історії людей, які підхопили коронавірусну інфекцію втретє… Утім, лікарі стверджують: повторні випадки – це виняток, а не правило.
Частіше вдруге хворіють медики. Але є ті, кому «щастить» втретє
Найчастіше повторні випадки COVID-19 фіксують у групах ризику, насамперед серед лікарів, які не можуть тримати дистанцію з інфікованими. Однією з таких стала керівниця Центру ПМСД в місті Дубно (що на Рівненщині) Наталія Защик. Вперше лікарка інфікувалась навесні 2020-го, вдруге – взимку цього року. Місцевому виданню вона розповіла, що після того, як захворіла вперше, у неї не виробилося антитіл, але обидва рази вона мала легкий перебіг.
«Перший раз температура була нижча, але паніка була більша, не спалося, хвилювалась. Другий раз температура була вища і довше, але, слава Богу, обійшлось все амбулаторним лікуванням. І вдруге дуже точно виражена відсутність нюху, смаку», – сказала лікарка.
Але після повторного інфікування Наталія Защик зробила рентген і аналізи, оскільки давалися взнаки наслідки хвороби. «На третій поверх виходила більш-менш, а на четвертий – задишка з’являлася. До хвороби такого не було. І на голову давило. Приходиш додому, бачиш, що треба зробити одне, друге, третє, а просидів 15 хвилин, в одну точку продивившись. Багато людей після хвороби в депресивному стані. Бувало й таке, що важко сконцентруватись, або втрачаєш думку і гадаєш, що хотів сказати», – додала керівниця амбулаторії.
Двічі на ковід хворіла і відома сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська. Вперше – у листопаді, а вдруге – у січні. У коментарі «Громадському» вона розповіла, що другий раз хворобу переносила тяжче, бо мала високе вірусне навантаження, оскільки хворіла її донька, з якою вона, звісно, була в тісному контакті. Тому другий раз – окрім температури і слабкості мала ще й порушення шлунково-кишкового тракту, пізніше – вірусний кон'юнктивіт. Але теж, як бачимо, все обійшлося без госпіталізації.
Епідеміолог обласного лабораторного центру Тернопільщини Володимир Паничев розповів, що у трьох людей в області коронавірусну інфекцію взагалі виявили втретє (щоправда деталей не повідомив), а повторно – у близько 60 людей. «Дотепер ми не можемо стверджувати, чи це повторні інфікування, чи повторні виявлення. Можливо таке, що організм повністю не звільнився від вірусу, а потім через несприятливі обставини він знову дав про себе знати. Дослідження тривають. Можливо пізніше будемо мати точне пояснення», – каже Паничев.
Про «щасливчиків», які втретє захворіли на ковід, повідомляли і на Житомирщині. Про це розповідала заступниця голови Житомирської ОДА Наталія Остапченко: «Ми не ведемо статистику повторних інфікувань, але такі випадки є, звичайно. Дійсно є багато людей, які захворіли вже вдруге. Ми фіксуємо поодинокі випадки, коли люди в третій раз захворіли на COVID-19».
Народна депутатка Анна Скороход (з групи «За майбутнє») повідомила, що теж уже втретє захворіла на ковід. «Я дійсно вже втретє хворію на ковід, не знаю, чому він від мене не відстає. Але вже в досить непоганому стані. Дякувати Богу, дитина і члени сім’ї мають негативний тест», – розповіла вона на своїй сторінці у Фейсбук і закликала усіх дотримуватися протиепідемічних правил. Вперше вона хворіла весною минулого року, і тоді її госпіталізували разом з дитиною, щоправда про коли і як вона захворіла вдруге, не повідомлялося.
Причини – індивідуальні особливості імунітету і хибні тести
За інформацією Центру громадського здоров’я, у середньому повторне зараження коронавірусом фіксується за 3-4 місяці після перенесеного захворювання. Та бували й одиничні випадки, коли часовий проміжок між двома зараженнями складав усього півтора місяці, розповів очільник ЦГЗ Роман Родина.
Але медики і науковці досі не мають остаточної відповіді на ключове запитання – чому деякі люди хворіють повторно? Наразі, за даними МОЗ, причинами повторних захворювання на COVID-19 розглядають зміни генотипів вірусів, що циркулюють, та особливості імунної системи людини.
Завідувач кафедри інфекційних хвороб, доктор медичних наук НМАПО ім. П.Л. Шупика Олександр Дуда (працює в інфекційному відділенні 4-ї клінічної лікарні Києва) в коментарі Укрінформу говорить, що в кожної людини по-різному спрацьовує гуморальний (формується за рахунок вироблених антитіл) і клітинний імунітет. «Онкопатологія, гематологічна патологія, хронічна патологія з боку нирок, печінки, легенів, зокрема, знижують імунний стан людини, і тому виникає можливість захворіти другий раз», – пояснює інфекціоніст. При цьому він додає, що поки що жодного повторного випадку серед своїх пацієнтів не зустрічав.
Головна інфекціоністка Вінничини Лариса Мороз каже, що їй траплялося спостерігати повторні випадки захворювань на практиці, але зауважує, що це було вкрай рідко. Деякі були тяжчими, деякі виявлялися лише під час огляду контактних осіб і були безсимптомними. Вона припускає, що значна частина виявлених повторних випадків в Україні може бути зумовлена поганою якістю тестування, особливо на початку епідемії – тобто наявністю хибнопозитивних результатів. «До того ж секвенування у нас практично не проводиться, тобто ми не можемо знати, чи були повторні випадки викликані саме функціонуванням нових штамів», – каже Лариса Мороз.
У світі відомо про 37 тисяч повторних випадків, але це неточно. В Британії добровольців заражатимуть навмисно…
Але навіть якщо врахувати, що в Україні повторно захворіли 1200 людей з майже 2-х мільйонів, то це лише 0,06% із загальної кількості, що не впливає на загальну картину.
Щоправда, схоже, що цифра у 1200 випадків є доволі неточною. Адже досі у медиків не було чіткого визначення, що є повторним випадком зараження, і тільки нещодавно ЦГЗ розробив проєкт наказу про епідеміологічний нагляд за COVID-19, де це прописано, що дозволить налагодити гарантоване надходження інформації про такі випадки. Ще на початку квітня в інтерв’ю Укрінформу завідувачка відділом епіднагляду та профілактики інфекційних захворювань Житомирського обласного лабцентру Тетяна Лутай говорила, що в Україні не ведеться статистика повторних інфікувань коронавірусом пацієнтів, які раніше перехворіли на COVID-19.
Навіть більше – у грудні Центр громадського здоров’я звітував про трохи більше 2 тисяч повторних випадків інфікувань ковідом, а тепер – про 1200. Чим може зумовлюватися така різниця? Імовірно, уточненням даних про ці випадки.
Та власне в усьому світі – теж немає чіткого розуміння, яка кількість повторних випадків ковіду була виявлена досі. У даних нідерландського інформагентства BNO News йдеться про 37 455 таких випадків (із 148,5 мільйонів усіх), і їх називають імовірними, а не точно встановленими. Приміром, щодо даних про Україні, то там згадується попередня цифра, озвучена ЦГЗ, у понад 2 тисячі…
А поки ж учені лише в пошуку відповідей на питання, як реагує організм людини на повторену зустріч з ковідом. У Британії вчені Оксфордського університету для цього проведуть спеціальне дослідження із залученням тих, хто вже перехворів. Молодим людям виплатять по 5 тисяч фунтів стерлінгів, якщо вони візьмуть участь у дослідженні, під час якого їх навмисне повторно заражатимуть COVID-19, повідомляє телеканал Sky News. Експеримент проводитиметься під наглядом у лікарні, і для його першого етапу планують залучити 64 волонтери віком від 18 до 30 років. Вчені вважають, що отримані дані дозволять не лише зрозуміти, як довго захищена людина, що перехворіла, а й допоможуть покращити ефективність вакцин та лікування.
Тим часом лікарі наголошують: альтернативи вакцинації немає і не буде ніколи. Але Олександр Дуда зазначає, що поки не буде гарантовано чесної інформації про ситуацію з вакцинацією, люди не матимуть довіри до неї і медичної спільноти в цілому.
Юлія Горбань, Київ
