Вакцина від COVID-19 у пігулках? Найближчим часом!

Попри нарощення масштабів вакцинації проти коронавірусної інфекції у світі, у ВООЗ заявили про тривожні тенденції. Передусім – через появу нових варіантів вірусу, а також скасування обмежувальних заходів і несправедливий розподіл вакцини між країнами.

Упродовж останніх семи тижнів ВООЗ спостерігає зростання кількості нових випадків захворювання на коронавірус у світі, а також і летальних випадків. Ця інформація не залишає надії на швидке завершення пандемії, а думки фахівців про те, що вакцинуватися потрібно буде щороку, звучать усе частіше. Приміром, кілька днів тому про це заявив гендиректор Pfizer Альберт Бурла. Тож виробництво вакцин проти COVID-19 і далі залишається вкрай актуальним, і що є нового на цьому ринку – дізнавався Укрінформ.

Все більше вакцин з’являється у формі спрею і таблеток

Одразу декілька фармвиробників заявили про те, що працюють над альтернативними формами вакцин, відмовившись від традиційних ін’єкцій. Власне, добре відома вакцина проти поліомієліту застосовується у формі крапель або цукерок.

Приміром, у Фінляндії – в компанії ROKOTE LABORATORIES FINLAND повідомили, що розробили вакцину проти ковіду у формі спрею і в найближчі місяці готують її клінічні випробування на людях. У вакцині використовується безпечний носій аденовірусу, який містить клонований ланцюг ДНК, що змушує клітини носоглотки продукувати білок, який викликає відповідь на вакцину. Справжнього вірусу SARS-CoV-2 у вакцині немає.

Оскільки вірус передається через дихальні шляхи, то й доставляти вакцину було вирішено за допомогою назального спрею. Як йдеться в повідомленні компанії, такий метод введення вакцини викликає більш повну імунну відповідь, ніж внутрішньом'язова ін'єкція.

«Вакцини, що вводяться внутрішньом'язово, виробляють антитіла IgG в кровотоці, але назальні вакцини також викликають відповідь IgA, що захищає слизові оболонки», – говорить професор Сеппо Юля-Херттуала із Університету Східної Фінляндії, керівник дослідницької групи.

А от AstraZeneca і Оксфордський університет уже мали розпочати випробування назальної вакцини – принаймні про такі плани йшлося наприкінці березня. У першій фазі випробувань, під час якої перевіряється безпечність препарату, візьмуть участь близько 30 здорових добровольців у віці до 40 років. Якщо все пройде успішно, розпочнеться наступна фаза за участі більшої кількості добровольців.

Тим часом у США розпочалися випробування вакцини у формі таблеток (інститут Chan Soon-Shiong). «Якщо існуючі вакцини допомагають створювати антитіла до білка-шипа коронавірусу, то Т-клітинна вакцина ImmunityBio націлена на ядро вірусу – частину, яка, за словами вчених, менш схильна до мутацій», – повідомляє CBS Los Angeles. Оскільки учені ще не знають, наскільки лише оральна вакцина здатна захистити від інфікування, одразу тестуються й інші підходи. Приміром, частина учасників випробування отримують одну ін’єкцію і два прийоми таблеток.

Куба давно розвивала виробництво і тепер має 5 власних вакцин

А от у США хвалять кубинську вакцину. Українська інфекціоністка Ольга Голубовська в одному з інтерв’ю назвала її «чудовою». Власне, на Кубі розробляють аж п’ять вакцин проти коронавірусу, дві з яких – Soberana 02 і Abdala – знаходяться на заключній фазі випробувань. Усі п’ять вакцин – це так звані білкові вакцини. Білок шипа коронавіруса (який вірус використовує для зв’язування з клітинами людини) імунною системою розпізнається погано, тому йому «підсажують» деактивований білок інших мікроорганізмів, який розпізнається добре. У випадку з Soberana 02 білок шипа коронавіруса поєднали з анатоксином (стимулює вироблення антитіл) правця, що дозволяє імунній системі швидко розпізнати збудник і виробити антитіла. А для вакцини Abdala – білок шипа коронавіруса поєднали з дріжжами Pichia Pastoris.

Кубинські вакцини потребують введення трьох доз, але їхня перевага у тому, що їм достатньо стандартної температури зберігання – від +2 до +8 градусів за Цельсієм.

Це може видатися феноменом, але маленька країна з тоталітарним режимом і з населенням у 11 мільйонів запустила виробництво одразу п’яти вакцин проти коронавірусу. Але річ у тім, що Куба почала розвивати свій біотехнологічний сектор з 1980-х років. Наразі Куба може виробляти 60-70% ліків, які споживаються всередині країни, що зумовлено блокадою США і високо ціною ліків на міжнародному ринку, зазначає Хелен Яффі, викладачка економічної та соціальної історії в Університеті Глазго. Десятки науково-дослідних інститутів тут тісно співпрацюють між собою, замість того, щоб конкурувати. У 1989 році тут була створена перша у світі вакцина проти менінгококової інфекції серогрупи В, а нині на Кубі виробляється 8 із 11 вакцин, які застосовуються у боротьбі з такими інфекціями.

Pfizer-BioNTech нарешті в Україні, але наразі це крапля в морі

Тим часом в Україні розпочалася вакцинація препаратом Pfizer-BioNTech. Згідно з дорожньою картою вакцинації МОЗ, під час першого етапу вакцинації це щеплення отримають мешканці та співробітники інтернатів для людей похилого віку.

Вакцина має зберігатися та транспортуватися за температури в межах від -60 °C до -80 °C. Для перевезення перших 117 тисяч доз вакцини від Pfizer, які Україна отримала в межах міжнародної ініціативи СOVAX, за результатами відкритого тендеру проектом «Безпечні та доступні ліки» (SAFEMed, USAID) обрано приватну логістичну компанію ТОВ «Фармасофт».

Головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко пояснив, як відбувається транспортування та зберігання вакцини:

«Логістична компанія щотижня (за необхідності частіше) доставляє партії вакцини з центрального складу в Києві, де вони зберігаються у морозильному обладнанні за температури від -60°C до -80°C, до регіональних складів за визначеним графіком.

На обласних складах заморожені вакцини зберігатимуться в термоконтейнерах із сухим льодом, які забезпечують підтримання температури -60°C.

З регіональних складів партії попередньо розмороженої вакцини забирають працівники мобільних бригад (це робитимуть кожні 5 днів), складають її у термосумки чи термоконтейнери з температурним режимом від +2°C до +8°C та виїжджають у місця проведення щеплення. Термін зберігання в термічно стійкій транспортній тарі (термоконтейнері), що забезпечує підтримання температури менше -60°C, – до 30 днів з моменту доставлення».

Але варто нагадати, що оскільки потрібно вводити дві дози вакцини, то щепитися наявною партією від Pfizer зможе 58,5 тисяч людей. Коли ж будуть наступні поставки цієї вакцини – наразі невідомо. Найближчим часом, за словами Максима Степанова, Україна чекатиме на поставки 1,5 млн доз AstraZeneca (CoviShield) і 1,7 млн доз від компанії Sinovac. І цього об’єму теж, як бачимо, не достатньо для ударної вакцинації. Тому знову ж таки слід піднімати питання про налагодження виробництва вакцин в Україні на перспективу.

Днями посол України в Державі Ізраїль Євген Корнійчук заявив, що Ізраїль вивчає пропозицію провести третій етап випробування своєї вакцини від COVID-19 в Україні з подальшою можливістю її виробництва зокрема й на наших потужностях. Що ж, це було б непоганою перспективою за нинішніх обставин.

Укрінформ докладно розповість про це найближчим часом

Юлія Горбань, Київ