Університет державної фіскальної служби України в Ірпіні, як і інші виші країни, зараз експериментує – впроваджує то дистанційну, то змішану форми навчання, то запускає студентів в аудиторії, то знов переводить їх в онлайн. Наразі у його стінах напівпорожньо, і навіть адміністрація працює так, щоб люди менше перетиналися. Але розробкам на перспективу це аж ніяк не шкодить. Керівництво тримає у голові й старається реалізовувати крок за кроком купу ідей, що мають осучаснити вищу освіту в цих стінах. Відчитати студентам класичну програму – половина справи, вважає в.о. ректора університету Антон Монаєнко. Головне – дати їм можливість спробувати свої сили на практиці на живих, актуальних кейсах. Навіть більше – викладачів тут теж спрямовують підвищувати свій рівень участю у справах державної ваги. Так має виглядати навчання у виші майбутнього, вважає очільник університету. 

ВІД ДИСТАНЦІЙКИ ДО ЦЕНТРУ МЕДІАЦІЇ

- Антоне Олексійовичу, як університет так довго тримається на дистанційному? Ефективність не втрачається? Контакту живого не бракує?

- Дистанційна форма навчання була введена з минулого семестру цього навчального року. 1 березня, у зв’язку з поліпшенням епідеміологічної ситуації, відновився «живий» навчальний процес. В університеті функціонує внутрішня протиепідеміологічна комісія, вона рекомендувала адміністрації університету перевести навчальний процес в офлайн з дотриманням карантинних обмежень. Всі були раді побачитися нарешті: студенти – одне з одним, ми – зі студентами, студенти – з нами. Лекційні заняття відбувалися дистанційно, тому що дозволялося перебування в приміщенні не більше 20 осіб з дотриманням 1,5 м дистанції, а у нас великі потоки й одну лекцію могли відвідувати до 100 студентів. Практичні заняття відбувалися в режимі офлайн. Певні дисципліни вивчати онлайн неможливо, наприклад, оперативно-розшукова діяльність, інші секретні дисципліни, які дистанційно викладати не можна, а лише в умовах відповідної навчальної аудиторії. Але щотижня ми моніторимо стан захворюваності студентів, співробітників й аналізуємо статистику захворюваності. І минулого тижня прийняли рішення знову перейти на дистанційну форму навчання – ситуація із захворюваністю в регіоні почала погіршуватися, тож спрацювали на випередження.

- До слова, у вас досить суворі правила входу-виходу до корпусу, секретний режим, перепустки. Чому так? Хіба це не звичайний вуз?

- Звичайний виш, який готує виняткових у своєму роді фахівців з публічних фінансів, правоохоронної діяльності. У нас, окрім секретних дисциплін, є ще й режимні об’єкти, зброя тощо. За цим потрібно пильнувати, щоб не було різних неприємних ситуацій. Саме тому перевіряємо, хто відвідує університет – задля безпеки співробітників, студентів та гостей.

- А щодо дистанційки все-таки – вдається чомусь навчити студентів у такому режимі? У головах щось із наук лишається?

- Наші викладачі й студенти абсолютно адаптувалися до такого режиму навчання і роботи. Спочатку важко було, але нині добре освоїли навіть електронні платформи, на яких здійснюються і навчання, й захист магістерських робіт, відбуваються лекції, практики. Проблем я не бачу.

Завдання викладача – дати теоретичні знання, а студент має не тільки слухати, а й чути. Гарантій немає, що чутиме, навіть коли фізично в навчальній аудиторії перебуває. Може зависати в телефоні чи просто сидіти у вікно дивитися. Тут ніхто ніяких гарантій, незалежно від режиму навчання, давати не може. Рівень засвоєння теоретичних знань, отримання практичних навичок залежить від самого студента, від його бажань. А наше завдання – дати цю теорію й створити додаткові можливості для реалізації засвоєних знань на практиці. От зараз і працюємо над цими можливостями. Створюємо різноманітні соціальні проєкти, запрошуємо до співпраці різні організації та установи, які є найкращими у своїй сфері діяльності. Уклали кілька меморандумів про співпрацю за останні 2 місяці. Зокрема, на базі Асоціації адвокатів України створено клуб кар’єрного росту майбутніх адвокатів, який уже провів перший семінар для студентів – знайомили з тонкощами майбутньої професії.

Залучили до співпраці громадську організацію «Асоціація фінансово-технічних лабораторій та інноваційних компаній», щоб поза навчальним процесом знайомити студентів з основними сучасними трендами розвитку фінансових послуг, функціонування фінансового ринку, проводити для них навчальні семінари по вирішенню різних фінансових кейсів на практиці. Зокрема: що таке електронна фінансова послуга, що таке електронна фінансова скарга…

Скажімо, скарга – дуже корисний новий інструмент. Наприклад, є укладений між комерційним банком та фізичною особою кредитний договір, має місце порушення прав споживача-фізичної особи. Щоб не звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, створюється такий фінансовий інститут, який вирішує цей спір на досудовій стадії його врегулювання. Щоб не платити судові збори, не чекати коли призначать засідання. Цей інститут і називається електронна фінансова скарга. По суті, це посередницькі послуги захисту прав споживача і комунікації з банком, надання фахових консультацій – фінансових та юридичних.

Коли потеплішає, хочемо разом з Асоціацією фінансово-технічних лабораторій та інноваційних компаній провести на свіжому повітрі навчальні семінари для студентів. Цей формат називається «bootcamp». Розбити учасників (юристів, фінансистів, айтішників) на різні команди, дати їм різні складні кейси, щоб вирішували змодельовані фінансові завдання, які виникають у реальному житті на практиці. Досить цікавий проєкт, студентам це буде важливо.

У цю Асоціацію фінтех лабораторій та інноваційних компаній входять 70 фінансових установ, які будуть навчати студентів демонструвати їм останні тенденції на ринку праці, новації в фінансовій сфері. Наша спеціалізація – сфера публічних фінансів, а до неї багато тем входить. Це і бюджет, і податки, й митні платежі, банківські операції тощо.

- Чула, нещодавно в ірпінському ЦНАПі відвідувачів консультували ваші юристи. Це така виробнича практика була?

- Саме так. Ми уклали меморандум про співпрацю з Ірпінською міською радою – і одним з його пунктів було відкриття представництва у ЦНАПі університетської Юридичної клініки. Раз на тиждень по п’ятницях наші студенти приходять у Центр надання адміністративних послуг. Там уже виділено для них 2 робочі місця з комп’ютерами, і вони надають безкоштовні юридичні консультації населенню під наглядом співробітників Юридичної клініки. Студенти можуть і помилятися, тому їх роботу контролюють куратори, щоб виходила фахова юридична консультація. І це вже не просто лекція, а живі люди з реальними життєвими ситуаціями та проблемами, які слід вирішити.

Це лише один напрям роботи. На базі університету створюємо IT-хаб. Вже уклали меморандум про співпрацю з ІТ-компанією. На базі університету виділяємо навчальну лабораторію, наповнюємо її комп’ютерною технікою і починається спільна праця над розробкою програмного забезпечення, переводом якихось послуг університету в електронний формат. Створення власного мобільного додатку університету, наприклад. Коли в країні введено карантин, через нього зручно дізнаватися новини, графіки і плани заходів.

А ще університет підписав меморандум про співпрацю з громадською організацією Фонд регіонального розвитку «Місто для життя», що займається екологією, туризмом і розвитком малого та середнього бізнесу. У співпраці з цим фондом ми вже створюємо на базі університету бізнес-інкубатор. Будь-хто, плануючи відкрити свою справу, підприємство, може дізнатися у нас нюанси його заснування, оподаткування, те, як формуються основні положення статуту, якою є процедура створення підприємства тощо. Консультації з питань бухгалтерського обліку, претензійно-позовної роботи з податковими органами – все це буде забезпечувати наш бізнес-інкубатор. Це хороша практика для студентів.

- Тобто, це не робота зі стартапами, бізнес-планами, захистом проєктів?

- І це теж буде. Підприємство може звернутися до нас із проханням написати бізнес-план. Тоді попросимо певну статистичну інформацію, щоб розуміти стан речей, і надамо таку послугу. Також зараз створюємо на базі університету центр медіації.

- Це що таке? Звучить солідно.

- Це дуже хороший інструмент для роботи в сучасних умовах розвитку сфери публічних фінансів. Інститут медіації – це позасудове або альтернативне вирішення спорів. Наприклад, є сусід, який затопив вашу квартиру. Ви з ним не можете порозумітися. Звернетеся до суду з позовом, будете платити судові збори, чекати, поки призначать судове засідання – одне, друге, третє? Ще й судова експертиза... Краще звернутися до медіатора як посередника. Він вирішує такий спір між вами, щоб обидві сторони були задоволені цим рішенням. Це швидке і якісне вирішення спору.

Створення центру медіації, бізнес-інкубатора, ІТ-хабу, юридичної клініки – це той пул, який дозволить нашим студентам розвиватися та створювати нові якісні продукти в результаті своєї практичної роботи. Не очікуючи, поки отримають диплом, вони можуть спробувати себе у справі.

У нас свого часу таких можливостей не було. Закінчуєш 5-й курс, сидиш і думаєш – а чим же зайнятися, де ці знання застосувати, де бути корисним, чи хто візьме на роботу? А тепер, починаючи з 1-2 курсу, якщо маєш бажання, реалізовуй – іди й працюй. Надавай юридичні консультації, опановуй систему оподаткування, працюй із фінансовими послугами, ставай медіатором, практикуй у сфері митної справи чи займайся альтернативним вирішенням спорів. Формуй себе як особистість і як фахівець.

Дуже багато ідей. Ось при Ірпінській міській раді створена «Ірпінська молодіжна громадська організація», а у неї – багато молодіжних проєктів. Ми рекомендуємо студентам і навіть закликаємо вступати до цієї організації, бо Ірпінська міська рада теж має плани розвивати молодіжні проєкти – виділяє на це фінансування. Чому б нашим студентам не взяти в цьому участь? Деякі депутати міської ради Ірпеня запрошували студентів у помічники. Студенти 2-3 курсу офіційно не зможуть працевлаштуватися, поки не отримають диплом бакалавра. Але на громадських засадах – чому ні? І зможуть побачити, як працює місцеве самоврядування, як працюють постійні комісії, які питання розглядаються, як приймається місцевий бюджет, затверджуються місцеві податки та механізм їх справляння. Ми спеціально створюємо такі можливості, щоб університет максимально був залучений до різних суспільних процесів міста.

- А як підвищують свій рівень викладачі? Щоб говорити зі студентами однією мовою.

- Ми плануємо університет зробити таким експертним осередком саме за рахунок професійного професорсько-викладацького складу. Хочемо максимально залучати його до ухвалення різноманітних управлінських рішень у державі. Викладачі – доктори наук, провідні науковці, професори, кандидати наук – можуть ефективно працювати у складі науково-консультативних рад різних органів державної влади. Це – Державне бюро розслідування, Державне агентство з питань розвитку туризму, Верховний Суд, Державна податкова служба України тощо...

Наші науково-педагогічні працівники, викладаючи ту чи іншу дисципліну студенту, мають знати її на практиці, аналізувати практичні проблеми, з якими доводиться стикатися органам державної влади. Цьому сприятиме надання різних наукових висновків, науково-правових коментарів чи здійснення якоїсь експертизи. Працюючи над цим, бачитимуть, скажімо, які є реальні складнощі із відшкодуванням ПДВ, які існують проблеми з вирішенням податкових спорів на стадії адміністративного чи судового оскарження рішень податкових органів. У результаті підвищуватиметься якість і рівень підготовки студентів як майбутніх фахівців.

- Ви здається, особисто пишете юридичні коментарі?

- Так, сам над цим багато працюю. Публікую в провідних юридичних виданнях свої правові позиції з тої чи іншої проблеми, яка виникає в юридичній практиці. Нехай себе і викладачі удосконалюють. Це почесна робота.

От зараз, наприклад, перебуваю в складі науково-консультативної ради Верховного Суду. Багато різних запитів від Верховного Суду і по податкових питаннях, і по митних питаннях, по державній службі, по виборчих процесах. Надаю свої наукові правові висновки щодо вирішення тої чи іншої правової проблеми. Для університету, як експертної установи, це іміджево й репутаційно важливо.

Плануємо збільшувати період проходження практики студентів в органах влади. Міністерство фінансів України дало нам чіткий меседж, що університет має готувати висококваліфікованих фахівців для потреб держави. Для Мінфіну, державної податкової служби, казначейської служби, митної служби, аудиторської служби, Державної служби фінансового моніторингу України. У цих органах влади є вакансії, є потреба у відповідних фахівцях. Хочемо готувати їх так, щоб приходили на робоче місце добре навчені й мали поняття про справу, а в процесі роботи лише вдосконалювались. Для цього мусимо змінити філософію підготовки фахівців під потреби сфери публічних фінансів, національної економіки, щоб відповідати трендам на ринку праці й вимогам часу.

Ми, як адміністрація, з ранку до ночі сидимо, думаємо, як це влаштувати. Україна – також учасник глобальних змін. Вона залучена до різних світових процесів і їх треба знати. Не можна ж закритися в університеті й читати самі тільки лекції та проводити практичні зайняття. Треба бути в тренді, розуміти потреби у фахівцях і реагувати в плані підготовки цих фахівців для потреб того чи іншого органу влади, сфери публічних фінансів.

У ПЛАНАХ – США, КРАЇНИ ЄС ТА ФІНАНСОВІ РОЗСЛІДУВАННЯ

- Зараз карантинні обмеження міняють усі плани, а як позначилося це на міжнародній співпраці? Зараз багато вишів намагаються її налагодити.

- Зараз ми встановлюємо комунікацію зі Сполученими Штатами Америки, з університетом Вісконсину. Хочемо залучати його професорський склад до викладання у нас англійською мовою. Є один фонд, готовий нам допомогти створити сучасні комп’ютерні лабораторії під певні освітні потреби (у рамках конкурсу, що проводиться МОН). Ми зараз подаємо необхідні для участі документи. Встановлюємо також і контакт із китайським вишем – у китайців є бажання направити до нас студентів і аспірантів. А у нас є відповідна ліцензія, і ми можемо їх прийняти, коли карантинні обмеження будуть зняті. Також запросили 11 послів до співпраці з університетом (Чехія, Словаччина та інші країни). І паралельно через них встановимо міжнародні зв’язки з тамтешніми вишами і будемо співпрацю налагоджувати.

А взагалі, у нас зараз на першому плані профорієнтаційна робота: набір абітурієнтів, робота зі школами, з коледжами. Вона починається з осені та закінчується, коли вже вступна кампанія завершується.

- Нещодавно, знаю, ви навіть день відкритих дверей провели в онлайн-форматі. Як це відбулося?

- Застосували інноваційний підхід до проведення дня відкритих дверей – на онлайн-платформі, яка дозволяє залучити 200, 300, 500 людей одночасно до заходу. Зробили презентацію університету, кожен інститут – власну презентацію спеціальностей, кафедр. Поговорили про переваги навчання і перспективи працевлаштування. У нас із кожним з органів влади, який підпорядкований Міністерству фінансів України, укладені меморандуми про співпрацю (проходження практики, залучення наших фахівців до роботи податкової чи аудиторської служби, підвищення кваліфікації співробітників податкової, аудиторської, казначейської служб на базі нашого університету). Зазвичай запрошуємо на день відкритих дверей представників цих органів влади, які розповідають про потребу у фахівцях. Що цікавить батьків? Доля дітей, перспективи працевлаштування.

Моя основна установка всім викладачам, усьому колективу університету – не просто відводити час для роботи зі студентами, а створювати для них можливості, щоб і в абітурієнтів, і в їхніх батьків було бажання до нас іти навчатися. Щоб батьки бачили перспективи для своєї дитини, могли чітко зв’язати в уяві її освіту, можливості для виробничої практики і майбутнє працевлаштування.

- До слова, про перспективи. Нові спеціалізації, напрямки підготовки цього року не відкриваєте часом?

- Ми працюємо над цим питанням, багато освітніх програм проакредитували в Національному агентстві з питань забезпечення якості вищої освіти: програма “фінансові розслідування”,”правоохоронні та судові органи”,”митна безпека”… Підготували навчальну структуру в університеті під Закон України «Про Бюро економічної безпеки», хочемо готувати для цього органу влади відповідних фахівців, адже у нас є факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції, який із часом буде трансформований в Інститут економічної безпеки. Ми хочемо готувати для Бюро економічної безпеки відповідних фахівців, як це робимо зараз для органів податкової міліції. Наші фахівці й надалі братимуть на себе розслідування економічних злочинів, податкових злочинів, фінансових злочинів тощо.

Зараз наша діяльність публічна і відкрита. Усю необхідну інформацію ми розміщуємо на офіційному сайті університету, а також додатково поширюємо на офіційних сторінках у соціальних мережах Facebook та Instagram, у месенджері Telegram та на Youtube-каналі, де зосереджена різна цільова аудиторія й оприлюднюється відповідний контент.

-  А що буде зі вступною кампанією цьогоріч? Очевидно, цього літа ще перебуватимемо у стані карантину чи напівкарантину. Це якось вплине на процес?

- Я думаю, вступна кампанія відбудеться за графіком, з дотриманням карантинних обмежень, в електронному режимі, за напрацьованим минулорічним механізмом.

Зараз у Міністерстві освіти і науки України працюють над проведенням електронної вступної кампанії – я так розумію, можливий повний перехід на електронну подачу документів абітурієнтами. Навряд чи виникнуть якісь проблеми – Європа вже давно працює в електронному режимі, це звичайні речі.

Знаєте, воно лиш на початку, коли ця форма не запроваджена, складно сприймається, а далі налагоджується. От хоча б і дистанційка – сам знаходжусь у кабінеті й викладаю, ректорат та вчену раду проводимо дистанційно. Мені не треба кудись бігти, всіх добре чути, всіх видно, ніхто не наражається на небезпеку. Ще років 10 тому у вишах дещо скептично ставилися до цієї дистанційної форми навчання. Якийсь набір проводили на дистанційну форму, але слабенький. Звісно, живе спілкування зі студентами, з викладачами незамінне, віддаленість дає певний негативний відбиток. Але альтернативи немає і, треба визнати, поки досить добре все вдається в Університеті. Тому я думаю, вступна кампанія в електронному режимі теж успішно проведеться: оцифрували документи – і все, ніяких питань.

Тетяна Миколенко, Київ