Цифрове середовище – це небезпечно для психіки школяра

Поширеність розладів психіки і поведінки дітей та підлітків за останні роки відчутно зросла. Разом з тим, результати дослідження українських учених показали, що більшість школярів користується електронними гаджетами для розваг: майже 60% батьків вказують, що їх діти використовують електронні пристрої для дозвілля, а лише 40% – для навчання і розширення кругозору. Як пов’язані перше твердження з другим фактом?

"Найбільші ризики для розвитку дітей пов'язані з екранними гаджетами, які використовуються для розважальних цілей. Чим раніше дитина починає користуватися цифровими пристроями, тим важчими можуть бути наслідки для розвитку вищих психічних функцій: затримки у розвитку мови, уваги, пам'яті та мислення. Особливо сильно це починає позначатися у шкільні роки на здатності і готовності до навчання, до саморозвитку, а також до творчої діяльності ", – вважає професор психології Сергій Степанов.

За даними міжнародного дослідницького опитування ESPAD, проведеного за сприяння Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, у 2019 році лише 6,7 % опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45 % підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50 % – 4 та більше годин.

Електроніка і гормони: багато спочатку неочевидних, але небезпечних зв’язків

Як спрацьовує цей механізм? Мозок дитини більш чутливий до електронних приладів (планшетів, телефонів, комп’ютерів), аніж більшість батьків можуть собі уявити. Тому дитині потрібно провести не так вже й багато часу з планшетом в руках, щоб це негативно вплинуло на розвиток мозку.

Результати дослідження проведеного науковцями кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти Кропивницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти показують, наприклад, що яскраве світло від монітора у темний час доби може стати причиною депресії і навіть суїциду.

Деякі батьки дуже неохоче обмежують власних дітей у користуванні цими приладами, оскільки не хочуть зайвий раз засмучувати малечу. Насправді ж, прибравши телефони й планшети подалі від ліжка, можна захистити своїх дітей від багатьох проблем.

Яскраве світло від екрана монітора вночі створює помилкове враження, ніби надворі день. Це блокує вироблення гормону мелатоніну, який відповідає за регулювання добових ритмів людини. Лише кілька хвилин з телефоном уночі можуть спровокувати затримку вироблення мелатоніну на кілька годин, що підвищує ризик розвитку гормонального дисбалансу й виникнення запальних процесів у мозку. До того ж збудження перешкоджає переходу у фазу глибокого сну, під час якого організм відновлюється.

Багато дітей, стають залежними від своїх електронних приладів, адже розваги, доступні за допомогою цих девайсів, стимулюють викид дофаміну – гормону задоволення. Мозку все одно, що спричинило цей викид: електронні прилади чи кокаїн – він хоче ще. Однак якщо систему заохочення мозку надто часто експлуатувати, щоб отримати задоволення, її рівень чутливості поступово падатиме й наступного разу знадобиться ще більша стимуляція, щоб досягнути цілі. Так і виникає залежність, стверджує дитячий лікар Вікторія Данклі у своїй статті на сайті Psychology today.

Дофамін впливає на мотивацію людини і здатність фокусуватися на завданнях. Таким чином, навіть найменші зміни чутливості до дофаміну негативно впливають і на емоційний баланс дитини, і на її здатність до навчання.

Взагалі, відповідно до результатів численних досліджень, часте використання електронних приладів сприяє виникненню стресу. Воно викликає зміни на гормональному рівні, що призводить до підвищеного роздратування. Наприклад, різко збільшується концентрація кортизола, який може стати як причиною стресу, так і його наслідком, тим самим формуючи замкнуте коло. До того ж підвищена збудженість та залежність від ґаджетів пригнічують активність лобних доль головного мозку – частин, що відповідають за настрій людини.

Чому найбільші ризики для розвитку дітей пов'язані саме з екранними гаджетами?

Багато батьків вірять, що соціальні мережі, електронна пошта і навіть комп’ютерні ігри не чинять на дитину такого ж згубного впливу, як, скажімо, фільми зі сценами насильства, сексу й жахів. Однак це помилка: саме інтерактивне спілкування з комп’ютером викличе проблеми зі сном, перепади настрою й навіть порушення вищих функцій мозку, аніж перегляд телевізійних програм.

Найбільш небезпечними, на думку психологів, є рольові комп’ютерні ігри, що здатні сформувати стійку психологічну залежність. Часто вони не враховують вікових психологічних особливостей і здатні вплинути на формування особистості у період активної соціалізації. Підліток отримує гострі, яскраві враження у віртуальному світі і не прагне повертатися у буденність.

Комп’ютерні ігри ще й передбачають постійну концентрацію уваги та засвоєння великої кількості інформації. Характерним є «перевантаження» мозку та пам’яті і це призводить до розумової втоми та порушення уваги. Внаслідок нервово-емоційної напруги швидко розвивається перевтома, що провокує головний біль. Може виникати шум у вухах, запаморочення, нудота. Неконтрольоване у часі спілкування із комп’ютерними іграми на тлі перевтоми призводить до розладів сну, метушливості, порушення пам’яті.

Як дізнатись, чи не розвивається у дитини залежність від цифрових пристроїв?

Щоб дати відповідь на це запитання, поспостерігайте за своєю дитиною, радять фахівці Інституту здоров'я дітей і підлітків НАМН.

Якщо підліток витрачає понад дві години на день на гаджети, або різко протестує проти будь-яких обмежень їх використання, або не може провести хоча б день без гаджета, то, скоріш за все, він потребує допомоги.

У такому разі можна спробувати так званий «72-годинний цифровий детокс», тобто детоксикацію від комп'ютерного неврозу.

На 72 години заберіть усі гаджети у дитини, повністю виключіть можливість перегляду ТБ, гру у відеоігри; відверніть увагу дитини іншими заняттями фізичного чи інтелектуального характеру; через 72 години поступово повертайте гаджети, але встановіть часові обмеження на їх використання.

Існують навіть спеціальні додатки для смартфонів та планшетів, які відстежують скільки часу ваші діти користуються ними.

Як зменшити вплив електроніки на психічне здоров'я дитини?

А ось рекомендації для батьків та освітян щодо захисту дитини у цифровому середовищі, від фахівців МОН.

У спальні дитини не повинно бути телевізора чи комп’ютера, не дозволяйте користуватись жодним з цих пристроїв перед сном. Ніколи не використовуйте гаджети, щоб заспокоїти своїх дітей. Розробіть сімейний план для побутового використання всіма засобами масової інформації, у рамках цього плану, запровадьте «комендантську годину» на користування гаджетами під час їжі і перед сном. А ще зробіть, скажімо, перегляд кіно, телевізора чи обговорення книги,чи спогади про літній відпочинок – сімейною традицією, яка дарує можливість поспілкуватись усією родиною.

«Щоб позбутися залежності, то насамперед потрібно звертатися до… дитини!. Потрібно спробувати почути її, зрозуміти, що їй цікаво, відкрити вуха до неї. Не язика, рота, а саме вуха! Потрібно не сваритися, а послухати, що дитина там шукає в інтернеті, що бачить, і спробувати обговорити, обмінятися думкою. Аби позбутися залежності, необхідна альтернатива. Потрібно побачити, чим цікавиться дитина і направити її зацікавленість у правильне русло», – переконаний сімейний психолог з Рівного Василь Галябар.

Нині у світі розроблено лікувальні програми, які допомагають позбутись залежності від електронних пристроїв, адже проблема стає дедалі серйознішою. І це не данина «моді». Тож варто ще раз нагадати, що у дітей і підлітків залежність від віртуального простору спричиняє затримку соціального та емоційного розвитку. Як наслідок такого впливу, ми можемо отримати суспільство індивідів, не здатних взаємодіяти, мислити колективно, бачити світ очами інших людей. Отже, проблема існує, і вона вимагає уважного до неї ставлення. Не будьмо байдужими!

Ярослав Шлапак, за матеріалами ЗМІ