Відмовляючись від вакцинації, ти допомагаєш вірусу мутувати
З початку кампанії вакцинації в Україні (а це з 24 лютого) першу дозу вакцини отримали трохи більше 19 тисяч людей. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, щодня в середньому вакцинується 3 тисячі українців. У мережі уже підрахували, що за таких темпів Україні знадобиться 37,5 років на те, щоб імунізувати усе населення.
У МОЗі проблему визнають: під час брифінгу пан Степанов заявив, що не задоволений темпами вакцинації, бо на кінець минулого тижня планувалося робити по 10 тисяч щеплень за день, і тому скликає селекторну нараду. Але соціологія співпадає з фактом: в Україні наразі не так багато охочих вакцинуватися. Як бачимо з численних повідомлень ЗМІ, навіть значна частина медиків відмовляється вакцинуватися з різних причин (на початку вакцинації згоду на вакцинацію надали 38% медиків). Подібна ситуація спостерігається серед військовослужбовців, яких теж мають вакцинувати у першу хвилю. Головний епідеміолог Збройних сил України Микола Олим розповів, що на щеплення погодилися всього 7 тисяч військових із 40 тисяч особового складу ООС.
Не вражає ентузіазм і решти громадян – за перші 5 днів запису на вакцинацію від COVID-19 у чергу стали 155 тисяч громадян, що є лише краплею в морі. Якщо цю тенденцію не переломити, то уже незабаром наслідки можуть бути сумними. Адже у світі і в Україні піднімається третя хвиля Ковіду. Але основне те,що повільна імунізація створює для вірусу всі умови для подальших мутацій.
Треба терміново залучити до першого етапу сімейних лікарів
Нагадаємо: для формування колективного імунітету потрібно, щоб його набуло 70% населення – природнім (перенесення хвороби) чи штучним (вакцинація) шляхом. Якщо говорити про вакцинацію як основний метод імунізації, то щоб вона була ефективною, потрібно якомога швидше щепити якнайбільшу кількість людей. Це дозволить зупинити поширення вірусу і як наслідок зменшить можливості для його мутацій.
На жаль, рівень готовності до вакцинації в задовільному прогнозі не досягає цього показника не лише в Україні. Нещодавнє глобальне опитування показало, що хоча рівень довіри до вакцинації зростає, але у деяких країнах він ще залишається недостатнім. Приміром, зробити щеплення у Франції готові 40% респондентів, у Сінгапурі і Японії – по 48%. У цілому ж щеплення від коронавірусу готові зробити 58% жителів розвинених країн Європи і Азії.
У коментарі Укрінформу екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, який займається систематичним аналізом ситуації з поширення і протидії COVID-19, говорить, що в Україні водночас із низькою довірою громадян до щеплень, ще й стартувала вакцинація надто повільно. «По-перше, на це вплинула технічна непідготовленість і тяжкий для виконання план, а по-друге, не спрацювала комунікація з медиками. Люди довіряють не країні, не уряду, а своєму лікарю. І якщо лікар не є «амбасадором» вакцинації, то розраховувати на успіх серед населення неможливо», – вважає Павло Ковтонюк.
На його думку, саме сімейні лікарі мають бути основними агентами вакцинальної кампанії. Але вони чомусь, згідно з планом МОЗу, мають вакцинуватися лише на другому етапі, хоча постійно працюють з хворими. «Потрібно терміново внести ці зміни і залучати їх в комунікаційну команду – тобто захистити їх і працювати з ними, щоб вони роз’яснювали пацієнтам необхідність вакцинації. Я б сказав, що це найважливіше», – каже пан Ковтонюк.
Як вдалий хід у взаємодії з населенням, він називає публічне вакцинування президента, а також залучення до компанії лідерів думок. Втім, в комунікаційній кампанії не буває одного вдалого пострілу – вона має працювати скрізь.
До вакцинації треба готувати конкретних, а не віртуальних людей
Своєю чергою, голова Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін вказує на запізнення у підготовці мобільних бригад до проведення вакцинації, а також на провал комунікаційної кампанії: «Всі страхи і небажання населення вакцинуватися виникають через недостачу знань від МОЗу. Комунікаційна компанія не є чіткою, послідовною та повною».
На запитання про те, як переломити ситуацію, експерт відповідає, що антивакцинальна кампанія у нас тривала багато років до появи ковіду, тож потрібно дивитися у корінь проблеми. «Вакцинопрофілактика є одним із основних питань національної безпеки. На сьогодні потрібно розглядати цю ситуацію на засіданні РНБО. Про необхідність вакцинопрофілактики слід розпочинати розповідати дітям – в садках, школах тощо, а не тільки від МОЗу вимагати вплинути на ситуацію», – вважає Александрін.
Голова правління Експертної Ради суспільних досліджень та проектів у сфері національного здоров'я та соціального захисту Інна Березюк наголошує на двох важливих складових вакцинопрофілактики, які роблять її ефективною у розвинених країнах. По-перше, це індивідуальний підхід. Тобто коли рішення про вакцинацію приймається по конкретній людині з врахуванням особливостей її організму. При цьому таке рішення приймає конкретний лікар, який і несе за це відповідальність, перед цим оглянувши пацієнта, а за потреби – й провівши необхідні аналізи.
По-друге, потрібні державні програми компенсацій ускладнень від вакцинації (на додачу до медичного страхування), що знімає в населення страхи й недовіру. «Ось такі держави і можуть щось вимагати від свого населення – довіру, згоду і активність. Ну а якщо додати до цього ще й повний контроль за медичною практикою на всіх її етапах, нормальне фінансування доступу населення і нормальне методичне управління цим процесом, то і поготів», – підсумовує Інна Березюк.
Якщо нічого не зміниться – Україна стане «інфекційним гетто»
Тим часом ситуація із захворюваністю на ковід в Україні продовжує лише погіршуватися, і якщо не взяти її під контроль, то на думку аналітика Євгена Істребіна, Україна незабаром отримає «славу» «інфекційного гетто». Експерт щодня публікує дані, наголошуючи на стрімкому зростанні рівню госпіталізацій по країні. На його думку, для адекватного відстеження ситуації чиновникам потрібно ввести критерій, який прийнятий в усьому світі, – «рівень госпіталізацій на мільйон населення».
Якщо в середньому по Україні цей показник станом на 9 березня складає 794 госпіталізації на мільйон населення, то у частині регіонів він став надзвичайно критичним. У Івано-Франківській області – 2598, у Закарпатській – 1617, у Чернівецькій – 1611, у Житомирській – 1498. Євген Істребін наголошує, що коли у Болгарії рівень госпіталізацій досягав 1 038 осіб на 1 млн, в результаті там отримали зростання смертності на 127%.
Враховуючи дуже низькі темпи вакцинації на фоні поширення нових штамів, вакцинація може виявитися не ефективною, застерігає лікар-імунолог Андрій Волянський. «Вакцинація буде ефективною, якщо вдасться в найближчі місяць-два хоча б 10% населення вакцинувати хоча би один раз. Вже виникають великі сумніви, що це можливо. Тому що загальна кількість 16 тисяч вакцинованих за перші 10 днів – це не просто мало, це надмало. У цей час люди хворіють і вмирають», – каже лікар. Він додає, що такими темпами отримання природного захисту від коронавірусу більш реально, ніж отримання штучного.
Подібну думку висловлює і Павло Ковтонюк, додавши, що Україні, швидше за все, не уникнути нового локдауну: «Кампанія з вакцинації повинна бути швидка. Якщо вона розтягується на півтора-два роки, вона втрачає свій ефект. Щоб зрозуміти, що нас очікує, потрібно згадати осінь. Ми бачимо, що в західних областях епідемія розійшлася на повну силу і скоро така ж ситуація спостерігатиметься і в Києві. Тож швидше за все, ми ще встигнемо до теплої пори року, коли відмічається сезонний спад захворюваності, побути в карантинних обмеженнях».
Юлія Горбань, Київ
